ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ВИРАЗНОСТI АЛЕКСИТИМIЇ З ПОКАЗНИКАМИ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМIНУ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДIАБЕТ 2 ТИПУ ЗА НАЯВНОСТI НЕАЛКОГОЛЬНОЇ ЖИРОВОЇ ХВОРОБИ ПЕЧIНКИ ТА ОЖИРIННЯ (огляд лiтератури та власнi данi)
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2016.4.14Ключові слова:
цукровий дiабет 2 типe, алекситимiя, енцефалопатiя, когнiтивнi розлади, Торонтська алекситимiчна шкала (TAS-26)Анотація
З метою вивчення виразностi алекситимiї i встановлення її взаємозв’язку з показниками вуглеводного обмiну у пацiєнтiв хворих на ЦД 2 типу за наявностi НАЖХП i ожирiння було обстежено 55 хворих на ЦД 2 типу в сполученнi з НАЖХП на стадiї стеатозу й наявнiстю ожирiння. Середнiй вiк хворих склав (57,74 ± 1,16) рокiв, тривалiсть ЦД — (9,07 ± 0,72) рокiв. Виразнiсть алекситимiї оцiнювали по Торонтськiй алекситимiчнiй шкалi (TAS-26). У результатi дослiдження було встановлено, що серед хворих на ЦД 2 типу в сполученнi з НАЖХП на стадiї стеатозу, алекситимiя зустрiчається в 25 % випадкiв. Жiнки хворi на ЦД 2 типу в сполученнi з НАЖХП на стадiї стеатозу й наявнiстю ожирiння, можуть бути вiднесенi до групи ризику алекситимiї. У хворих на ЦД 2 типу в сполученнi з НАЖХП на стадiї стеатозу й наявнiстю ожирiння, виявлений прямий зв’язок мiж виразнiстю алекситимiї й компенсацiєю вуглеводного обмiну. У даного контингенту хворих алекситимiю можна вважати додатковим клiнiчним проявом енцефалопатiї. З метою пiдвищення ефективностi лiкування й профiлактики розвитку й прогресування ускладнень ЦД 2 типу, необхiдно враховувати особливостi психологiчного профiлю й емоцiйного стану, якi можна виявити у хворих за допомогою простих i доступних опитувальникiв, наприклад, Торонтської алекситимiчної шкали.
Посилання
International Diabetes Federation. Diabetes: Atlas: 7th Ed. 2015: 144 p.
Kravchun NA, Sokolova LK, Poltorak VV. Mizhnar Endokrynol Zhurn 2012; 3(43):83-87.
Kravchun NO, Poltorak VV, Zemljanicyna OV, et al. Probl Endokryn Patologii’ 2011; 1:67-75.
Ryden L, Standl E, Bartnik M, et al. Eur Heart J 2007; 28(1):88-136.
UK Prospective Diabetes Study Group. Br Med J 1998; 317 (7160):703-713. doi: http://dx.doi.org/10.1136/bmj.317.7160.703
Gaede P, Vedel P, Larsen N, et al. N Engl J Med 2003; 348:383-393. doi: http://dx.doi.org/10.1056/NEJMoa021778
Suncov JuI, Dedov II, Shestakova MV. Skrining oslozhnenij saharnogo diabeta kak metod ocenki kachestva lechebnoj pomoshhi bol’nym, Moskva, 2008: 58 p.
Surkova EV. Problemy Jendokrinologii 2004; 4:44-47.
Karachencev JuI, Bilec’ka OM, Chernjavs’ka IV, et al. Mezhdunar Jendokrinol Zhurn 2014; 1(57):9-16.
Berthoz S, Consoli S, Perez-Diaz F, Jouvent R. Eur Psychiatry 1999; 14(7):372-378. doi: http://dx.doi.org/10.1016/S0924-9338(99)00233-3
Sifneous PE. Am J Psychiatr 1996; 153:137-142. doi: http://dx.doi.org/10.1176/ajp.153.7.137
Sapozhnikova IE, et al. Terapevt Arh 2012; 10:23-27.
Damak R, Mnif L, Masmoudi J, et al. Eur Psych 2010; 25(1):1008. doi: http://dx.doi.org/10.1016/S0924-9338(10)70998-6
Naundorf K, Marburg L. Alexithymie und Diabetesmellitus, GieBen, 2013: 116 p.
Mattila AK, Salminen JK, Nummi T, et al. J Psychosom Res 2006; 61:629-635. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.jpsychores.2006.04.013
Bermond B, Vorst HC, Moormann PP. Cognit Neuropsychiatry 2006; 11:332-360. doi: http://dx.doi.org/10.1080/13546800500368607
Ivanova GP, Gorobec LN, Kalinin VV. Sibirskij Vestnik Psihiatrii i Narkologii 2009; 2:59-63.
Ivanova GP, Gorobec LN. Social’naja i Klinicheskaja Psihiatrija 2015; 25(2):27-33.
Koshanskaja AG, Vinokur VA. Uchenye Zapiski Sankt-Peterburgskogo GMU im. IP. Pavlova 2006; 13(1):109-110.
Bailey PE, Henry JD. Psychiatry Res 2007; 150:13-30. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.psychres.2006.05.024
Frewen PA, Pain C, Dozois DJ, et al. Ann NY Acad Sci 2006; 1071:397-400. doi: http://dx.doi.org/10.1196/annals.1364.029
Esin RG, Gorobec EA, Galiullin KR, Esin OR. Zhurn Nevrologii i Psihiatrii 2014; 12:148-151. doi: http://dx.doi.org/10.17116/jnevro2014114121148-151
Trunov DG. Vestn Perm un-ta, Ser. Filosofija, Psihologija, Sociologija 2010; 2(2):93-99.
Aftanas LI, Varlamov AA. Neurosci Behav Physiol 2007; 37:67-73. doi: http://dx.doi.org/10.1007/s11055-007-0151-z
Ginojan RV. Homutov AE. Fiziologija jemocij, Nizhnij Novgorod, 2010: 66 p.
Aleksidze NG, Goguadze RP, Mikiashvili NA, Chipashvilli MD. Bjul Jeksperim Biologii i Mediciny 2001; 132(8):223-225.
Andrianova EP, Drozdov AZ, Zhukovskaja ED, et al. Bjul Jeksperim Biologii i Mediciny 1994; 117(3):245-246.
Zhuravleva TB, Prochuhanov RA, Ivanova GV, et al. Funkcional’naja morfologija nejrojendokrinnoj sistemy. Principy i metody issledovanija, Leningrad, 1976: 200 p.
Bermond B, Vorst HC, Moormann PP. Cognit Neuropsychiatry 2006; 11:332-360. doi: http://dx.doi.org/10.1080/13546800500368607
Topsever P, Filiz TM, Salman S, et al. Scott Med J 2006; 51:15-20. doi: http://dx.doi.org/10.1258/rsmsmj.51.3.15
Folstein MF, Folstein SE, McHugh PR. J Psychiatr Res 1975; 12(3):189-198. doi: http://dx.doi.org/10.1016/0022-3956(75)90026-6
Mishhenko TS. Klinicheskie shkaly i psihodiagnosticheskie testy diagnostiki sosudistyh zabolevanij golovnogo mozga: Metod. Rekomendacii, Har’kov, 2008: 36 p.
Malkina-Pyh IG. Psihosomatika: spravochnik prakticheskogo psihologa, Moskva, 2005: 992 p.
ISSN 
ISSN 
