ТЕРАПЕВТИЧНІ ЕФЕКТИ АЛЬФА-ЛІПОЄВОЇ КИСЛОТИ У ПАЦІЄНТОК ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНОГО ВІКУ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ ТА ОСТЕОАРТРОЗОМ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ГІПЕРВІСФАТІНЕМІЮ

Автор(и)

  • Журавльова Л. В. Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-0051-3530
  • Шевченко В. О. Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

DOI:

https://doi.org/10.21856/j-PEP.2024.1.03

Ключові слова:

остеоартроз, цукровий діабет 2-го типу, вісфатін, постменопауза, коморбідне поєднання, альфа-ліпоєва кислота

Анотація

α-Ліпоєва кислота знайшла широке застосування в багатьох терапевтичних напрямках. Поряд з іншими засобами вона є важливою частиною світової боротьбі з діабетом, що наразі доволі широко оприлюднено, в той час як її дія на адипоцитокіновий статус, в т.ч. на рівень вісфатіну, та на клінічні прояви остеоартрозу у жінок, особливо в період менопаузи, потребує подальшого вивчення.

Мета дослідження. Оцінити вплив запропонованої схеми терапії з використанням α-ліпоєвої кислоти на показники метаболізму, рівень вісфатіну, а також на клінічні прояви остеоартрозу у пацієнток постменопаузального віку з цукровим діабетом 2 типу та остеоартрозом.

Матеріали та методи. Для дослідження було відібрано 44 жінки відповідного віку з цукровим діабетом 2 типу та остеоартрозом, які були розподілені на 2 рівні групи: пацієнтки, що додатково приймали α-ліпоєву кислоту та ті, що її не приймали. Добова доза α-ліпоєвої кислоти становила 600 мг протягом 3 місяців. Визначення рівня вісфатіну у сироватці крові пацієнток проводили імуноферментним методом на аналізаторі «Labline-90» (Австрія). Проведено оцінку показників ліпідного та вуглеводного обміну, клінічних проявів остеоартрозу (шкала ВАШ та WOMAC (Western Ontario and McMaster Universities osteoarthritis Index)).

Результати. Виявлено, що пацієнтки, які отримували α-ліпоєву кислоту, мали значно нижчі показники за шкалою ВАШ та WOMAC після лікування, ніж у групі контролю (р<0,05). Після проведення терапії спостерігалося достовірне поліпшення загальних показників глюкозо-інсулінового обміну, але найбільш вірогідні зміни відзначались у жінок, що приймали α-ліпоєву кислоту. Так, виявлено значно нижчі рівні інсуліну крові як порівняно зі значенням до лікування (відповідно 21,5±4,4 та 31,3 ± 3,1 мкМО/мл, р<0,05), так і порівняно до даних контрольної групи після лікування (29,4±1,2 мкМО/мл, р=0,03). У жінок 1 групи відмічено статистично значуще зменшення рівня вісфатіну після 12 тижнів комплексної терапії з додаванням α-ліпоєвої кислоти (від 5,5 ± 1,0 нг/мл до 5,06 ± 1,0 нг/мл (p<0,001)).

Висновки. Виявлено позитивний вплив 12-тижневого курсу прийому альфа-ліпоєвої кислоти на параметри глюкозо-інсулінового обміну, ліпідного обміну, рівнів вісфатіну та клінічних показників прояву остеоартрозу у жінок постменопаузального віку з цукровим діабетом 2 типу та остеоартрозом. Обґрунтовано доцільність застосування альфа-ліпоєвої кислоти як додаткового компоненту комплексної терапії жінок постменопаузального віку з цукровим діабетом 2 типу та остеоартрозом.

Посилання

Benca TM. Ukr Terapevt Zhurn 2019;1: 87-90. http://doi.org/10.30978/UTJ2019-1-87

Hevko UP, Dikova IG, Maksiv KhYa, et al. Vіsn Med Bіol Doslіdz 2020;4(6): 132-136. http://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11827

Grishhenko OV, Grishhuk KA, Storchak AV, Vasil'eva IA. Zbіrnik naukovih prac' asocіacії akusherіv-gіnekologіv Ukraїni 2015;2(36): 41-46.

Kovalenko VM, Bortkevich OP. Ukr Revmatol Zhurn 2019;3(77): 33-44.

Zhuravleva LV, Lopіna N. Praktikujuchij Lіkar 2019;(1): 31-40.

Dworacκa M, Chuκanova G, Isκaκova S, et al. Eur J Pharm Sci 2018;117: 41-47. http://doi.org/10.1016/j.ejps.2018.02.009.

Ahmad VN, Mohd A, Ruslan NB, et al. J Translat Engineering Health Med 2020;23(2): 42-48. https://doi.org/10.22452/jummec.vol23no2.7

Smaliukh O, Svitlyk H, Zaremba O, Zaremba-Fedchyshyn O. Praktikujuchij Lіkar 2022;(2-3): 35-39.

Boccardi V, Taghizadeh M, Salek M, Sadegh J. Arterial Hypertension 2021;25(1): 29-38. http://doi.org/10.5603/AH.a2021.0001.

Aslfalah H, Jamilian M, Ansarihadipour H, et al. Int J Reprod Bio Med 2020;18: 1029-1038. http://doi.org//10.18502/ijrm.v18i12.80 24

Dupont J, Pollet-Villard X, Reverchon M. Horm Mol Biol Clin Invest 2015;24: 11-24. http://doi.org/10.1515/hmbci-2015-0034.

Mingbo Lv, Wenbo Z, Jize Q. Int J Clin Experim Med 2019;12(1): 1234-1241.

Askari A, Naghizadeh MM, Homayounfar R, et al. PLoS One 2016;11: e0164757.

Cherpіta VO. Ukr Terapevt Zhurn 2021;4: 45-50. https://doi.org/10.30978/UTJ2021-4-29

Azamar-Llamas D, Hernández-Molina G, Ramos-Ávalos B, et al. Mediators of Inflammation 2017; 5468023: 1-26. http://doi.org/10.1155/2017/5468023.

Dakroub A, Nasser S, Younis N, et al. Cells 2020;9(11): 2444. https://doi.org/10.3390/cells9112444

Diot M, Reverchon M, Ramé C, et al. Reproduction 2017;150(1): 53-63. https://doi.org/10.1530/REP-15-0021.

Bawah AT, et al. Lipids Health Dis 2019;18: 221. https://doi.org/10.1186/s12944-019-1169-2

Bitto A, et al. Endocrine 2017;55: 899-906. https://doi.org/10.1007/s12020-016-0968-8

Cukrovij dіabet u molodih ljudej ta doroslih: Unіfіkovanij klіnіchnij protokol pervinnoї, ekstrenoї, vtorinnoї (specіalіzovanoї) ta tretinnoї (visokospecіalіzovanoї) medichnoї dopomogi 2014, available at: http://mtd decgovua/images/dodatki/2014_1021_CD1_dor/2014_1021_ nakaz_CD1_ dor pdf.

Pervinnoї, vtorinnoї (specіalіzovanoї), tretinnoї (visokospecіalіzovanoї) medichnoї dopomogi ta medichnoї reabіlіtacії po osteoartrozu: Unіfіkovanij klіnіchnij protokol 2016, available at: http://www.dec.gov.ua/mtd/reestr.html.

Menopauzal'nі porushennja ta іnshі rozladi v perimenopauzal'nomu perіodі: Unіfіkovanij klіnіchnij protokol pervinnoї, ekstrenoї, vtorinnoї (specіalіzovanoї) ta tretinnoї (visokospecіalіzovanoї) medichnoї dopomogi 2022, available at: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2022/06/37474-dn_1039_17_06_2022_dod.pdf.

Akbari M, Ostadmohammadi V, Tabrizi R, et al. Nutr Metab 2018;15: 39. https://doi.org/10.1186/s12986-018-0274-y

Christianty FM, Suharjono, Susilo I, Khotib J. Pharm Sci Res 2019;6(2): 124-130. https://doi.org/10.7454/psr.v6i2.4321

Buyukaydin B, Guler EM, Karaaslan T, et al. World J Diab 2020;11(7): 309-321. https://doi.org/10.4239/wjd.v11.i7.309

Madjidova Y, Usmanova D. Int Neurol J 2021;1(103): 38-41. https://doi.org /10.22141/2224-0713.1.103.2019.158637

Guo J, Gao S, Liu Z, et al. Lipids 2016;51: 1145-1152. https://doi.org 10.1007/s11745-016-4185-2.

Monastra G, De Grazia S, Cilaker Micili S, et al. Expert Opin Drug Deliv 2016;13: 1695-1708. https://doi.org/10.1080/17425247.2016.1200556.

Cheleschi S, et al. Cells 2019;8(8): 874. https://doi.org/10.3390/cells8080874

Wang J, Sun H, Fu Z, Liu M. Free Radic Res 2016;50: 767-780 https://doi.org/10.1080/10715762.2016.1174775.

Sun T, Gao F, Lin X, et al. Toxicol In Vitro 2014;28: 1242-1248 https://doi.org/10.1016/j.tiv.2014.06.003.

Bruyère O, Honvo G, Veronese N, et al. Semin Arthritis Rheum 2019;19: 30043-30045. https://doi.org/10.1016/j.semarthrit.2019.04.008.

Kaczor T. Nat Med J 2020;12(5): https://www.naturalmedicinejournal.com/journal/2020-05/highlighting-alpha-lipoic-acid-diabetes.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-14

Як цитувати

Журавльова, Л., & Шевченко, В. (2024). ТЕРАПЕВТИЧНІ ЕФЕКТИ АЛЬФА-ЛІПОЄВОЇ КИСЛОТИ У ПАЦІЄНТОК ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНОГО ВІКУ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ ТА ОСТЕОАРТРОЗОМ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ГІПЕРВІСФАТІНЕМІЮ. Проблеми ендокринної патології, 81(1), 21–28. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2024.1.03

Номер

Розділ

КЛІНІЧНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

Схожі статті

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.