ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ЯЄЧНИКІВ У ЖІНОК З НЕПЛІДДЯМ РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ ПІСЛЯ ЗАХВОРЮВАННЯ COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2024.3.01Ключові слова:
оваріальний резерв, репродуктивне здоров’я, COVID19, яєчники, непліддя, SARS-CoV-2Анотація
Коронавірусна хвороба (COVID-19), визнана пандемією, спричиненою швидким поширенням коронавірусу SARS-CoV-2, стала серйозним викликом для системи охорони здоров’я у всьому світі. Як відомо, цей вірус може впливати на організм в цілому і вражає, поряд із системою дихання, серцево-судинну, опорно-рухову, нервову і репродуктивну системи. Різні процеси в жіночій репродуктивній системі, включно з фолікулогенезом, стероїдогенезом, дозріванням ооцитів, регулюються ренін-ангіотензин-альдостероновою системою, яка включає ангіотензинперетворюючий фермент 2 (АСЕ2). У сукупності ці дослідження припускають, що жіноча репродуктивна система, експресуючи ACE2, має високий потенціал сприйнятливості до проникнення SARS-CoV-2. Мета роботи – вивчити вплив інфекції вірусу SARS-CoV-2 на функціональний стан яєчників у жінок репродуктивного віку з непліддям.
Матеріали та методи. Обстежено 100 пацієнток у віці 18–40 років, що звернулись у Прикарпатський центр репродукції людини м. Івано-Франківська в період 2020-2022рр. з приводу лікування безпліддя. Основна група – 80 жінок після перенесеного COVID-19, група порівняння – 20 жінок без COVID-19 в анамнезі. Для оцінки функціонального стану яєчників проводили визначення рівнів фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), антимюллерова гормону (АМГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), естрадіолу (Е2) та прогестерону. Для визначення вмісту ЛГ, ФСГ, Е2 та прогестерону в сироватці крові використовували імуноферментний метод (ELISA) на аналізаторі Cobas 6000 з тест-системами Roche Diagnostics (Швейцарія), кров для визначення гормонів збирали на 3-й день менструального циклу. Рівень АМГ визначали за допомогою з тест-системи Beckman Coulter (США). Оцінювали характеристики менструального статусу та супутні гінекологічні патології. Отримані дані оброблено методами варіаційної статистики з використанням кутового перетворення Фішера з критичним рівнем значущості p<0,05.
Результати. Виявлено частковий вплив захворювання COVID-19 на репродуктивну функцію, а саме, на оваріальний резерв, про що свідчать зменшені рівні АМГ. Також відмічена суттєво вища частота порушень менструальної функції після перенесеного COVID-19, а саме, відзначено збільшення тривалості менструації та рівня крововтрати, нерегулярні цикли. Ці зміни менструального статусу можуть бути також пов’язані зі змінами імунної відповіді організму в цілому через хворобу COVID-19.
Висновки. Згідно з результатами дослідження доведено, що вірус SARS-CoV-2 здатний впливати на функціональний стан яєчників, про що свідчать зміни рівнів антимюллерова гормону. У жінок репродуктивного віку після захворювання на COVID-19 принаймні протягом 3 місяців спостерігалися зміни менструального статусу, а саме, нерегулярний цикл та гіперполіменорея. У жінок, які перенесли COVID-19, спостерігалася висока поширеність сечостатевих інфекцій, що може бути обумовлено змінами в роботі імунної системи. Розуміння механізмів впливу вірусу SARS-CoV-2 на репродуктивну систему сприятиме розробці шляхів профілактики безпліддя та репродуктивних втрат у жінок, які перенесли COVID-19.
Посилання
Ashour HM, Elkhatib WF, Rahman MM, Elshabrawy HA. Pathogens 2020;9(3): 186. https://doi.org/10.3390/pathogens9030186
Ding T, Wang T, Zhang J, et al. Front Med 2021;8: 286-297, available at: https://www.readcube.com/articles/10.3389/fmed.2021.635255/ https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fmed.2021.635255/full
Dennis A, Wamil M, Alberts J, et al. BMJ 2021;11(3): e048391. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2020-048391
Li K, Nowak RA. Reproduction 2019: REP-19-0268.R1. https://doi.org/10.1530/REP-19-0268
Hoffmann M, Kleine-Weber H, Schroeder S, et al. Cell 2020;181: 271-280. https://doi.org/10.1016/j.cell.2020.02.052
Kaminskyi V, Vorobei L, Zhdanovych O, et al. Reprod. Endocrinol 2022;65: 38-43. https://doi.org/10.18370/2309- 4117.2022.65.38-43
Li K, Chen G, Hou H, et al. Reprod Biomed Online 2021;42: 260-267. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2020.09.020
Metlay JP, Waterer GW, Long AC, et al. Am J Respir Crit Care Med 2019;200: e45–e67. https://doi.org/10.1164/rccm.201908-1581ST
Moolhuijsen LM, Visser JA. J Clin Endocrinol Metab 2020;105: 3361-3373. https://doi.org/10.1210/clinem/dgaa513
Yeğin GF, Desdicioğlu R, Seçen Eİ, et al. Reprod Sci 2022;29(2): 627-632. https://doi.org/10.1007/s43032-021-00643-x
Blumenfeld Z. Fertil Steril 2020;114(1): 56-57. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2020.05.023.
Zupin L, Pascolo L, Zito G, et al. J Assist Reprod Genet 2020;37(10): 2399-2403.
https://doi.org/10.1007/s10815-020-01917-0.
Stanley KE, Thomas E, Leaver M, Wells D. Fertil Steril 2020;114(1): 33-43. https://dx.doi.org/10.1016/j.fertnstert.2020.05.001.
Infantino M, Damiani A, Gobbi FL, et al. Isr Med Assoc J 2020;22(4): 203-210, available at: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32286019/
Kirchdoerfer RN, Cottrell CA, Wang N, et al. Nature 2016;531(7592): 118-121. https://doi.org/10.1038/nature17200.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Проблеми ендокринної патології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
ISSN 
ISSN 
