ЦИРКАДНІ ПОРУШЕННЯ ЯК ФАКТОР ПРИГНІЧЕННЯ АДАПТИВНОГО Т-КЛІТИННОГО ІМУНІТЕТУ

Автор(и)

  • Геворкян А. Р. ДУ “Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України”м. Харків, Україна https://orcid.org/0009-0009-7502-2216
  • Іпполітов Д. О. Манітобський університетм. Вінніпег, Манітоба, Канада https://orcid.org/0000-0002-4258-7677
  • Бочарова Т. В. Харківський національний медичний університет Харків, Україна; Харківський міжнародний медичний університет, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-2264-1744

DOI:

https://doi.org/10.21856/j-PEP.2022.1.10

Ключові слова:

циркадні порушення, тривале освітлення, Т-клітинний імунітет, тимус

Анотація

Метою цього дослідження було оцінити вплив тривалого цілодобового освітлення (ЦО), що викликає порушення циркадних ритмів, на популяції CD4+/CD8+ клітин набутого клітинного імунітету. Для більш глибокого розуміння процесів, що впливають на проліферацію та диференціювання CD4+/CD8+ лімфоцитів, додатково було вивчено рівень експресії CD3+ та CD95+ рецепторів. Протягом експерименту кролі породи “Шиншила” були піддані впливу 24 годинного освітлення. Організовано 5 груп, в залежності від тривалості експерименту: 2, 4, 6, 12 місяців ЦО відповідно. 5-та група складалася з контрольних тварин. Мікропрепарати тимусу тварин були досліджені з використанням імунофлюоресцентних методів. Після 2-х місяців експерименту відзначали зниження експресії CD3+ та CD8+ та посилення експресії CD4+ лимфоцитів, що супроводжувалося зростанням співвідношення CD4+/CD8+. Після 4-х та 6-ти місяців ЦО спостерігали посилення експресії CD3+ та зниження експресії CD4+ й CD8+. Найнижчі показники рівня CD3+, CD4+ й CD8+ були зафіксовані після 12-ти місяців експерименту, що є проявом значної імуносупресії, обумовленої передчасним старінням тимусу. Рівень CD95+ лімфоцитів був вищим у групі після 12-ти місяців ЦО, що свідчить про активацію апоптозу у клітинах тимусу, спричинену порушенням циркадних ритмів під впливом хронічного світлового стресу.

Посилання

Lucassen EA, Coomans CP, van Putten M, et al. Curr Biol 2016;26(14): 1843-1853. https://doi.org/10.1016/j.cub.2016.05.038.

Jin Y, Hur TY, Hong Y. J Lifestyle Med 2017;7(2): 45-50. https://doi.org/10.15280/jlm.2017.7.2.45.

Gargin V, Muryzina I, Shcherbina N, et al. Anthropol Rev 2020;83(4): 407-418.

Obayashi K, Saeki K, Iwamoto J, et al. Chronobiol Int 2014;31(6): 779-786. https://doi.org/10.3109/07420528.2014.900501.

Levi F, Schibler U. Annu Rev Pharmacol Toxicol 2007; 47: 593-628. https://doi.org/10.1146/annurev.pharmtox.47.120505.105208.

Fortier EE, Rooney J, Dardente H, et al. J Immunol 2011;187(12): 6291-6300. https://doi.org/10.4049/jimmunol.1004030.

Avilova O, Shyian D, Marakushin D, et al. Georgian Med News 2018;6 (279): 132-137.

Labrecque N, Cermakian N. J Biol Rhythms 2015;30(4): 277-290. https://doi.org/10.1177/0748730415577723.

Pokhil SI, Bondarenko AV, Bocharova TV, et al. Pol Merkur Lekarski 2020;48(285): 170-173.

Bondarenko AV, Pokhil SI, Lytvynenko MV, et al. Wiad Lek 2019;72(9 cz 2): 1761-1764.

Gettayacamin M, Retnam L. Toxicol Res 2017;33(3): 183-189. https://doi.org/10.5487/TR.201 7.33.3.183.

Gargin V, Radutny R, Titova G, et al. 2020 IEEE 40th International Conference on Electronics and Nanotechnology, ELNANO, 2020: 469-473. https://doi.org/10.1109/ELNANO50318.2020.9088898.

Avilova O, Marakushin D, Nakonechna O, Gargin V. Georgian Med News 2018;2(275): 163-167.

Hartmann FJ, Bernard-Valnet R, Quériault C, et al. J Exp Med 2016;213(12): 2621-2633. https://doi.org/10.1084/jem.20160897.

Bondarenko LA, Sotnik NN, Chagovets EM, et al. Bull Exp Biol Med 2011;150(6): 753-755. https://doi.org/10.1007/s10517-011-1241-z.

Bedrosian TA, Fonken LK, Walton JC, Nelson RJ. Biol Lett 2011;7(3): 468-471. https://doi.org/10.1098/rsbl.2010.1108.

Domínguez-Gerpe L, Rey-Méndez M. BMC Immunol 2001;2: 7. https://doi.org/10.1186/1471-2172-2-7.

Curtis AM, Bellet MM, Sassone-Corsi P, O'Neill LA. Immunity 2014;40(2): 178-186. https://doi.org/10.1016/j.immuni.2014.02.002.

Aw D, Silva AB, Maddick M, et al. Aging Cell 2008; 7(2): 158-167. https://doi.org/10.1111/j.1474-9726.2007.00365.x.

Kovach I, Kravchenko L, Khotimska Y, et al. Georgian Med News 2017;3(264): 115-119

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-03-15

Як цитувати

Геворкян, А., Іпполітов, Д., & Бочарова, Т. (2022). ЦИРКАДНІ ПОРУШЕННЯ ЯК ФАКТОР ПРИГНІЧЕННЯ АДАПТИВНОГО Т-КЛІТИННОГО ІМУНІТЕТУ. Проблеми ендокринної патології, 79(1), 72–77. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2022.1.10

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

Схожі статті

1 2 3 4 5 6 7 8 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.