ОСОБЛИВОСТІ БІОЕЛЕКТРИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ГОЛОВНОГО МОЗКУ У ПАЦІЄНТІВ З МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2020.4.11Ключові слова:
метаболічний синдром, електроенцефалографія, патерн ЕЕГАнотація
Актуальність. Полікомпонентність метаболічного синдрому (МС), що є поширеним кластером таких патологічних станів, як абдомінальне ожиріння, артеріальна гіпертензія, дисліпідемія та підвищення рівня глюкози крові, обумовлює високий ризик розвитку цереброваскулярної патології. Однак на ранніх стадіях перебігу МС неврологічні зміни мають субклінічний характер, тому своєчасне втручання потребує визначення, зокрема за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ), церебральних предикторів та маркерів впливу МС на стан церебрального функціонування. Метою дослідження стало визначення механізмів патологічних змін церебрального електрогенезу при МС за допомогою ЕЕГ-дослідження у когорті осіб з МС. Методи. ЕЕГ-дослідження було проведено 45 пацієнтам у віці від 48 до 80 років (52,93±0,90 роки) з діагнозом МС, верифікованим згідно з критеріями National Cholesterol Education Program Adult Treatment Panel III. Реєстрація кількісної ЕЕГ здійснювалася у стані спокою і під час функціональних навантажень від 16 електродів, що були розташовані згідно з Міжнародною системою «10–20». Результати. Візуальний та комп’ютерний аналіз ЕЕГ пацієнтів з МС виявив ЕЕГ з ознаками легкого порушення у 31,11 % випадків, помірного порушення — у 35,56 %, значного порушення — у 33,33 %. За результатами візуального та комп’ютерного аналізу ЕЕГ більшості пацієнтів (84,44 %) були притаманні ознаки пригнічення біоелектричної активності мозку внаслідок дисфункції сірої речовини, викликаної метаболічними порушеннями у нейронах кори. У 77,78 % випадків фіксувалися ЕЕГ-кореляти дисфункції ритмогенних структур мозку (таламусу, амігдали, гіпокампу, гіпоталамусу та хвостатого ядра). У значної частини хворих (46,67 %) на ЕЕГ відмічалося підвищення судомної готовності. Найбільш поширеним серед пацієнтів з МС виявився десинхронний патерн ЕЕГ (51,11 % випадків), який є проявом дисфункції одночасно на кірковому, лімбіко-діенцефальному та мезенцефальному рівнях. Висновки. Головними рисами ЕЕГ пацієнтів з МС були ЕЕГ-ознаки дисциркуляторних порушень гіпертонічного та/або ішемічного генезу. Більшість пацієнтів з МС (84,44 % випадків) мали ЕЕГ-ознаки зниження рівня активності кори через порушення нейронального метаболізму, зокрема, внаслідок ішемії. В усіх хворих з МС зафіксовані ЕЕГ-ознаки функціональної недостатності кірковопідкіркових зв’язків.
Посилання
Saklayen MG. Curr Hypertens Rep 2018; 20(2): 12-20. doi: http://doi.org/10.1007/s11906-018-0812-z.
McCracken E, Monaghan M, Sreenivasan S. Clin Dermatol 2018; 36(1): 14-20. doi:http://doi.org/10.1016/j.clindermatol.2017.09.004.
Lusis AJ, Attie AD, Reue K. Nat Rev Genet 2008; 9:819-830. doi: http://doi.org/10.1038/nrg2468.
Kwon HM, Kim BJ, Lee SH, et al. Stroke 2006; 37: 466-470. doi: http://doi.org/10.1161/01.STR.0000199081.17935.81.
Park K, Yasuda N, Toyonaga S, et al. J Neurol Neurosurg Psychiatry 2008; 79: 719-721. doi: http://doi.org/10.1136/jnnp.2007.134809.
Kawamoto R, Tomita H, Oka Y, Kodama A. Intern Med 2005; 44: 922-927. doi: http://doi.org/10.2169/internalmedicine.44.922.
Vasil’eva VV, Botasheva TL, Palieva NV, et al. Vestnik AGU 2019; 1(236): 38-46.
Chackaja AV, Gnezdickij VV, Korepina OS, Tanashjan MM. Zhurn nevrologiї іm. B.M. Man’kovs’kogo 2013; 1: 69-77.
Chackaja AV. Vegetativnye i kognitivnye funkcii pricerebrovaskuljarnyh zabo-levanijah na fone metabolicheskogo
sindroma (kliniko-nejrofiziologicheskoe issledovanie),Moskva, 2016: 36 p.
Zenkov LR, Ronkin MA. Funkcional’naja diagnostika nervnyh boleznej : rukovodstvo dlja vrachej, Moskva,2013: 488 p.
Zhirmunskaja EA, Losev VS. Sistemy opisanija i klassifiuvcija jelektroencefa-logramm cheloveka, Moskva,1984: 80 p.
Zhirmunskaja EA. V poiskah ob#jasnenija fenomenov JeJeG, Moskva, 1995: 117 p.
Babiloni C, Carducci F, Lizio R, et al. Hum Brain Mapp 2013;34(6): 1427-1446. doi: http://doi.org/10.1002/hbm.22005.
Sheorajpanday RV, Nagels G, Weeren AJ, et al. Clin Neurophysiol 2010; 121(10): 1719-1725. doi: http://doi.org/10.1016/j.clinph.2009.10.037.
Jurshevich EA, Evstigneev VV. Zdravoohranenie 2002;4: 8-13.
Sheorajpanday RV, Nagels G, Weeren AJ, et al. Clin Neurophysiol 2011; 122(5): 874-883. doi: http://doi.org/10.1016/j.clinph.2010.07.028.
Evstigneev VV, Jurshevich EA. Medicinskaja panorama 2008; 7: 42-44.

ISSN
ISSN 






