ВIДМIННОСТI У МАСI ТIЛА ОСIБ З ЕНДОКРИННОЮ ПАТОЛОГIЄЮ — ПАЦIЄНТIВ КОНСУЛЬТАТИВНОЇ ПОЛIКЛIНIЧНОЇ УСТАНОВИ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2014.4.02Ключові слова:
ожирение, избыточная масса тела, эндокринная патология, половые особенности, городское население, скринингАнотація
За результатами вимiрювання зросту, ваги та пiдрахунку iндексу маси тiла 730 мешканцiв
великого промислового центру вiком понад 18 рокiв, якi звернулися в консультативну полiклiнiку
ендокринологiчного профiлю, охарактеризована частота у них нормальної, надлишкової маси
тiла та ожирiння з урахуванням статевих особливостей i характеру ендокринної патологiї.
Виявлено, що 49 % чоловiкiв i 66 % жiнок iз цукровим дiабетом 2 типу, 50 % чоловiкiв i 82 % жiнок
iз гiпоталамо-гiпофiзарною дисфункцiєю, 8 % чоловiкiв i 35 % жiнок iз тиреоїдною патологiєю
мали ожирiння рiзного ступеня вираженостi. Зроблено висновок про необхiднiсть проведення
подальших дослiджень в напрямку об’єктивiзацiї оцiнки ступеня ризику розвитку серцевосудинної та iншої iнвалiдизуючої патологiї, пов’язаної з надлишком маси тiла в залежностi вiд
статi, маси тiла, характеру ендокринної патологiї, а також вивчення можливих патогенетичних
факторiв, що сприяють накопиченню надлишку жирової тканини у хворих з рiзною ендокринною патологiєю.
Посилання
Zaharova SM, Savel’eva LF, Fadeeva MI. Ozhirenie
i Metabolizm 2013; 2:54-57.
WHO. Obesity: preventing and managing
the global epidemic, Geneva, 2004, available at: www.who.int /nutrition /publications/obesity/WHO_TRS_894/en/. ˜
Pinhasov BB, Seljatickaja VG, Shorin JuP, et al.
Fundamental’nye Issledovanija 2011; 9:279-282.
Dreval’ AV, Misnikova IV, Barsukov IA. Terapevt
Arh 2009; 10:34-38.
Ozhirenie: jetiologija, patogenez, klinicheskie aspekty, pod red. Dedova II, Mel’nichenko GA,
Moskva, 2006: 456 p.
Kravchun NA, Polozova LG, Popova SS, et al. Mezhdunar Jendokrinol Zhurn 2014; 2(58): 81-84.
WHO. Controlling the Global Obesity Epidemic,
Geneva, 2002: 2013-2017.
Lakin GF. Biometrija, Moskva, 1990: 351 p.
Misjura EV, Il’ina IM, Romanova IP, et al. Probl
Endokryn Patologii’ 2014;1:24-31.
ISSN 
ISSN 
