КОРЕКЦIЯ ПОРУШЕНОЇ МЕЛАТОНIНУТВОРЮВАЛЬНОЇ ФУНКЦIЇ ЕПIФIЗА У ЛIТНIХ ЛЮДЕЙ ЗАМIСНИМИ ДОЗАМИ МЕЛАТОНIНУ I ПЕПТИДНИМИ ПРЕПАРАТАМИ ЕПIФIЗА
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2013.4.01Ключові слова:
епiфiз, мелатонiнутворювальна функцiя, мелатонiн, пептиднi препарати, лiтнiй вiк, корекцiяАнотація
В статтi наведенi данi про застосування рiзних доз мелатонiну (0,5; 1,5; 3 мг) та пептидних препаратiв для корекцiї порушеної з вiком мелатонiнутворювальної функцiї епiфiза. Встановлено, що вечiрнiй прийом мелатонiну у дозi 0,5 мг є достатнiм для компенсацiї функцiональної недостатностi епiфiза у осiб лiтнього вiку (рiвень нiчної екскрецiї 6-гiдроксимелатонiнсульфату (6-ГМС) пiдвищувався у них до показникiв здорових осiб молодого вiку). Прийом мелатонiну в дозi 3 мг i навiть 1,5 мг призводив до надлишкового зростання екскрецiї 6-ГМС. Пiсля припинення прийому мелатонiну не вiдмiчалось лабораторних ознак пригнiчення функцiонального стану епiфiза. У лiтнiх людей пептиднi препарати епiфiза (епiталамiн — комплекс пептидiв, видiлених iз залози, та епiталон — синтетичний тетрапептид) вiдновлювали нiчну продукцiю ендогенного мелатонiну, що супроводжувалось нормалiзацiєю циркадiанного ритму концентрацiї гормону в плазмi кровi. У лiтнiх людей епiталамiн i епiталон чинили модулюючий вплив на функцiональний стан епiфiза: нiчний рiвень мелатонiну зростав у людей з функцiональною недостатнiстю залози. Епiталон в значно меншiй курсовiй дозi (0,1 мг) призводив до такого ж ефекту, як i бiльша доза епiталамiну (50 мг).
Посилання
Anisimov VN. Ros Fiziol Zhurn im IM Sechenova 1997; 83(8):1–13.
Reiter RJ, Tan DX, Mayo JC, et al. Free Radic Res 2002; 35(12): 1323-1329.
Goncharova ND, Havinson VH, Lapin BA. Pineal’naja zheleza vozrastnaja patologija (mehanizmy i korrekcija), Sankt-Peterburg, 2007: 168 p.
Korkushko OV, Havinson VH, Shatilo VB, et al. Uspehi Gerontologii 2004; 15:70-75.
Hendrick JC, Crasson M, Hagelstein MT, et al. Ann Endocrinol 2002; 63(1):3-7.
Magri F, Sarra S, Cinchetti W, et al. Pineal Res 2004; 36(4):256-261.
Korkushko OV, Shatylo VB, Antonjuk-Shheglova YA, Pysaruk AV Bukov med visn 2006; 10(4):80-86.
Girotti L, Lago M, Ianovsky O, et al. J Pineal Res 2000; 29(3):138–142.
Skene DJ, Swaab DF Exp Gerontol 2003; 38(1–2):199–206.
Cugini P, Touitou Y, Bogdan A, et al. Chronobiol Int 2001; 18(1):99–107.
Reiter RJ, Robinson J. Melatonin: Your body’s natural wonder drug, New York, 1995: 456 p.
Anisimov VN. Melatonin: rol’ v organizme, primenenie v klinike, Sankt-Peterburg, 2007: 40 p.
Carr DB. J Clin Endocrinol Metabol 1981; 53:224-225.
Bondarenko LA. Bjul Jeksperim Biologii i Mediciny 2004; 137(5):493-494.
Touitou Y. Exp Gerontol 2001; 36(7):1083–1100.
Anisimov VN, Bondarenko LA, Khavinson VKh. Ann NY Acad Sci 1992; 673:53-57.
Havinson VH, Anisimov VN. Peptidnye bioreguljatory i starenie, Sankt-Peterburg, 2003: 223 p.
Goncharova ND, Vengerin AA, Khavinson VK, Lapin BA. Exp Gerontol 2005; 40(1-2):51-57.
Butenko GM, Korkushko OV, Labunec IF, et al. Zhurn AMN Ukrainy 2002; 8(3):457-471.
Pawlikowski M, Kolomecka M, Wojtczak A, Karasek M. Neuroendocrinol Lett 2002; l:17-19.
Bellipanni G, Bianchi P, Pierpaoli W, et al. Exp Gerontol 2001; 36(2):297–310.
Goncharova ND, Vengerin AA, Shmalij AV, Havinson VH. Uspehi Gerontol 2003; 12:121–127.
Goncharova ND, Havinson VH, Lapin BA. Bjull Jeksperim Biol. Med. 2001; 131(4):466-468.
ISSN 
ISSN 
