ЕФЕКТИВНIСТЬ ПРИЗНАЧЕННЯ ТIОКТОВОЇ (АЛЬФА-ЛIПОЄВОЇ) КИСЛОТИ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ КРОВОПОСТАЧАННЯ НИЖНIХ КIНЦIВОК ЗА ДIАБЕТИЧНОЇ ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕЙРОПАТIЇ

Анотація

В дослiдження включено 37 хворих з дiабетичною периферичною нейропатiєю, якi поруч зi стандартною цукрознижувальною терапiєю отримували тiоктову (α-лiпоєву) кислоту «Бер- лiтiон» спочатку 600 мг внутрiшньовенно — крапельно протягом 12–16 днiв, потiм пероральну форму препарату до 40 днiв. Групу контролю склали 14 пацiєнтiв з компенсованим цукровим дiабетом, що перебували на амбулаторному лiкуваннi та отримували лише цукрознижувальну терапiю. Всiм пацiєнтам тричi черезшкiрно визначали рiвень парцiального тиску кисню (ТсРО2) на тилi стопи. Пiсля закiнчення внутрiшньовенного введення «Берлiтiону» 600 мг середнiй парцiальний тиск вирiс iз 33,11 ± 7,21 мм рт. ст. до 34,20 ± 6,54 мм рт. ст. (р = 0,054). При видiленнi хворих iз NSS > 6 в окрему пiдгрупу було отримано зростання ТсРО2 з 30,93 ± 5,92 до 34,48 ± 5,26 мм рт. ст. (р < 0,05). Пiсля закiнчення перорального курсу середнє значення ТсРО2 становило 37,65 ± 5,54 мм рт. ст., що статистично значуще вiдрiзнялось як вiд початкового рiвня, так i вiд показникiв контролю. При цьому значуще зменшувався ступiнь дiабетичної нейропатiї. Автор робить припущення, що отриманий ефект може бути пов’язаним з тим, що на тлi вираженої дiабетичної нейропатiї розвивається картина артерiоло-венулярного шунтування, а за умов покращення iннервацiї судин нижнiх кiнцiвок малого дiаметру (артерiол, венул) пiд впливом тiоктової кислоти «вiдкриваються» капiляри та перестають функцiювати патологiчнi шунти.