СИНДРОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ І КІСТКОВИЙ ОБМІН У ЖІНОК У ПОСТМЕНОПАУЗІ

Анотація

Зважаючи на метаболічні та гормональні перебудови, пов'язані із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ), виникає припущення про їх потенційний вплив на здоров'я кісток. Метою даного дослідження було оцінити вплив певних гормональних та метаболічних змін, пов'язаних із синдромом полікістозних яєчників, на кістки у жінок у період постменопаузи.

Матеріали та методи. До дослідження було включено 56 пацієнток із СПКЯ та 42 жінки без даного захворювання у віці 50-65 років. Двоенергетичну рентгенівську абсорбціометрію використовували для вимірювання мінеральної щільності кістки (МЩК) поперекового відділу хребта та шийки стегна. За допомогою імуноферментних методів у сироватці крові визначали: аміно-кінцевий пропептид проколагену 1 (P1NP) і карбокси-кінцевий телопептид колагену типу I (b-CTх), а також паратиреоїдний гормон (ПТГ), вітамін D (25(ОН)D₃), антимюллерів гормон (АМГ), інсулін, тестостерон (Т), 17-гідроксипрогестерон (17-OHP), дегідроепіандростендіон-сульфат (DHEAS), лютеїнізуючий і фолікулостимулюючий гормони та естрадіол. Розраховували індекс HOMA-IR та антропометричні показники.

Статистичні дані аналізували за допомогою непараметричного тестування з використанням програмного забезпечення BioStat Pro 6.2.2.0 (AnalystSoft Inc., Walnut, США). Кількісні дані представлені у вигляді медіани та квартилів 1 і 3 (Me [Q1; Q3]); Достовірність міжгрупових відмінностей встановлювали за U-критерієм Манна–Уітні (p<0,05). Для виявлення зв’язків між показниками проводили однофакторний аналіз з розрахуванням коефіцієнту рангової кореляції Спірмана (r).

Результати. У жінок із СПКЯ виявлено пізніший вік настання менопаузи (р=0,007) та більш високий індекс маси тіла (ІМТ, р=0,009), ніж у контрольній групі. Крім того, жінки із СПКЯ мали більш високі рівні DHEAS, загального T та 17-OHP, ніж група контролю. Рівні P1NP і b-CTx значно відрізнялися від контрольних (p=0,028 і p=0,032 відповідно). Було виявлено прямий зв'язок між ІМТ та активністю маркера резорбції b-CTх (r=0,342, р=0,002) та зворотну колінеарну залежність між значеннями АМГ та b-CTх (r=-0,507, р=0,001). МЩК за СПКЯ, порівняно з контролем, була вищою. Встановлено зворотний зв'язок між МЩК в області L1–L4 та рівнем b-CTx (r=–0,387, p=0,026) та позитивний – з інсуліном (r=0,267, р=0,042), АМГ (r=0,561, p=0,031) та тестостероном (r=0,458, p=0,039). Вищі рівні DHEAS пов'язані з вищою МЩК шийки стегнової кістки (r=0,473, p=0,035). P1NP показав негативну кореляцію з МЩК шийки стегнової кістки (r=-0,429, p=0,038).

Висновки. Мінеральна щільність кісток у жінок із синдромом полікістозних яєчників знижується з віком повільніше порівняно з їхніми однолітками, можливо, через вплив надлишку андрогенів та інсуліну. Однак у постменопаузальному періоді у жінок із синдромом полікістозних яєчників обмінні процеси в кістковій тканині прискорюються, при цьому резорбція кістки перевищує кісткоутворення. Таким чином, пацієнти з синдромом полікістозних яєчників можуть розглядатися як група ризику розвитку остеопенічного синдрому.