ВПЛИВ ЛОКАЛЬНОЇ ГIПЕРТЕРМIЇ СIМ’ЯНИКIВ НА РЕПРОДУКТИВНУ ФУНКЦIЮ САМЦIВ ЩУРIВ РIЗНОГО ВIКУ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2014.3.11Ключові слова:
гiпертермiя сiм’яникiв, самцi щурiв, статева поведiнка, фертильнiсть, спермограмаАнотація
Дослiджено наслiдки одноразової локальної гiпертермiї сiм’яникiв за температури 42,8–43,1 ℃ протягом 30 хвилин у самцiв щурiв вiком 6 та 10 мiсяцiв (через 26 та 56 дiб). Показано, що вiддаленi наслiдки гiпертермiї середнього ступеня вiдрiзняються у самцiв рiзного вiку за показниками статевої поведiнки, впливу на сiм’яник та плiднiсть. Незважаючи на деякi порушення статевої поведiнки i погiршення функцiональних характеристик спермiїв (збiльшення кiлькостi мертвих гамет, зменшення часу рухливостi), молодi статевозрiлi самцi практично резистентнi до дiї локальної гiпертермiї, судячи за показником iнтегральної плодючостi (Фi), який враховує якiсть статевої поведiнки i фертилiзацiйнi властивостi сперматозоїдiв. У дорослих самцiв пiсля гiпертермiї порушуються елементи статевої поведiнки, що регулюються периферичним механiзмом (зменшення частоти iнтромiсiй), практично припиняється сперматогенез, розвивається безплiддя
Посилання
Nikitin AI. Vrednye faktory sredy i reproduktivnaja sistema cheloveka (otvetstvennost’ pered budushhimi pokolenijami), Sankt-Peterburg, 2005: 216 p.
Hanley HG, Harrison RG. Brit J Surg Jul 1962; 50:64-67.
Jung A, Strauss P, Lindner HJ, et al. Fertil Steril 2008; 90(2):335-339.
Sheynkin Y, Jung M, Yoo P, et al. Hum Reprod 2005; 20(2): 452-455.
Shiraishi K, Takihara H, Matsuyama H. World J Urol 2009; 28(3):359-364.
Kanter M, Aktas C. J Mol Histol 2009; 40(2):123-130.
Chackij GJa. Jendokrinnaja sistema organizma i vrednye faktory vneshnej sredy: materialy konf, Leningrad, 1991: 192 p.
Lemaire L, Heinlein UA. Life Sci 1991; 48(4):365-372.
Endokrynologija 2003; 8(1):142–145.
Pastuhova VA, San’kova LJu, Stkljanina LV, Chistolinova LI. Ukr Morfol Al’manah 2010; 8(4):88-89.
Mehmet K, Cevat A. J Mol Histol 2010; 40(2):123-130.
Doklinichni doslidzhennja likars’kyh zasobiv: metodychni rekomendacii’, za red. Stefanova OV. Kyi’v, 2001: 678 p.
Karpenko NO, Tal’ko VV, Omel’chuk ST, Lapta SS. Ukr Biofarmacevtych Zhurn 2011; 13(2):64-68.
Petrishhev VS, Shhelochkov AM. Probl Reprodukcii 2002; 3:87-91.
Lakin GF. Biometrija: ucheb. posobie dlja biol. spec. vuzov, Moskva, 1990: 352 p.
Amstislavskaja TG. Psihofarmakol Biol Narkologija 2008; 8(1-2):2271-2279.
Pastuhova VA. Morfologija 2009: 3(4):51-54.
Dain L, Auslander R, Dirnfeld M. Fertil Steril 2011; 95(1):1-8.
Wilson JR, Adler N, Le Boeuf B. Proc Natl Acad Sci USA 1965; 53(6):1392-1395.
Northrop LE, Polston EK, Erskine MS. J Neuroendocrinol 2010; 22(10):1061-1071.
ISSN 
ISSN 
