ФАКТОРИ РИЗИКУ РОЗВИТКУ ТА ШЛЯХИ СВОЄЧАСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ КЕТОАЦИДОТИЧНИХ СТАНІВ ПРИ ЦУКРОВОМУ ДІАБЕТІ

Анотація

У клініці внутрішніх хвороб лікарю нерідко доводиться стикатися з кетоацидотичними стана­ми, розвиток яких у хворих вимагає своєчасної діагностики та проведення негайних терапевтичних заходів. Діабетичний кетоацидоз (ДКА) може виникнути при будь-якому типі та варіанті перебігу цукрового діабету (ЦД) як при маніфестації, так і на різних етапах еволюції захворювання. За умов лабільного перебігу ЦД 1 типу, а також при синдромі хронічного передозування інсуліну гіпоглікемії чергуються з гіперглікеміями у поєднанні з кетозом. Обидві ці ситуації обумовлені викидом контр­інсулярних гормонів у відповідь на гіпоглікемічний стрес. У хворих на ЦД на тлі вагітності ризик розвитку ДКА зростає на 40 %. При ЦД 2 типу ДКА виявляється значно рідше, але перебігає важче, ніж при ЦД 1 типу. В останні роки визначений також ЦД 2 типу зі схильністю до кетозу. Будучи проявом вираженої декомпенсації, ДКА може стати причиною розвитку низки ускладнень та за відсутності своєчасного лікування являє собою загрозу для життя хворого. Одним з шляхів профілактики ДКА визнано навчання хворих на ЦД засобам самоконтролю. На даний час в Україні доступним є широкий вибір глюкометрів. Приладом вибору є GAMMA DIAMOND PRIMA, основною перевагою якого є мож­ливість користувача отримати інформацію про підвищення рівня кетонових тіл у крові. Виявлення кетонурії є також доступним з використанням спеціальних тест-смужок Express Test.