ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ МОРФОГЕНЕЗУ ДІАБЕТИЧНИХ МІОПАТІЙ

Анотація

Одним із ускладнень цукрового діабету (ЦД) є діабетична міопатія, що діагностується у 88 % хворих. Тому метою нашої роботи було встановити вікові особливості гісто-ультраструктурних змін жувального м’яза 2-місячних (нестатевозрілих) та 6-місячних (статевозрілих) щурів при стрептозотоциновому цукровому діабеті (СЦД). Останній моделювали одноразовим внутрішньоочеревинним введенням стрептозотоцину в дозі 7 мг на 100 г маси тіла 2-місячним та 6 мг на 100 г маси тіла 6-місячним щурам. Встановлено, що на 70-у добу перебігу СЦД в жувальному м’язі 2-місячних щурів відмічаються секвестрація м’яза та вогнищеві асептичні запальні клітинні інфільтрати, тоді як у 6-місячних тварин — розволокнення та вогнищевий лізис окремих м’язових волокон (МВ), подекуди їх некроз та часткове заміщення сполучною тканиною. На ультраструктурному рівні в 6-міс щурів виявляються явища парціального некрозу МВ, каріорексис, підсарколемальний набряк, розволокнення і лізис міофібрил, руйнування мітохондрій, у 2-міс — наявні внутрішньоклітинні регенераторні процеси: утворення молодих мітохондрій; поява чисельних гранул глікогену в саркоплазмі між міофібрилами. Такі зміни відбуваються на тлі розвитку діабетичної мікроангіопатії. У статевозрілих відмічається масивне руйнування нервово-м’язових з’єднань (НМЗ), що веде до зменшення площі спраутингу аксонів на 67% і супроводжується частковим руйнуванням нейром’язових синапсів. У 2-міс щурів, також, відмічається зменшення площі НМЗ на 54%, при цьому в окремих НМЗ спостерігаються реііннерваційні процеси внаслідок коллатералей від сусідніх нервових волокон. Таким чином, у жувальному м’язі щурів різних вікових груп при СЦД діагностується діабетична міопатія, що виникає внаслідок розвитку діабетичної мікроангіопатії та периферійної нейропатії. При цьому у статевозрілих тварин вона призводить до атрофії та часткового склерозу МВ жувального м’яза, а у нестатевозрілих спостерігаються компенсаторно-відновні процеси в НМЗ і МВ.