ФЕТОПЛАЦЕНТАРНА НЕДОСТАТНІСТЬ ЯК ПРИЧИНА ПОРУШЕНЬ ОКСИДАТИВНОГО СТАТУСУ У НАЩАДКІ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2020.2.15Ключові слова:
фетоплацентарна недостатність, нащадки, оксидативний статус, терапіяАнотація
Визначили вплив експериментальної фетоплацентарної недостатності у щурів молодого та зрілого репродуктивного віку на формування оксидативного статусу нащадків обох статей в період пубертату та оцінили ефекти базової та комплексної медикаментозної терапії під час вагітності. Виявлено, що фетоплацентарна недостатність у другій половині вагітності призводить до формування у нащадків обох статей, але більшою мірою у нащадків-самців, в період пубертату зміненого патерна активності ферментів антиоксидантної системи, що реалізується у зростанні рівнів як первинних, так і кінцевих продуктів ліпопероксидації і може бути підгрунтям для розвитку у подальшому хронічних захворю- вань. Більш виразні порушення спостерігалися у нащадків матерів зрілого репродуктивного віку, що може бути обумовлено додатковим впливом інволютивних процесів у плаценті. Застосування судино- розширювального препарату окремо та, більш ефективно, у комбінації, статистично значуще віднов- лювало досліджені показники.
Посилання
Reznikov AG, Pishak VP, Nosenko ND, et al. Prenatal’nyj stress i nejrojendokrinnaja patologija, Chernovcy, 2004: 318 p.
Petraglia F, Imperatore A, Challis JRG. Endocrine Rev 2010; 31(6): 783-816. doi: http://doi.org/10.1210/er.2009-0019
Chepka JL. Ukr Med Chasopys 2001; 6: 108-115.
Lihachov VK, Petrenko JV. Problemy, dostizhenija i perspektivy razvitija mediko-biologicheskih nauk i prakticheskogo zdravoohranenija: Tr. KGMU.ym. S. Y. Georgyevskogo, Symferopol 2009; 145(3): 151-155.
Shherbakov AJ, Tihaja IA, Shherbakov VJ, Novikova EA. Mezhdunar Med Zhurn 2012; 3: 50-53.
Baker DJ. Clin Sci 1998; 95: 115-128.
Cheedipudi S, Genolet O, Dobreva G. Front Genet 2014; 5: 19. doi: http://doi.org/10.3389/ fgene.2014.00019
Zhu Z, Cao F, Li X. Front Endocrinol 2019; 10: 764. doi: http://doi.org/10.3389/fendo.2019.00764
Sahin E, DePinho RA. Nat Rev Mol Cell Biol 2012; 13(6): 397-404. doi: http://doi.org/10.1038/nrm3352
Menezo YJ, Silvestris E, Dale B, Elder K. Reprod Biomed Online 2016; 33(6): 668-683. doi: http://doi.org/10.1016/j.rbmo. 2016.09.006
Dimova LG, Battista S, Plosch T, et al. Redox Biol 2020; 28: 101329. doi: http://doi.org/ 10.1016/j.redox.2019.101329
Badran M, Yassin BA, Lin DTS, et al. J Physiol 2019; 597(22): 5349-5364. doi: http://doi.org/10.1113/JP277936
Reznikov OG. Endokrynologija 2003; 8(1): 142-145.
Jakovljeva LV, Zajchenko GV, Cypkun AG, et al. Doklinichne vyvchennja likars’kyh zasobiv, pryznachenyh dlja likuvannja placentarnoi’ dysfunkcii’: metod. Rekomendacii’, Kyi’v, 2009.
Placer Z, Vidlakova M, Kupila L. Chehosl Med Obzor 1970; 16(1): 30-34.
Stal’naja ID, Garishvili GT. Sovremennye metody biohimii, Moskva, 1977: 43-44.
Koroljuk A, Ivanova L, Majorova I, Tokarev VE. Lab Delo 1988; 1: 16-17.
Chevari S, Andjal T, Shtrenger J. Lab Delo 1991; 10: 9-13.
Lankin VZ, Tihadze AN, Kovalevskaja AL, et al. Doklady AN SSSR 1981; 261(3): 18-24.
Beutler E, Duron O, Kelly B. Lab Сlin Med 1963; 63(5): 882-888
ISSN 
ISSN 
