МОРФОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ЗМІН ЦИЛІАРНОГО ТІЛА КРОЛІВ З ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИМ ГІПОПІНЕАЛІЗМОМ ПІД ВПЛИВОМ КУРСУ МЕЛАТОНІНУ

Анотація

Природна зміна дня і ночі, тобто чергування інтенсивного впливу світла і темряви через сітківку на структури центральної нервової системи, забезпечує ритмічність вироблення в пінеальній залозі (епіфіз) гормону мелатоніну (М) і формування добових ритмів. Вночі концентрація М в крові найвища, а денне світло пригнічує продукцію М. Зменшення нічної продукції М призводить до порушення багатьох фізіологічних процесів, у тому числі вільнорадикальних процесів у клітині, та сприяє розвитку патологічних змін у різних тканинах організму. Мелатонін виявлено в таких тканинах ока, як сітківка, відростки циліарного тіла та епітелій кришталика. Також було встановлено, що М бере участь у виробленні внутрішньоочної рідини циліарним тілом.

Метою роботи було дослідити особливості морфологічних змін циліарного тіла (ЦТ) кролів під впливом курсу ін’єкцій М в різні терміни прояву експериментального гіпопінеалізму, який розвинувся на фоні цілодобового освітлення (ЦО).

Матеріали та методи. Експериментальне дослідження проводили на кролях відповідно до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» № 3447-IV (Київ, 2006 р.) та «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для піддослідних та інших цілей». Наукові цілі» (Страсбург, 1986). Гіпопінеалізм у тварин досягався шляхом утримання їх в умовах ЦО. Групи становили: контрольна (КГ) – 23 інтактні тварини, які перебували в умовах природної зміни дня і ночі; група з гіпопінеалізмом (ГГ) – 32 кролики, які перебували в умовах ЦО; група ГГ+М - 29 кроликів, які перебували в умовах ЦО, але перед виведенням з експерименту отримували курс ін'єкцій М протягом 14 днів. Залежно від тривалості експерименту виділено підгрупи: 1-2, 3-5, 8-12, 18-19, 26-28 міс. Концентрацію М в крові визначали імуноферментним методом. Проведено морфологічне дослідження енуклеованих очних яблук тварин з морфометричним аналізом методом «полів».

Результати. Під впливом ЦО нічна продукція М знизилася до 62,26±5,27 пмоль/л порівняно з контролем (369,45±14,35 пмоль/л; p<0,005).

Через 1-2 місяці ЦО після курсу ін’єкцій М зменшувались дисциркуляторні розлади у ЦТ, що підтверджуються тим, що показник середньої відносної площі судин (СВПС) при морфометричному дослідженні в підгрупі ГГ+М_1-2 (6,61±0,25%) нижчий за показник ГГ_1-2 (7,80±0,27%; p<0,005), хоча і значно перевищує показник КГ_1-2 (4,51±0,21%; p<0,005); показник середньої товщини судинної стінки (СТС) (50,71±1,30×10^-6 м) був подібним до показника КГ_1-2 (51,31±1,22×10^-6 м, р>0,05), а вірогідно знизився порівняно з ГГ_1-2 (59,20±1,21×10^-6 м; p<0,005).

Через 26-28 місяців у підгрупі ГГ+M_26-28 показник СВПС знижується до 3,43±0,13%  і є подібним до показників груп КГ_26-28 та ГГ_26-28 (3,81±0,11% та 3,42±0,15%; p>0,05). Показник СТС підвищився (207,92±8,6×10^-6 м), не відрізняючись від показника ГГ_26-28 (217,42±8,72×10^-6 м; p>0,05), але залишаючись вищим за показник КГ_26-28 (107,22±5,21×10^-6 м; р<0,005).

Висновки. Як свідчать результати нашого морфологічного та морфометричного дослідження, у тварин з дефіцитом мелатоніну через 18-19 місяців цілодобового освітлення в циліарному тілі повністю зникають явища гіперемії судин і дисциркуляторних розладів, з’являються виражені склеротичні зміни. Відмічається значне потовщення стінок дрібних артерій і вен внаслідок склерозу, що призводить до значного підвищення показника середньої товщини судинної стінки. Запустіння судин характеризується значним зниженням індексу середньої відносної площі судин. Курс ін'єкцій мелатоніну зменшує набряк і судинні розлади на ранніх етапах формування гіпопінеалізму в експерименті з цілодобовим освітленням до 5 місяців. Через 26-28 місяців цілодобового освітлення, мабуть, у зв'язку з незворотними склеротичними змінами в судинах, курс мелатоніну не має терапевтичного ефекту.