ОСОБЛИВОСТІ ЕНДОТЕЛІАЛЬНИХ ФАКТОРІВ У ВАГІТНИХ З ПЛАЦЕНТАРНОЮ ДИСФУНКЦІЄЮ, ОБУМОВЛЕНОЮ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2020.3.06Ключові слова:
цукровий діабет, плацентарна дисфункція, ендотеліальні факториАнотація
Мета — рання діагностика плацентарної дисфункції (ПД) у жінок з цукровим діабетом (ЦД) за даними ендотеліальних факторів для оптимізації розродження. Був проведений аналіз ведення вагітності та пологів у 94 вагітних у віці від 23 до 38 років. Вагітні були розподілені на наступні клі- нічні групи: 30 вагітних з ЦД (перша група), 34 — з цукровим діабетом та плацентарною дисфункцією (друга група) та 30 практично здорових вагітних (контрольна група). В терміні вагітності 36–38 тиж- нів відзначалось достовірне зниження (р < 0,05) сироваткових показників СЕФР у пацієнток із ПД, зумовленою ЦД (69,3 ± 2,9 пг/мл) не лише порівняно з показниками у жінок із фізіологічним перебігом вагітності (119,6 ± 5,2 пг/мл), але й у вагітних із ЦД без плацентарної дисфункції (87,4 ± 3,4 пг/мл) (р < 0,05). При дослідженні ЕТ-1 виявлене зниження показників у вагітних з ЦД та ПД майже втричі (0,97 ± 0,18 пг/мл) у порівнянні з жінками контрольної групи (3,12 ± 0,41 пг/мл) та вагітними з діабе- том, але без ПД (1,54 ± 0,12 пг/мл), у яких рівень ЕТ-1 був знижений вдвічі в порівнянні з контроль- ними показниками (р < 0,05). Також спостерігалося зниження показника еNOS при ЦД (від 58 пг/мл у вагітних з ЦД та ПД до 68 пг/мл при ЦД, при нормі 79–82 пг/мл). У жінок з ЦД та ПД переважали індуковані пологи, майже половина з яких закінчилася кесаре- вим розтином. Серед перинатальних ускладнень зустрічалися дістоція плечиків, обумовлена макросомією (19 %), гіпоглікемія (15 %), жовтяниця (8 %), респіраторний дистрес синдром (5 %). Перинатальна смертність склала 9,4 %. Зміни ендотеліальних факторів в крові вагітних з цукровим діабетом (СЕФР, ЕТ-1, еNOS) можуть вказувати на розвиток плацентарної дисфункції, що потребує негайного обстеження плода та своєчасного розродження з використанням, при необхідності, індукції пологової діяльності для покращення материнських та перинатальних наслідків.
Посилання
American Diabetes Association. Diabetes Care 2019; 42(1): S165-S172. https://doi.org/10.2337/dc19-S014.
Hyc’ A. Ukr Med Chasopys 2020; 1: 1670 http://www.umj.com.ua.
Committee on Practice Bulletins-Obstetrics. Obstet Gynecol 2018; 131(2): e49-e64. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000002501.
Avramenko T, Makarenko M, Govsieiev D. J Global Pharma Technol 2017; 11(9): 48-52.
Borzenko IB, Lazurenko VV. Mizhnar Med Zhurn 2019; 3: 33-37.
Ovcharuk VV. Kliniko-patogenetychni aspekty diagnostyky ta profilaktyky placentarnoi’ dysfunkcii’, Ternopil’, 2017: 213 p.
Jakovleva EA, Demina OV, Babadzhanjan EN, Jakovenko EA. Mizhnar Med Zhurn 2017; 2: 47-51.
Volik NK, Vdovichenko JuP, Babkina TM, Dykan IN. Promeneva dіagnostika, promeneva terapіja 2010; 1: 42-47.
Kon’kov DG, Galych SR, Belkanyja GS. Z turbotoju pro zhinku. Kyi’v 2013; 2: 64-67.
Dabrowski FA, Lipa M, Bartoszewicz Z, et al. J Matern Fetal Neonatal Med 2019; 15: 1-6. https://doi.org/10.1080/14767058.2019.1639666.
Takata Y, Nomura K, Ishibashi K, et al. Biol Pharm Bull 2019; 42(5): 807-813. https://doi.org/10.1248/bpb.b18-00998.
Safonova IN. Neonatologіja, hіrurgіja ta perinatal’na medicina 2016; 6(2): 74-83.
WHO recommendations for induction of labour, available at: http://whqlibdoc.who.int/hq/2011/WHO_RHR_11.10_eng.pdf.
Pardo F, Subiabre M, Fuentes G, et al. Mol Aspects Med 2019; 66: 40-48. https://doi.org/10.1016/j.mam.2019.02.003.

ISSN
ISSN 






