РОЗПОДIЛ ЖИРОВОЇ ТКАНИНИ I СТАН ВУГЛЕВОДНОГО ОБМIНУ В ЗАЛЕЖНОСТI ВIД ДОБОВОГО РИТМУ АРТЕРIАЛЬНОГО ТИСКУ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДIАБЕТ 2 ТИПУ З ОЖИРIННЯМ I АРТЕРIАЛЬНОЮ ГIПЕРТЕНЗIЄЮ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2015.2.06Ключові слова:
цукровий дiабет, ожирiння, артерiальна гiпертензiя, добовий монiторинг артерiального тиску.Анотація
В статтi проаналiзованi особливостi розподiлу жирової тканини, важкiсть ожирiння, ступiнь порушення вуглеводного обмiну у хворих на цукровий дiабет 2 типу з ожирiнням та артерiальною гiпертензiєю з рiзними типами добового ритму артерiального тиску. Обстежено 100 пацiєнтiв (45 чоловiкiв) у вiцi (55,9 ± 2,15 рокiв) з цукровим дiабетом 2 типу, ожирiнням i артерiальною гiпертензiєю. Встановлено, що пацiєнти з типом добового ритму артерiального тиску dipper, мали абдомiнальний тип ожирiння з загальною масою жирової тканини 6 45 % загальної маси тiла i помiрний ступiнь гiперглiкемiї натще, рiвень iмунореактивного iнсулiну в межах норми. Пацiєнти з типом добового ритму артерiального тиску over-dipper, характеризувалися важким ступенем ожирiння (iндекс маси тiла > 38 кг/м2 ) з загальною масою жирової тканини > 45 % загальної маси тiла, мали помiрну гiперглiкемiю натще й низький рiвень iмунореактивного iнсулiну натще. Пацiєнти з типом добового ритму артерiального тиску non-dipper характеризувалися абдомiнальним типом ожирiння з загальною масою жирової тканини 6 45 % загальної маси тiла, поганим глiкемiчним контролем дiабету, станом гiперглiкемiї на фонi гiперiнсулiнемiї. Пацiєнти з типом добового ритму артерiального тиску night-peaker характеризувалися важким ступiнем ожирiння з загальною масою жирової тканини > 45 % загальної маси тiла, поганим глiкемiчним контролем на фонi гiперiнсулiнемiї. Таким чином, асоцiйованi з рiзними типами добового ритму артерiального тиску порушення вуглеводного обмiну, змiни маси жирової тканини та її розподiлу можуть розглядатися як несприятливi прогностичнi фактори стану серцево-судинної системи у пацiєнтiв з цукровим дiабетом 2 типу з ожирiнням та артерiальною гiпертензiєю.
Посилання
Bertoni AG, Krop JS, Anderson GF, et al. Diabetes Care 2002; 25(3): 471-475.
Diabetes and Cardiovascular Disease. Circulation 1999; 100: 1134-1146.
Daousi Ñ, Casson IF, Gill GV, et al. Postgrad Med J 2006; 82: 280-284.
Chobanian AV, Bakris GL, Black HR, et al. Hypertension 2003; 42:1206-1252.
Grundy SM. J Clin Endocrinol Metab 2004; 89: 2595-2600.
Seidell JC, Verschuren WM, van Leer EM, et al. Arch Intern Med 1996; 156(9): 958-963.
Bastard JP, Antuna-Puente B, Feve B, et al. Diabetes Metab 2008; 34(1): 2-11.
Bosello O, Zamboni M. Obes Rev 2000;1: 47-56
Després JP, Lemieux I, Bergeron J, et al. Arterioscler Thromb Vasc Biol 2008; 28: 1039-1049.
Reddy KJ, Singh M, Bangit JR, et al. J Cardiovasc Med 2010; 11: 633-647.
Sowers JR. Am J Physiol Heart Circ Physiol 2004; 286: 1597-1602.
Vaidyula VR, Rao AK, Mozzoli M, et al. Diabetes 2006; 55: 202-208.
Zimin JuV. Kardiologija 1998; 6: 71-81.
Perk G, Mekler J, Ben Ishay D, et al. J Hum Hypertens 2002; 16(6): 435-438.
Tartan Z, Uyarel H, Kasikcioglu H, et al. Tohoku J Exp Med 2006; 210(1): 57-66.
Krieger DR, Landsberg L. Am J Hypertens 1988; 1: 84-90.
Shimada K, Kawamoto A, Matsubayashi K, et al. J Hypertens 1992;10(8): 875-878.
Kario K, Matsuo T, Kobayashi H, et al. Hypertension 1996; 27: 130-135.
Rekomendacii’ Ukrai’ns’koi’ Asociacii’ kardiologiv z profilaktyky ta likuvannja arterial’noi’ gipertenzii’. Posibnyk do Nacional’noi’ programy profilaktyky i likuvannja arterial’noi’ gipertenzii’, Kyi’v, 2008: 80 p.
Albanese CV, Diesel E, Genant HK. J Clin Densit 2003; 6: 161-172.
O’Brien E, Sheridan J, O’Malley K. Lancet 1988; 2: 397.
ISSN 
ISSN 
