МОРФО-ФУНКЦіОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕЧіНКИ ЩУРіВ У РАННі ТЕРМіНИ РОЗВИТКУ СТРЕПТОЗОТОЦИНОВОГО ЦУКРОВОГО ДіАБЕТУ З ВИКОРИСТАННЯМ КЛАСТЕРНОГО АНАЛіЗУ

Анотація

Одним із ускладнень цукрового діабету (ЦД) є діабетична гепатопатія, яка, за даними різних авторів, діагностується у 33–88% хворих. Тому метою нашого дослідження було встановити особливості морфофункціональних змін печінки 12-ти місячних щурів при експерименальному стрептозотоциновому ЦД (ЕСЦД) з використанням кластерного аналізу. Використали, гістологічний, гістохімічний, електронномікроскопічний, біохімічний та статистичний методи дослідження.

 Аналізуючи гістологічні мікрофотографії, ми побачили, що в печінковій часточці за ходом печінкової пластинки розташовуються гепатоцити, які є різними за площею клітин та ядер. Тому ми виконали кількісний аналіз гепатоцитів різних зон печінкової частки з урахуванням морфометрії тільки одноядерних клітин. За допомогою пакету mvoutlier програмного середовища R та методом ієрархічної деревоподібної кластеризації Варда вибрано 3 кластери (С) клітин для аналізу. У контрольної групи щурів встановлено, що гепатоцити С1 мають найбільшу площу клітини і ядра та мале ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС), а С3 — характеризуються малою площею клітини, великою площею ядра та найбільшим ЯЦС, С2 — це середні за площею клітини з малим ядром та малим ЯЦС. При цьому найбільше гепатоцитів є С3 (45,68%), а найменше — С1 (21,62%), С2 становить 32,71%. Виявлено, що гепатоцити С1 локалізуються переважно в периферичній зоні печінкової часточки, С2 і С3 переважають у центральній зоні і проміжній.

 У ранні терміни розвитку ЕСЦД (14–28 доба) рівень глюкози і HbA1c у крові тварин достовірно зростає відповідно в 3,1–3,4 раза та в 3,0–3,6 раза (у всіх випадках р < 0,05). У тварин простежуються закономірні зміни морфометричних параметрів гепатоцитів різних кластерів (С), а саме: зменшення площі гепатоцитів пов’язане з вираженими процесами глікогенолізу, що підтверджується даними гістологічних та ультраструктурних досліджень. При цьому площа ядер гепатоцитів різних кластерів, порівняно з контролем, зменшується (у всіх випадках р < 0,05). На 14 добу розвитку ЕСЦД кількість гепатоцитів у С 1 зменшується на 3,64%, а в С2 збільшується на 5,37%; на 28 добу — у С2 зменшується на 3,69%, а в С3 зростає на 4,81% (у всіх випадках р < 0,05), що вказує на збільшення пулу молодих гепатоцитів та на компенсаторно-регенераторні процеси в печінці.

У ранні терміни ЕСЦД спостерігається достовірне підвищення активності амінотрасфераз як у плазмі крові, так і гомогенатах печінки, порівняно з контрольною групою, проте коефіцієнт де Рітіса статистично значуще не відрізняється від контрольних показників, що вказує на розвиток компенсаторних процесів у печінці та збереження повною мірою її функціональної здатності.