КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ГЕОГРАФЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ В ДІАГНОСТИЦІ ДЕФІЦИТУ ГОРМОНУ РОСТУ У ДІТЕЙ

Автор(и)

  • Аряєв М. Л. Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна
  • Бірюков В. С. Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна
  • Сеньківська Л. І. Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна

DOI:

https://doi.org/10.21856/j-PEP.2021.1.02

Ключові слова:

географічні інформаційні системи, дефіцит гормону росту, діагностика, епідеміологія.

Анотація

Дослідження присвячене питанню розширення алгоритму діагностики дефіциту гормону росту (ДГР) у дітей на платформі об'єднання методів клінічної медицини, медичної епідеміології та медичної географії. Методи географічних інформаційних систем (ГІС) були використані в ході клінічного спостереження і аналізу поширеності ДГР у дітей в різних регіонах Одеської області у період з 2012 по 2020 рр (t = 8 років) при постійному включенні нових пацієнтів. Всього в дослідження увійшли 92 дитини, співвідношення числа хлопчиків до числа дівчаток 3:1. Поширеність ДГР (t = 8 років) склала 19,7 випадків на 100 000 дітей. Не було знайдено регіональних особливостей клінічної презентації ДГР у дітей Одеської області. У більшості випадків захворювання було ідіопатичним, вродженим, ізольованим з переважанням пікового рівня ГР у 2 стимуляційних тестах в межах 7–10 нг/мл. Найбільша поширеність ДГР (35,8 на 100 000 дитячого населення) була виявлена у Лісостеповій зоні Одеської області, яка, за даними локальної ГІС, має ряд територіальних геофізичних особливостей. Вони включають гідрогеологічні аномалії, змінені магнітні і гравітаційні поля, точкові підвищення вмісту урану, радону, радію, ртуті, свинцю і дефіцит Zn, Co, Mo. У центральній частині Лісостепової зони (Ананьївському районі) відзначено стійке перевищення середнього обласного показника поширеності ДГР у дітей в 4,7 разів (93,4 на 100 000 дитячого населення). Дані локальної ГІС і матеріали епідеміологічного дослідження дозволяють визначити цю територію як ДГР-асоційовану зону. Встановлено можливість використання методу ГІС для вдосконалення діагностики ДГР на основі підвищення діагностичної настороженості і поліпшення медичного менеджменту.

Посилання

Grimberg A, DiVall S, Polychronakos C, et al. Нorm Res Paediatr 2016; 86: 361-397.https://doi.org/10.1159/000452150.

Aryayev ML, Senkivska LI, Lowe JB. J Pediatr Mother Care 2018; 2(2): 117-118.

Sen'kovskaja LI, Birjukov VS, Arjaev NL. Sovremennaja Pediatrija 2019; 2(98): 23-30. https://doi.org/10.15574/SP.2019.98.22.

Lippeveld T, Sauerborn R, Bodart C. 2000. Design and implementation of health information systems / ed. Theo Lippeveld, Rainer Sauerborn, Claude B. WHO, available at: https://apps.who.int/iris/handle/10665/42289.

Anisimov AM, Batechko SA, Kenc VV, et al. Kadastry i atlas kart mediko-geologicheskih anomalij na territorii Odesskoj oblasti, Odessa, 1991: 175 p.

Fradelos EC, Papathanasiou IV, Mitsi D, et al. Acta Inform Med 2014; 22(6): 402-405. https://doi.org/10.5455/aim.2014.22.402-405.

Robin TA, Khan MA, Kabir N, et al. BMJ Global Health 2019; 4: e000832. https://doi.org/10.1136/bmjgh2018-000832.

Musa GJ, Chiang PH, Sylk T, et al. Health Serv Insights 2013; 6: 111-116. https://doi.org/10.4137/HSI.S10471.

Pereira SM, Ambrosano GM, Cortellazzi KL, et al. Int J Environ Res Public Health 2010; 7(5): 2423-2436. https://doi.org/10.3390/ijerph7052423.

Ebener S, Guerra-Arias M, Campbell J, et al. Int J Health Geogr 2015; 14: 19. doi: https://doi.org/10.1186/s12942-015-0012-x .

Wieczorek WF, Delmerico AM. Comput Stat 2009; 1(2): 167-186. https://doi.org/10.1002/wics.21.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-03

Як цитувати

Аряєв, М. Л., Бірюков, В. С., & Сеньківська, Л. І. (2021). КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ГЕОГРАФЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ В ДІАГНОСТИЦІ ДЕФІЦИТУ ГОРМОНУ РОСТУ У ДІТЕЙ. Проблеми ендокринної патології, 75(1), 15–20. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2021.1.02

Номер

Розділ

КЛІНІЧНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ

Схожі статті

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.