ГЕПАТОПРОТЕКТОРНА АКТИВНIСТЬ СТИМУЛЯТОРА СПЕРМАТОГЕНЕЗУ — КАТIАЗИНУ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПАРАЦЕТАМОЛ-IНДУКОВАНОЇ ПАТОЛОГIЇ ПЕЧIНКИ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2015.4.07Ключові слова:
парцетамол-iндукований гепатит, катiазин, гепатопротекторнi властивостiАнотація
Дослiджено гепатопротекторнi властивостi похiдного камфорної кислоти — катiазину в умовах експериментальної моделi медикаментозного парацетамол-iндукованого гепатиту. Доведено, що катiазин у двох дослiджуваних дозах (10 та 50 мг/кг маси тiла) стимулює неферментативну ланку антиоксидантного захисту, збiльшуючи вмiст вiдновленого глутатiону та концентрацiю сульфгiдрильних груп. Застосування катiазину призвело до подовження протромбiнового часу, що можна розцiнити як ознаку антикоагулянтної дiї сполуки. Встановлено, що за умов введення катiазину посилюються детоксикацiйнi функцiї печiнки, нормалiзується вуглеводний та лiпiдний метаболiзм у щурiв.
Посилання
Stepanov YuM, Fillipova AYu, Kononov IN. Mistetstvo Likuvannya 2005; 3:72-77.
Chernov VM. Ostryie i Neotlozhnyie Sostoyaniya v Praktike Vracha 2011; 2:26-30.
Kushnir IE. Mystectvo Likuvannja 2006; 6:88-90.
Kaplowitz N, DeLeve LD. Informa Healthcare USA 2007; 52:830 p.
Bueverov AO. Lechashhij Vrach 2009; 2:40-42.
Gladkova AI, Sidorova IV, Yaremenko F G, Zolotuhina VN. Probl Endokryn Patologii’ 2012; 4:102-108.
Kudrya MYa, Melnikivska NV, Ustenko NV, et al. Liki — lyudini. Suchasni problemi farmakoterapiyi i priznachennya likarskih zasobiv: materialy XXXI Vseukr. nauk.-prakt. konf., Harkiv, 2014: 79.
Melnikivska NV, Kudrya MYa, Ustenko NV, et al.Liki — lyudini. Suchasni problemi farmakoterapiyi i priznachennya likarskih zasobiv: materialy XXXII Vseukr. nauk.-prakt. konf., Harkiv, 2015: 291-297.
Melnikivska NV, Ustenko NV, Kudrya MYa,et al. Dosyagnennya ta perspektivi eksperimentalnoyi i klinichnoyi endokrinologiyi (Chotirnadtsyati Danilevski chitannya):materialy nauk.-prakt. konf.z mizhnar. uchastiem, Harkiv, 2015: 112-113.
Kudrya MYa, Lalimenko OS, Melnikivska NV,et al. Dosyagnennya ta perspektivi eksperimentalnoyi i klinichnoyi endokrinologiyi (Chotirnadtsyati Danilevski chitannya), Harkiv, 2015; 95-96.
Zagalni etichni printsipi eksperimentIv na tvarinah. Endokrinologiya, 2003; 8(1):142-145.
Platser Z, Vidlakova M, Kupila L. Chehosl Med Obzor 1970; 16(1):30-34.
Stalnaya ID. Sovrem Metodyi v Biohimii, Moskva,1977: 66-68.
Misheneva VS. Vopr Onkologii 1968; 10: 46-49.
Sokolovskiy VV, Kuzmina VS, Maskadyinova GA, et al. Klin Lab Diagnostika 1997; 11:20-21.
Korolyuk MA, Ivanova LI, Mayorova IG. Lab Delo 1988; 1:16.
Instruktsiya do naboru reaktivIv dlya viznachennya aktivnosti gamaglutamiltranspeptidazi (GGT) u sirovattsi krovi kinetichnim metodom, 2012: 3.
Kondrahin IP, Kurilov NV, Malahov AG, et al. Klinicheskaya laboratornaya diagnostika v veterinarii,Moskva, 1985: 286 p.
Prohorova MI. Bolshoy praktikum po uglevodnomu i lipidnomu obmenu, Leningrad, 1965:220 p.
Instruktsiya po primeneniyu nabora reagentov dlya opredeleniya protrombinovogo vremeni, 2013: 5.
Atramentova LA. Statisticheskie metodyi v biologii, Gorlovka, 2008: 248 p.
Shifman EM, Ershov AL. Reanimatologiya 2007;3(1):57-65.
Jing Y, Wu K, Ai Q, et al. PloS One 2015;4:c0122781.
Radosavljević T, Mladenović D, Vucević D, Vukićević R. J Med Pregl 2010; 63(11-12):827-832.
Demidov VI, Nazarenko OA, Torshin IYu, et al. Farmateka 2011; 2:93-98.
Ivashkin VV, Fisenko VM, Maevskaya MM, Makaryants M. Provizor 1999; 21, available at: http://www.provisor.com.ua/release.php?code=199921.
Musahanov ZA, Zemtsova II, Stankevich LG, Dolgopolova VI. Pedagogika, psihologiya ta mediko-biologichni problemi fizichnogo vihovannya i sportu 2012; 12:89-94.
Zajchik, ASh. Patohimiya (ehndokrinno-metabolicheskie narusheniya), Sankt-Peterburg, 2007: 768 s.
ISSN 
ISSN 
