VEGFB – ПЕРСПЕКТИВНА ТЕРАПЕВТИЧНА МІШЕНЬ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ ТА ЙОГО УСКЛАДНЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2025.1.09Ключові слова:
фактор росту ендотелію судин В, ліпотоксичність, діабетична нефропатія, цукровий діабет, оглядАнотація
Ускладнення, що пов’язані з діабетом, є значним джерелом захворюваності та смертності в усьому світі. Діабетична нефропатія є частим ускладненням і основною причиною ниркової недостатності у пацієнтів з діабетом. З огляду на зазначене, пошук нових ефективних підходів до терапії ускладнень цукрового діабету, зокрема діабетичної нефропатії, є важливою проблемою сучасної діабетології. Метою даної роботи є аналіз даних наукової літератури щодо ролі VEGFB в патогенезі цукрового діабету та його ускладнень, зокрема діабетичної нефропатії, оцінка перспектив його використання в якості терапевтичної мішені та аналіз оприлюднених даних щодо практичної реалізації досягнень в цьому напрямку.
Матеріали та методи. Було проведено аналіз публікацій в доступних у мережі Інтернет архівах спеціалізованих видань, а також за допомогою баз даних PubMed, Medline за період з 2010 до 2024 року.
Результати та висновки. Численні дослідження вказують на тісний зв’язок між зростанням сироваткового та ниркового рівня VEGFB з розвитком діабетичної нефропатії. Показано, що VEGFB відіграє важливу роль в ліпідному та енергетичному обміні в нормі та при патології, що пов’язано з його участю в регуляції трансендотеліального надходження жирних кислот в тканини та перерозподілом ліпідів. Значення цього механізму зростає при цукровому діабеті, що обумовлює надлишкове накопичення ліпідів в клітинах, реалізацію ліпотоксичних ефектів та ураження тканин-мішеней. Показано, що ліпідна нефротоксичність є важливим фактором розвитку діабетичної нефропатії. В ході численних експериментальних досліджень було встановлено, що обмеження сигнальної функції VEGFB сприяє зменшенню ниркової ліпотоксичності та може запобігати розвитку діабетичної нефропатії. Зазначене дозволяє розглядати терапію на основі антитіл до VEGFB в якості нового перспективного фармакологічного підходу до лікування цукрового діабету.
Посилання
Sun H, Saeedi P, Karuranga S, et al. Diabetes Res Clin Pract 2022;183: 109119. https://doi.org/10.1016/j.diabres.2021.109119
Ong KL, Stafford LK, McLaughlin SA, et al. Lancet 2023;402: 203‐234. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(23)01301-6
Umesh Kumar Sharma, Meenu Pujani, Anuradha J. Int J Health Sci Res 2024;14(1): 283-290. https://doi.org/10.52403/ijhsr.20240136
Cao R, Tian H, Zhang Y, et al. MedComm 2023;4(3): 283. https://doi.org/10.1002/mco2.283
Falkevall A, Mehlem A, Palombo I, et al. Cell Metab 2017;25(3): 713-726. http://dx.doi.org/10.1016/j.cmet.2017.01.004
Shen Y, Chen W, Han L, et al. Acta Pharm Sin B 2021;11(1): 127-142. https://doi.org/10.1016/j.apsb.2020.07.002
Cao Z, Zhao H, Fan J, et al. Cell Death Discov 2023;9(1): 8. https://doi.org/10.1038/s41420-023-01304-5
Lee C, Chen R, Sun G, et al. Sig Transduct Target Ther 2023;8: 305. https://doi.org/10.1038/s41392-023-01539-9
Bry M, Kivelä R, Leppänen VM, Alitalo K. Physiol Rev 2014;94(3): 779-794. https://doi.org/10.1152/physrev.00028.2013
Lal N, Puri K, Rodrigues B. Front Cardiovasc Med 2018;5: 39. https://doi.org/10.3389/fcvm.2018.00039
Robciuc MR, Kivelä R, Williams IM, et al. Cell Metab 2016;23(4): 712-724. https://doi.org/10.1016/j.cmet.2016.03.004
Wei Y, Han S, Zhou R, et al. Front Endocrinol 2022;13: 862545. https://doi.org/10.3389/fendo.2022.862545
Wu J, Wei H, Qu H, et al. J Endocrinol Invest 2017;40(11): 1219-1226. https://doi.org/10.1007/s40618-017-0677-z
Sung HK, Doh KO, Son JE, et al. Cell Metab 2013;17(1): 61-72. https://doi.org/10.1016/j.cmet.2012.12.010
Chen Y, Li X, Zhang J. J Endocrinol 2023;258(1): e220329. https://doi.org/10.1530/JOE-22-0329
Hagberg CE, Falkevall A, Wang X, et al. Nature 2010;464(7290): 917-921. https://doi.org/10.1038/nature08945
Lu X, Hu S, Liao Y, et al. Am J Physiol Endocrinol Metab 2020;319(6): E1031-E1043. https://doi.org/10.1152/ajpendo.00090.2020
Shang R, Rodrigues B. Biomolecules 2021;11(7): 1016. https://doi.org/10.3390/biom11071016
Shang R, Lee CS, Wang H, et al. Arterioscler Thromb Vasc Biol 2024;44(1): 177-191. https://doi.org/10.1161/ATVBAHA.123.319972
Moessinger C, Nilsson I, Muhl L, et al. EMBO Rep 2020;21(7): e49343. https://doi.org/10.15252/embr.201949343
Hagberg CE, Mehlem A, Falkevall A, et al. Nature 2012;490(7420): 426-430. https://doi.org/10.1038/nature11464
Jia JD, Jiang WG, Luo X, et al. World J Diabetes 2021;12(4): 480-498. https://doi.org/10.4239/wjd.v12.i4.480
Lieben L. Nat Rev Nephrol 2017;13: 194 https://doi.org/10.1038/nrneph.2017.22
Sun Y, Cui S, Hou Y, Yi F. Kidney Dis (Basel) 2021;7(6): 438-451. https://doi.org/10.1159/000518132
Chen N, Mu L, Yang Z, et al. J Cell Physiol 2021;236(1): 625-640. https://doi.org/10.1002/jcp.29890
Ge M, Fontanesi F, Merscher S, Fornoni A. Front Physiol 2020;11: 732. https://doi.org/10.3389/fphys.2020.00732
Lee HS, Suh JY , Kang BC, Lee E. Am J Physiol Renal Physiol 2021;320(4): 548-558. https://doi.org/10.1152/ajprenal.00509.2020
Palazhy S, Viswanathan V. Diabetes Metab J 2017;41(2): 128-134. https://doi.org/10.4093/dmj.2017.41.2.128
Gil CL, Hooker E, Larrivée B. Kidney Med 2020;3(1): 105-115. https://doi.org/10.1016/j.xkme.2020.10.005
Ghose S, Satariano M, Korada S, et al. Am J Physiol Endocrinol Metab 2024;326(6): E791-E806. https://doi.org/10.1152/ajpendo.00026.2024

ISSN
ISSN 






