СТАН РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ СТАТЕВОЗРІЛИХ САМИЦЬ НАЩАДКІВ, НАРОДЖЕНИХ ВІД МАТЕРІВ З ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2020.1.16Ключові слова:
фетоплацентарна недостатність, молодий і зрілий вік матерів, нащадки жіночої статі, репродуктивна системаАнотація
Першим критичним періодом розвитку жіночої репродуктивної системи є ембріональний період. Саме в цей період яйцеклітини майбутньої жінки починають формуватися ще в утробі її матері та продовжують дозрівати аж до того моменту, коли зріла яйцеклітина зливається зі сперматозоїдом утворюючи зиготу. Взаємозв'язок між організмами матері та плоду протягом усього гестаційного періоду значною мірою залежить від стану плаценти, фетоплацентарний комплекс утворює єдину функціональну систему, що забезпечує необхідні умови для розвитку плода. Порушення цього комплексу може викликати фетоплацентарну недостатність (ФПН). Структура і функція плаценти може адаптуватися до різноманітних зовнішніх стресорів. У разі невдачі адаптації або неадекватного її розвитку, народження здорової дитини знаходиться під загрозою, а в подальшому, це може призвести до розвитку програмування захворювань дорослих. Останнім часом все більш жінок репродуктивного віку народжують дітей у більш пізньому віці. А це в свою чергу, впливає на стан запліднення, вагітності, народження, формування та функціонування дитини. Метою даного дослідження було вивчення впливу віддалених наслідків ФПН на функціонування репродуктивної системи дорослих нащадків жіночої
статі які були народжені матерями різного віку. Матеріали та методи. До дослідження залучали здорових статевозрілих самиць-матерів щурів популяції Вістар, молодого та зрілого репродуктивного віку. Для отримання нащадків було сформовано 4 групи: гр. 1 та 2 — інтактні тварини відповідного віку;гр.3 та 4 — самки з eкспериментальною ФПН відповідно молодого та зрілого віку. Моделювання ФПН проводили шляхом щоденного підшкірного введення самицям з 12 по 18 добу вагітності 50 % олійний розчин тетрахлорметану в дозі 2 мл/кг маси тіла. Після народження нащадків була досліджена репродуктивна функція самиць щурів у віці 3 місяців. Результати. Під впливом експериментальної ФПН у нащадків щурів жіночої статі народжених від матерів молодого репродуктивного віку під впливом високого вмісту тестостерону зменшувалась кількість фолікулів та знижувалась маса яєчників. Навпроти, у самиць нащадків народжених від матерів з ФПН зрілого репродуктивного віку на тлі підвищеного рівня тестостерону, кількість фолікулів та вага яєчників залишалися в межах інтактної групи. Хоча тривалість та фазова структура естрального циклу майже не змінювалась на тлі ФПН у двох вікових групах та все ж таки були нащадки, які мали нерегулярний естральний цикл. Такі зміни в
репродуктивній системі нащадків в подальшому можуть призвести як до ендокринного безпліддя, так
і до інших репродуктивних розладів.
Посилання
Loomans EM, et al. Eur J Public Health 2013; 23(3): 485-491. doi: http://doi.org/10.1093/eurpub/cks097.
Entringer S, de Punder K, Buss C, Wadhwa PD. Philos Trans R Soc Lond B Biol Sci 2018; 373(1741): pii:20170151. doi: http://doi.org/10.1098/rstb.2017.0151.
Vieten C, Astin J. Arch Womens Ment Health 2008; 11:67-74. doi: http://doi.org/10.1007/s00737-008-0214-3.
Serdjuk AM, Tymchenko OI, Pokanevych TM, et al. Med Perspektyvy 2002; 7(1): 138-142.
Gorina OV, Galagan VO, Tymchenko OI, Kryvych IP. Visnyk organizacii’ ohorony zdorov’ja 2003; 3: 11-14.
Serdjuk AM, Tymchenko OI, Lynchak OV, et al. Zhurn AMN Ukrai’ny 2009; 15(1): 146-155.
Asherson RA. The Catastrophic Antiphospholipid Syndrome (Asherson’s Syndrome), Johannesburg, 2005: 539 p.
Shapovalenko SA. Vestn Ros assoc akusherov-ginekologov 2001; 2: 43-47.
Kalinovs’ka IV. Klinichna ta eksperymental’na patologija 2007; 6(2): 42-44.
Stasenko T. Ukr med chasopys 2016; 3(113).
Davydov AI, Strizhakova MA, Orlov ON. Voprosy ginekologii, akusherstva i perinatologii 2004; 3(6): 84-89.
Filippov OS, Kazanceva AA. Problemy Reprodukcii 2007; 3: 60-63.
Verhovna Rada Ukrai’ny. Jevropejs’ka konvencija pro zahyst hrebetnyh tvaryn, shho vykorystovujut’sja dlja doslidnyc’kyh abo inshyh naukovyh cilej vid 18.03.1986, available at:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ main/find=1&sp=i&user=c393&text=%F2%E2%E0.
Polozhennja pro Komitet z pytan etyky (bioetyky): Nakaz № 1287 vid 19.11.2012, available at: http://www.mon.gov.ua/ua/activity/63/64/normativno-pravova-baza/.
O’Brien Y, Wingfield MB, et al. Ir J Med Sci 2019;188(1): 161-167. doi: http://doi.org/10.1007/s11845-018-1769-2.
Seliukova NYu, Misjura KV. Probl Endokryn Patologii’ 2019; 4: 130-142.
Kocabin NV, Makarchuk OM. Zdorov’e Zhenshhiny 2015; 5(101): 150-153.
Clarke HJ. Wiley Interdiscip Rev Dev Biol 2018; 7(1). doi: http://doi.org/10.1002/wdev.294.
Andersen CY, Ezcurra D. Reprod Biol Endocrinol 2014;12: 128. doi: http://doi.org/10.1186/1477-7827-12-128.
ISSN 
ISSN 
