КОРЕКЦІЯ РОЗЛАДІВ РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ ЩУРІВ ЗА УМОВ ЗМІН СВІТЛОВОГО РЕЖИМУ

Автор(и)

  • Мамотенко А. В. Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, м. Харків, Україна
  • Комісова Т. Є. Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, м. Харків, Україна
  • Іонов І. А. Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, м. Харків, Україна

DOI:

https://doi.org/10.21856/j-PEP.2021.2.11

Ключові слова:

гіпогонадізм, гіпопінеалізм, мелатонін, спіруліна.

Анотація

Суперечливий характер сучасних даних щодо динаміки порушень добових ритмів гормональної активності статевих залоз, а також пошук засобів відновлення їх нормального функціонування за допомогою засобів фармакологічної корекції є на сьогодні своєчасним та актуальним. Проведене дослідження мало за мету встановити наслідки деструктивного впливу довготривалих змін режиму освітлення на репродуктивну систему самців щурів та пошук комплексних підходів до її фармакологічної корекції.

У ході дослідження виявлено, що в умовах тривалого освітлення, на тлі послабленого добового ритму, у щурів спостерігається розвиток вираженої мелатонінової недостатності. У самців щурів на фоні світлового навантаження розвиваються глибокі морфофункціональні зміни системи репродукції, які прогресують та поглиблюються із зростанням часу освітлення. Показано, що 12-годинне освітлення призводить до зниження рівня фруктози у сім’яних пухирцях на 24 % (р ≤ 0,05). Цілодобове освітлення викликає ще більш значні відхилення цього показника від контрольних величин — на 49 % (р ≤ 0,05). Кількість та рухливість сперміїв у даних групах теж знижується порівняно з контролем.

Встановлено, що тяжкі наслідки тривалого дефіциту мелатоніну в організмі для функціонування статевих залоз не є незворотними. Отримано експериментальні докази доцільності та високої ефективності застосування препаратів мелатоніну для профілактики гіпогонадизму, в патогенезі якого є тривала мелатонінова недостатність. Так, після самостійного введення мелатоніну в обох групах щурів, що перебували в умовах штучного освітлення, відбувається нормалізація кількісних показників статевих клітин, вірогідно збільшується й відсоток рухливих сперміїв, але, за виключенням їх кількості в гр. 12/12+М, вони не досягають показників контролю. При цьому, вміст фруктози у сім’яних пухирцях зростає, відповідно, на 26 % та 36 % в гр. 12/12 + М та 24/00 + М        (р ≤ 0,05).

Показана більш висока ефективність використаної схеми курсового застосування мелатоніну у комплексі із спіруліною для превентивного зниження ризику репродуктивних розладів. Особливо виразна позитивна дія такого комплексу спостерігається у групі цілодобового штучного освітлення.

Посилання

Antipkin YuH, et al. Zdorov`e rebenka 2018; 1: 1-11.

Bondarenko VO. Ukrainska shkola endokrynolohii: materialy 61-yi nauk.-prakt. konf. z mizhnar. uchastiu, Kharkiv, 1-2 cherv. 2017: 25-38.

Touitou Y, Reinberg A, Touitou D. Life sciences 2017;173: 94-106.

Nduhirabandi F, Maarman GJ. Molecules 2018; 23(7): 1819-1837.

Li C, Zhou X. Clinica Chimica Acta 2015; 446: 175-180.

Pévet P. Expert opinion on therapeutic targets 2016;20(10): 1209-1218.

Poriadok provedennia naukovymy ustanovamy doslidiv, eksperymentiv na tvarynakh. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy 2012; 24: 82.

Second National Congress of Bioethics. Kyiv, Sept. 29, Oct. 2, 2004: 303 p.

Verkhovna Rada Ukrainy. Ievropeiska konventsiia pro zakhyst khrebetnykh tvaryn, shcho vykorystovuiutsia dlia doslidnytskykh abo inshykh naukovykh tsilei vid 18.03.1986, available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_137#Text.

Baryliak IR, Neumerzhytska LV, Byshovets TF, Danylenko BC. Vyvchennia honadotoksychnoi dii novykh likarskykh zasobiv ta yikh vplyvu na reproduktyvnu funktsiiu tvaryn. Doklinichni doslidzhennia likarskykh zasobiv : metodychni rekomendatsii, Kyiv, 2001: 115-152.

Bokunyaeva NI. Vydeleniya polovykh organov. Spravochnik po klinicheskim i laboratorny`m metodam issledovaniya, Мoskva, 1975: 331-340.

Rahman SA, Hilaire MAS, Lockley SW. Physiology & behavior 2017; 177: 221-229.

Haridas S, Kumar M, Manda K. Physiology & behavior 2013; 119: 201-207.

Mamotenko AV. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu 2021;6(1(29): 311-318.

La Vignera S, Condorelli RA, Russo GI, et al. The Seminal Vesicles: Endocrinological Aspects. Encyclopedia of Reproduction, 2018: 355 p.

Trang NT, Huyen, VT, Linh, NTT, Sang TT. Gynecologist 2018;1(1): 04-06.

Jain P, Jain M, Haldar, et al. J Human Reprod Sci 2013;6(4): 253-258.

Pіshak VP. Int Endocrinol J 2013;2(50): 77-80.

Talpur HS, Chandio IB, Brohi RD, et al. Reprod Dom Anim 2018;53(4): 831-849.

Abecia JA, Forcada F, Vazquez MI, et al. Reproduction, Fertility and Development 2019; 31: 82-92.

Unzhakov AR. Problemy biologii produktivnyh zhivotnyh 2020;3: 5-26. https://doi.org/10.25687/1996-6733.2020.3.5-26.

Finamore A, Palmery M, Bensehaila S, Peluso I. Oxid Med Cell Longev 2017;3247528: 1-14. https://doi.org/10.1155/2017/3247528.

Nawrocka D, Kornicka K, Śmieszek A, Marycz K. Marine drugs. 2017;15(8): 237. https://doi.org/10.3390/md15080237.

Lee J, Park A, Kim MJ, et al. Nutrients 2017;9(12): 1363. https://doi.org/10.3390/nu9121363.

Li Y, Fang L, Yu Y, et al. Reprod Biol Endocrinol 2019;17(1): 1-9. https://doi.org/10.1186/s12958-019-0479-6.

Gorman MR. Mol Cell Endocr 2020;503: 110687. https://doi.org/10.1016/j.mce.2019.110687.

Cebrian-Perez JA, Casao A, Gonzalez-Arto M, et al. Reproduction in Domestic Animals 2014;49(4): 11-21.

Othman AI, Edrees GM, El-Missiry MA, et al. Toxicology and Industrial Health 2016;32(9): 1537-1549.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-10

Як цитувати

Мамотенко, А. В., Комісова, Т. Є., & Іонов, І. А. (2021). КОРЕКЦІЯ РОЗЛАДІВ РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ ЩУРІВ ЗА УМОВ ЗМІН СВІТЛОВОГО РЕЖИМУ. Проблеми ендокринної патології, 76(2), 78–85. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2021.2.11

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Схожі статті

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.