СПОСІБ МОРФОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ВПЛИВУ БАКТЕРІАЛЬНОЇ МАТЕРИНСЬКО-ПЛОДОВОЇ ІНФЕКЦІЇ НА ЩИТОВИДНУ ЗАЛОЗУ НАЩАДКІВ

Анотація

Мета дослідження: задля розширення знань щодо морфологічного субстрату материнсько-плодової інфекції та визначення пов’язаних з нею ризиків під час раннього онтогенезу людини, розробити в експерименті спосіб морфологічної діагностики дії бактеріальної материнського-плодової інфекції на щитовидну залозу (ЩЗ) нащадків.

Матеріали і методи: було проведене контрольоване експериментальне дослідження з блоковою рандомізацією на самицях щурів популяції Wistar Albino Glaxo (n = 85) з наступним патоморфологічним дослідженням 71 ЩЗ, отриманих від їхніх нащадків (37 плодів та 34 новонароджених щурів). Морфометрія та аналіз імунофлуоресцентного дослідження виконувалися у програмі ImageJ. Статистична обробка даних проводилася в програмному середовищі для статистичних обчислень R з підключенням пакетів «ggplot2», «dplyr», «pastecs» та «graphics» задля виявлення мір центральної тенденції і мінливості набору даних, виконання тесту Шапіро-Уілка на нормальність розподілення та перевірки рівності дисперсій декількох вибірок за допомогою критерію Бартлетта, нормалізації даних за методом Бокса-Кокса, виконання однофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA) для порівняння середніх значень кількісних величин, апостеріорних порівнянь за методом Бонферроні і проведення тесту Т’юкі для контролю групової ймовірності помилки. Нульова гіпотеза відкидалася у тому випадку за умови p < 0,001.

Результати: проведене дослідження свідчить на користь того, що інфекційна патологія матері є шкідливим фактором для морфофункціонального стану ЩЗ нащадків.

Висновки: на підставі проведеного дослідження пропонується спосіб морфологічної діагностики впливу інфекційної патології матері на щитовидну залозу нащадків, що включає імунофлуоресцентне дослідження маркерів функціонального стану органу з обчисленням оптичної щільності флуоресценції T4, колагенів І й ІІІ типів, TNF та IL-6, а також морфометрію тиреоїдних гістоструктур у програмі ImageJ з визначенням площі та діаметру фолікула, площі та висоти тироциту, площі ядра та цитоплазми тироциту з подальшим розрахуванням ядерно-цитоплазматичного відношення. Використовуючи запропонований метод, можна з високою точністю визначити морфофункціональний стан щитовидної залози як тварини, так і людини. Комплексно, отримані результати є доказом функціонального напруження органу з ознаками клітинного пошкодження, здатного призводити до виснаження адаптивно-компенсаторного резерву щитовидної залози у майбутньому через вплив материнсько-плодової інфекції. Це вказує на необхідність підвищення діагностичної настороженості серед ендокринологів та акушерів-гінекологів стосовно інфекцій, викликаних умовно-патогенною мікрофлорою, у вагітних жінок.