РОЛЬ КЛАСТЕРИНУ У РОЗВИТКУ ДІАБЕТИЧНОГО МАКУЛЯРНОГО НАБРЯКУ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2019.3.03Ключові слова:
кластерин, діабетичний макулярний набрякАнотація
Актуальність. Однією з головних причин порушення зору у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу
(ЦД) є діабетичний макулярний набряк (ДМН). Ускладнення що пов’язані з ДМН, включають мікрогліальну активацію, дисфункцію нейронів, дистрофію та апоптоз.
Мета. Вивчити особливості вмісту антиапоптотичного фактору кластерину в сироватці крові та
провести аналіз зв’язку кластерину із станом макули при різних формах ДМН у хворих на ЦД 2 типу.
Матеріал та методи дослідження. Обстежено 82 пацієнта із ЦД 2 типу (145 очей), розділених на 4 групи відповідно до форми ДМН. Середній вік пацієнтів склав 65,25 ± 10,85 років, середня
тривалість діабету — 14,0 ± 7,05 років (±SD). Критеріями включення у відкрите дослідження була
добровільна інформована згода, вік понад 18 років, наявність ЦД 2 типу. Критеріями невключення
були наявність ендокринних захворювань, що можуть привести до ЦД за типом 2, ЦД 1 типу, гострі
інфекційні захворювання, онкологічні захворювання, декомпенсація коморбідної патології, психічні
розлади, прийом нейролептиків, антидепресантів, нейродегенеративні захворювання ЦНС, наявність
протеїнурії, пошкодження зорового нерву, глаукоми і зрілої катаракти. Для дослідження були використані наступні інструментальні показники: товщина шару нервових волокон (nerve fibre layer — NFL),
шару гангліонарних клітин (ganglion cell layer — GCL), внутрішнього граничного шару (inner posterior
layer — IPL), центральна товщина сітківки (central sector), об’єм макули (volume macula) та центральної
ямки (volume fovea), мінімальна товщина центральної ямки (minimum in fovea), середня товщина сітківки в макулі (area thickness).
Отримані результати. Методами медичної статистики розраховано, що у пацієнтів із ЦД
2 типу та ДМН вірогідно збільшуються шанси виникнення не низької товщини (значення > QI)
NFL + GCL + IPL (> 115 мкн) та NFL (> 31 мкн) із зростанням рівня кластерину крові на кожен 1 мкг/мл
(ВШ = 1,04 (95 % ДІ 1,01–1,08) та ВШ = 1,04 (95 % ДІ 1,01–1,08) відповідно). Показано, що оптимальним
пороговим значенням кластерину сироватки крові є 77,0 мкг/мл. При обраному порозі вмісту кластерину для товщини NFL + GCL + IPL > 115 мкн чутливість тесту становить 59,6 %, специфічність — 75 %,
а для товщини NFL > 31 мкн — 56,7 % та 76,2 % відповідно.
Висновок. Підвищення концентрації кластерину в плазмі крові за визначений нами оптимальний поріг може бути індикатором активного запального процесу та набряку сітківки ока.
Посилання
Yau JW, Rogers SL, Kawasaki R, et al. Diabetes Care 2012; 35(3): 556-564. http://doi.org/10.2337/dc11-1909.
Ding J, Wong TY. Curr Diab Rep 2012; 12(4): 346-354. http://doi.org/10.1007/s11892-012-0283-6.
Cunha-Vaz J, Bernardes R, Lobo C. Eur J Ophthalmol 2011; 21(Suppl 6): S3-S9. http://doi.org/10.5301/EJO.2010.6049.
Bringmann A, Wiedemann P. Ophthalmologica 2012; 227: 1-19. http://doi.org/10.1159/000328979
Pelino CJ, Pizzimenti JJ. Rev Optom 2012; 149(8): 90-99.
Wang H, Feng L, Hu JW, et al. Proteome Sci 2012; 10(1): 15. http://doi.org/10.1186/1477-5956-10-15.
Kim JH, Kim J-H, Jun HO, et al. Invest Ophthalmol Vis Sci 2010; 51(1): 561-566. http://doi.org/10.1167/iovs.09-3774.
Misyura KV, Kravchun PP. Visn. probl. biologiyi i medycyny 2017; 1(137); 3: 174-179.
Kravchun P, Kadykova O, Gabisoniya T. Georgian Medical News 2015; 1(238): 60-64.
AAO. Diabetic Retinopathy 2014, available at: http://www.aao.org/ppp.
Kanda Y. Bone Marrow Transplant 2013; 48: 452-458.
Altman DG, Machin D, Bryant TN, et al. Statistics with confidence. Confidence intervals and statistical guidelines, BMJ Books, 2003: 240 p.
Jekel JF, Katz DL, Elmore JG, Wild DMG. Epidemiology, biostatistics, and preventive medicine, Philadelphia, 2007: 421 p.
Zhang C, Nie J, Feng L, et al. Discov Med 2016; 21(116): 227-237.
Gwon JS, Kim IB Lee. Glia 2004; 47: 35-45.
Kim JH, Yu YS, Kim JH, et al. Curr Eye Res 2007; 32: 693-698. http://doi.org/10.1080/02713680701487871.
Bell RD, Sagare AP, Friedman AE. J Cereb Blood Flow Metab 2007; 27: 909-918.
Poon S, Easterbrook-Smith SB, Rybchyn MS, et al. Biochemistry 2000; 39: 15953-15960.

ISSN
ISSN 






