РІВЕНЬ УРИКЕМІЇ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ І АНТРОПОМЕТРИЧНІ ІНДЕКСИ: КЛІНІКО-БІОХІМІЧНІ КОРЕЛЯЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2019.2.11Ключові слова:
сечова кислота, цукровий діабет, антропометричні індексиАнотація
Мета дослідження — вивчити зв’язки між рівнем сечової кислоти (СК) в крові і антропометричними індексами у хворих на цукровий діабет (ЦД) з урахуванням типу захворювання і статі. Обстежено 79 хворих на ЦД 1 типу (53 жінок і 26 чоловіків) (група 1) та 159 хворих на ЦД 2 типу (89 жінок і 70 чоловіків) (група 2). Вік хворих в групі 1 був від 19 до 75 років, середній — (42,3 ± 12,1) років; в групі 2 — від 34 до 81 року, середній — (60,6 ± 9,2) років. Визначали антропометричні індекси індекс маси тіла (ІМТ), обвід талії (ОТ), індекс обвід талії/обвід стегон (ІОТ/ОС), індекс розподілу жиру (ІРЖ), ABSI та індекс обвід талії/зріст (ІОТ/зріст). Рівень СК у крові досліджувався колориметричним методом.
Гіперурикемію діагностовано у 23,5 % хворих загальної вибірки; частіше діагностується у хворих на ЦД 2 типу жіночої статі (2 : 1). У хворих на ЦД незалежно від типу захворювання і статі рівень СК в крові асоційований з усіма досліджуваними антропометричними індексами. Рівень СК в крові у хворих на ЦД незалежно від типу захворювання і статі асоціюється з ІМТ < 30 кг/м2 (r = – 0,38; Р = 0,003). У хворих на цукровий діабет 1 і 2 типу незалежно від ІМТ та з ІМТ > 30 кг/м2 варіабельність рівня урикемії визначає не ІМТ, а антропометричні індекси (ОТ, ІОТ/ОС, ІРЖ, ABSI), які дають інформацію про особливості розподілу жиру, тобто виразність абдомінального типу ожиріння. У хворих на ЦД 1 типу чоловічої статі варіабельність рівня урикемії визначає ІМТ, жіночої статі — ІМТ і виразність абдомінального типу ожиріння (ОТ, ABSI). У хворих на ЦД 2 типу чоловічої статі рівень урикемії асоційований з ІМТ та ІОТ/ОС і ІРЖ; у жінок — з ОТ, ІРЖ і ABSI.
Посилання
Zimmet P, Alberti K, Shaw J. Nature 2001; 414: 782-787. https://doi.org/10.1038/414782a.
Narayan KM, Boyle JP, Thompson TJ, et al. JAMA 2003; 290(14): 1884-1890. https://doi.org/10.1001/jama.290.14.1884.
Stein CJ, Colditz GA J Clin Endocrinol Metab 2004; 89(6): 2522-2525. https://doi.org/10.1210/jc.2004-0288.
Ogden CL, Carroll MD, Curtin LR, et al. JAMA 2006; 295(13): 1549-1555. https://doi.org/10.1001/jama.295.13.1549.
Flegal KM, Carroll MD, Kit BK, Ogden CL. JAMA 2012; 307(5): 491-497. https://doi.org/10.1001/jama.2012.39.
Finkelstein EA, Khavjou OA, Thompson H, et al. Am J Prev Med. 2012; 42(6): 563-570. https://doi.org/10.1016/j.amepre.2011.10.026.
Zhu Y, Pandya BJ, Choi HK. Arthritis Rheum 2011; 63(10): 3136-3141.
Flegal KM, Carroll MD, Ogden CL, Curtin LR. JAMA 2010; 303(3): 235-241. https://doi.org/10.1001/jama.2009.2014.
Aune D, Norat T, Vatten LJ. Eur J Nutr 2014; 53(8): 1591-1601. https://doi.org/10.1007/s00394-014-0766-0.
Juraschek SP, Miller ER, Gelber AC. Arthritis Care Res (Hoboken) 2013; 65(1): 127-132. https://doi.org/10.1002/acr.21791.
Chernjajeva AO, Karachencev JuI, Kravchun NO, Tyhonova TM. Probl Endokryn Patologii’ 2018:4: 75-84.
Global database on body mass index: BMI classification 2013, available at: http://apps.who.int/bmi/index.jsp?introPage=intro_3.html.
Krakauer NY, Krakauer JC. PLoS One 2012; 7(7): e39504.
Armitage P, Berry G. Cambridge : University Press, 1994: 620 p.
Woyesa SB, Hirigo AT, Wube TB. BMC Endocr Disord 2017; 17(1): 76. https://doi.org/10.1186/s12902-017-0226-y.
ISSN 
ISSN 
