ВПЛИВ ХОЛЕКАЛЬЦИФЕРОЛУ НА РЕПРОДУКТИВНУ ФУНКЦІЮ САМЦІВ ЩУРІВ ІЗ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЮ ГОНАДОПАТІЄЮ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2022.3.10Ключові слова:
вітамін D, холекальциферол, експериментальна гонадопатія, сперматогенез, фертильністьАнотація
Актуальність. Порушення відтворювальної здатності чоловіків є важливою проблемою сучасності і часто супроводжують захворювання статевих залоз. Для створення безпечних препаратів або розробки схем лікування гіпофертильності, що виникає внаслідок гонадопатій, останнім часом увагу дослідників привертає вітамін D, який може поліпшувати не тільки параметри спермограми, але є думки й про те, що він, можливо, діє на репродуктивний потенціал чоловіків, впливаючи на спроможність до запліднення. Корегування репродуктивних порушень потребує експериментального обґрунтування використання вітаміну D та комплексних схем його застосування на експериментальних моделях безпліддя.
Метою роботи було визначення стану репродуктивної функції самців щурів із експериментальною гонадопатією за умов корекції вітаміном D3.
Матеріали та методи. На щурах популяції Вістар із експериментальною гонадопатією, яку викликали введенням Серотоніну гідрохлориду, проводили корекцію за допомогою вітаміну D3 (холекальциферолу), в якості монотерапії або разом із Трібестаном, який вводили per os в дозі 68 мг/кг маси тіла за три доби до початку введення Серотонін гідрохлориду, на тлі отримування серотоніну (14 діб ) та протягом трьох діб після останньої ін'єкцій серотоніну один раз на добу. Вітамін D3 за тією ж схемою давали в об’ємі 0,5 мл в дозі 4000 МО (per os). Визначали фертильність самців за показниками фертильності та плідності самиць, запліднених дослідними щурами. За результатами парування з інтактними самицями розраховувався інтегральний показник середньої реалізованої плідності. Досліджували сперматогенез у суспензії придатку сім’яника, а також вивчаючи морфометричні показники на гістологічних зрізах гонад.
Результати. При серотоніновій гонадопатії спостерігалось порушення всіх показників відтворювальної функції та показників фертильності. Введення холекальциферолу в якості «монотерапії» впродовж трьох тижнів вірогідно підвищувало частку рухливих епідидимальних сперміїв відносно гонадопатії, не досягаючи рівня інтактних тварин; нормалізувало кількість сперматогоніїв та індекс сперматогенезу у сім’яних канальцях. Однак, застосування вітаміну D3 не впливало на загальну кількість і відсоток патологічних форм сперматозоїдів щурів зі змодельованим ураженням яєчок; не покращувало відтворювальну здатність самців. Введення вітаміну D3 сумісно з Трібестаном самцям щурів із експериментальним серотоніновим ураженням яєчок позитивно впливало на всі показники спермограми та морфометричні показники гонад. Мала місце виражена дія на плідність, як на рівень внутрішньоутробних втрат, який знизився майже до значень щурів групи Контроль, так і на кількість живих плодів, яка статистично значуще перевищувала аналогічний показник у групах як із патологією, та тих, які приймали або тільки холекальциферол або референтний засіб окремо. У тварин, які отримували D3 разом із Трібестаном, нормалізувався показник реалізованої плідності Фі, який був вищий за такий інших піддослідних груп.
Висновки Використання холекальциферолу у комплексних схемах лікування порушень репродуктивної функції внаслідок або на тлі ураження гонад призводить до поліпшення стану відтворювальної здатності та є патогенетично обумовленим, бо впливає на різні ланки репродуктивного здоров’я.
Посилання
Chekman IS, Gorchakova NO, Berezhnoj VV, et al. Sovremen Pediatrija 2017;2(82): 28-36. https://doi.org/10.15574/SP.2017.82.28
Saponaro F, Saba A, Zucchi R. Int J Molec Sci 2020;21(18): 6573. https://doi.org/10.3390/ijms21186573
Tuckey RC, Cheng C, Slominski AT. J Steroid Biochem Molec Biol 2019;186: 4-21. https://doi.org/10.1016/j.jsbmb.2018.09.003
Cito G, Cocci A, Micelli E, et al. World J Men's Health 2020;38(2): 164-177. https://doi.org/10.5534/wjmh.190057
Dieckmann KP, Andura O, Pichlmeier U, et al. Basic Clin Androl 2021;31(1): 14. https://doi.org/10.1186/s12610-021-00132-w.
Enis RC, Burak O. World J Mens Health 2022;40(1): 38-51. https://doi.org/10.5534/wjmh.200184.
Rehman R, Lalani S, Baig M, et al. Front Endocrinol 2018;9: 607. https://doi.org/10.3389/fendo.2018.00607
Ding C, Wang Q, Hao Y, et al. Biochem Biophys Res Commun 2016;473(1): 161-167. https://doi.org/10.1016/j.bbrc.2016.03.072
Rjeznikov OG. Endokrinologіja 2003;8(1): 142-145.
Kozhem’jakin JuM, Hromov OS, Filonenko MA, Sajfetdinova GA. Naukovo-praktychni rekomendacii' z utrymannja laboratornyh tvaryn ta roboty z nymy, Kyiv, 2002: 156 p.
Zaychenko HV, Yakovleva LV, Butenko IH, Laryanovsʹka YuB. Farmakolohiya ta likarsʹka toksykolohiya 2008;1(3): 74-79.
Chystjakova EJe, Smolenko NP, Korenjeva JeM, et al. Pivdennoukrai'ns'kyj medychnyj naukovyj zhurnal 2021;28: 82-86.
Patent 62361. Sposib ocinky zmin plidnosti samciv laboratornyh tvaryn pid dijeju ushkodzhujuchyh chynnykiv.
Vyvchennja gonadotoksychnoi' dii' novyh likars'kyh zasobiv ta i'h vplyvu na reproduktyvnu funkciju tvaryn (metodychni rekomendacii'), Kyiv, 2000: 24 p.
Lapach SN, Chubenko AV, Babych PN. Statystycheskye metody v medyko-byologycheskyh yssledovanyjah s yspol'zovanyem Excel, Kyiv, 2000: 320 p.
Brechka NM, Sirotenko LA, Korenieva YM, et al. Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 2020;5(2):172-177.
Karomatov IDzh, Zhumaeva Biologija i integrativnaja medicina 2019;3(31): 136-151.
Popov SV. Urologіja 2011;19(16): 1013-1017.
Zamani A, Saki F, Hatami N, Koohpeyma F. BMC Endocr Disord. 2020;20(1): 162. https://doi.org/10.1186/s12902-020-00642-0.
de Angelis C, Galdiero M, Pivonello C, et al. Rev Endocrine Metab Dis 2017;18(3): 285-305. https://doi.org/10.1007/s11154-017-9425-0
Lomejko OO. World Sci 2020;1(2(54)): 24-31. https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/28022020/6926
Shajahmetova GM. Farmakologija ta likars'ka toksykologija 2013;6: 45-50.
ISSN 
ISSN 
