НАСЛIДКИ КОМБIНОВАНОГО ВПЛИВУ ТЮТЮНОПАЛIННЯ ТА ЗНИЖЕНОГО ХАРЧУВАННЯ ПРИ ВАГIТНОСТI НА СОМАТИЧНИЙ РОЗВИТОК НАЩАДКIВ ПЕРШОГО ПОКОЛIННЯ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2015.1.14Ключові слова:
тютюнопалiння, знижене харчування, вагiтнiсть, соматичний розвиток нащадкiвАнотація
Подано огляд свiтової лiтератури щодо ролi тютюнопалiння та зниженого харчування пiд час вагiтностi, як найважливiших факторiв навколишнього середовища, якi викликають затримку внутрiшньоутробного розвитку плода та затримку розвитку дiтей та їх захворюванiсть в подальшому життi. Результати власного експериментального дослiдження авторiв продемонстрували, що комбiнована дiя пасивного палiння та зниження харчування пiд час вагiтностi, не впливаючи на масу тiла нащадкiв при народженнi, виразно гальмує їх соматичний розвиток в ранньому пiслянатальному перiодi та призводить до глибоких метаболiчно-гормональних зрушень, що проявляється у значному вiдсотку загибелi тварин у перший мiсяць життя.
Посилання
Ounsted M, Ounsted C. Nature 1966; 212:995-997.
Barker DJ, Osmond C. Lancet 1986; 1:1077-1081.
Barker DJ. Clin Sci 1998; 95:115-128.
Svetlov TG. Probl Cytol General Physiol 1960:263-274.
Seckl JR. Mol Cell Endocrinol 2001; 185(1-2):61-71.
Morgan HD, et al. Hum Mol Genet 2005; 14:47-58.
Nathanielsz PW. J Physiol 2003; 547:3-4.
Barker DJJ. Am Coll Nutr 2004; 23:588-595.
Wojtyla A, et al. Ann Agric Environ Med 2012; 19(1):117-128.
Saenger P, et al. Endocr Rev 2007; 28(2):219-251.
Bryzgalova GA, Sergienko LYu, Kartavtseva OV, Cherevko GM. Endokrinologiya 1999; 4(2): 210.
Knorre AG. Medicine 1967: 173-209.
Murphy VE. Endocr Rev 2006; 27(2):141-169.
Gunnar MR, Donzella B. Psychoneuroendocrinology 2002; 27(1-2):199-220.
Owen D, Andrews M, Matthews S. Neurosci Biobehav Rev 2005; 29:209-226.
Seckl JR. Mol Cell Endocrinol 2001; 185(1-2):61-71.
WHO. World Health Statistics, Geneva, 2005.
WHO. International statistical classification of diseases and related health problems. 10th revision, Geneva,1992.
Anderson GD, Blidner IN, McClemont S, Sinclair JC. Am J Obstet Gynecol 1984; 150:236-244.
Pringle PJ, et al. J Clin Endocrinol Metab 2005; 90:2556-2562.
Geary M, Crowley D, Boylan P. J Obstet Gynecol 1997; 17:264-265.
Lambers DS, Clark KE. Semin Perinatal 1996; 20:115-126.
Matta SG. et al. Psychopharmacology 2007; 190:269-319.
Luck W, et al. Dev Pharmacol Ther 1985; 8:384-395.
Onuki M, et al. J Occup Health 2003; 45:140-145.
Sastry BV. Pharmacology 1998; 57:104-116.
Coulson CC, et al. Am J Perinatal 1996; 13:195-197.
Muller JS, et al. Arq Bras Cardiol 2002; 78:152-155.
Dempsey DA, Benowitz NL. Drug Saf 2001; 24:277-322.
Hayashibe H, et al. Pediatr Res 1990; 27:472-475.
Walther FJ, et al. Exp Lung Res 1991; 17:39-45.
Kleinsasser NH. Toxicol Sci 2005; 86:309-317.
Guo J, et al. J Biol Chem 2005; 280:30422-30431.
Horta BL. Paediatr Perinat Epidemiol 1997; 11:140-151.
Jauniaux E, Burton GJ. Obstet Gynecol 1992; 79:645-648.
Burton GJ, Palmer ME, Dalton KJ. Br J Obstet Gynecol 1989; 96:907-915.
Genbacev O. Reprod Toxicol 2003; 17:509-518.
Andersen KV, Hermann N. Acta Obstet Gynecol Scand 1984; 63:707-709.
Obwegeseret R, et al. Prostaglandins Other Lipid Mediat 1999; 57:269-279.
Metges CC, et al. J Nutr 2014; 144(2):155-163.
Ganguly AJ. Nutr Biochem 2014; 25(2):259-266.
Sergijenko LJu. Social’no-emocijnyj stres materiv na rannih etapah vagitnosti jak prychyna endokrynopatij ta porushen’ u gormonal’nozalezhnyh systemah nashhadkiv, Harkiv, 2013: 45 p.
ISSN 
ISSN 
