АНТИМЮЛЛЕРІВ ГОРМОН ЯК ПРОГНОСТИЧНИЙ МАРКЕР ДІАГНОСТИКИ СИНДРОМУ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ У РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУПАХ

Автор(и)

  • Фартушок Т. В. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна https://orcid.org/0000-0001-6571-0108
  • Фартушок Н. В. Львівський медичний інститут, м. Львів, Україна https://orcid.org/0000-0003-2824-8473
  • Беседін О. В. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна https://orcid.org/0000-0002-4017-3008
  • Ісаева К. Ю. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна https://orcid.org/0000-0002-7515-3269

DOI:

https://doi.org/10.21856/j-PEP.2026.1.04

Ключові слова:

антимюллерів гормон, синдром полікістозних яєчників, гіперандрогенізм, морфологія полікістозних яєчників

Анотація

Актуальність. Антимюллерів гормон — це пептид, який синтезується гранульозними клітинами антральних фолікулів та корелює з кількістю фолікулів. У літературі наголошується потенціал використання антимюллерового гормону для виявлення та діагностики синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ). Мета дослідження: визначити концентрацію антимюллерового гормону у сироватці крові осіб різних вікових груп для обґрунтування використання у діагностиці синдрому полікістозних яєчників.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективний картографічний аналіз 187 історій захворювання пацієнток з СПКЯ віком 21–35 років у групах з віковим діапазоном 5 років. Основну групу (n = 93) склали пацієнтки з СПКЯ відповідно до Роттердамських критеріїв. Контрольну групу (n  =  94) склали відносно здорові жінки відповідного віку.
Лабораторні дані включали визначення рівня естрадіолу, фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), пролактину, загального тестостерону, дегідроепіандростеронсульфату, глобуліну, що зв’язує статеві гормони, андростендіону, антимюллерового гормону та тиреотропного гормону. Розраховували співвідношення ЛГ/ФСГ. Проводили оцінку індексу маси тіла, оцінку за шкалою Феррімана-Голлвея та підрахунок кількості антральних фолікулів. Дані з нормальним розподілом порівнювали за допомогою t-тесту, тоді як дані з ненормальним розподілом порівнювали за U-критерієм Манна-Уїтні. Кореляційний аналіз проводили за використанням коефіцієнту кореляції Пірсона. Використовували програмне забезпечення SPSS версії 24.
Результати. Рівень явного, овуляторного, нормоандрогенного та неполікістозного СПКЯ склав 69,9 %, 10,8 %, 10,8 % та 8,6 % відповідно. Оцінка за шкалою Феррімана-Голлвея була значно вищою у пацієнтів із СПКЯ, ніж у контролі. Для всіх груп спостерігалося значно вище співвідношення ЛГ/ФСГ. Сироваткові концентрації тиреотропіну та пролактину знаходилися в межах референтних діапазонів для всіх пацієнтів. Концентрації антимюллерового гормону у сироватці крові були вищими за СПКЯ для кожної вікової групи (Р < 0,001), при цьому кореляція між кількістю антральних фолікулів і рівнем антимюллерового гормону у сироватці крові була сильною (від 0,66 до 0,79, Р < 0,001).
Висновки. Концентрація антимюллерового гормону у сироватці крові є вагомим параметром для оцінки пацієнтів із симптомами, що вказують на синдром полікістозних яєчників. Обґрунтовано вимірювання концентрації антимюллерового гормону у сироватці крові для підтвердження діагнозу синдрома полікістозних яєчників або використання цього параметру замість оцінки кількості антральних фолікулів при визначенні Роттердамських критеріїв.

Посилання

1. Abbott DH, Dumesic DA, Levine JE. Expert Rev Endocrinol Metab 2019;14(2): 131-143. http://doi.org/10.1080/17446651.2019.1576522.

2. Kousta E, White DM, Johnston DG, Franks S. Open J Obstet Gynecol 2020;10(2). http://doi.org/10.4236/ojog.2020.1020024.

3. Bell RJ, Islam RM, Skiba MA, et al. Hum Reprod 2021;37(1): 109-118. http://doi.org/10.1093/humrep/deab232.

4. Teede H, Misso M, Tassone EC, et al. Trends Endocrinol Metab 2019;30(7): 467-478. http://doi.org/10.1016/j.tem.2019.04.006.

5. Rao P, Bhide P. Ther Adv Reprod Heal 2020;14: 2633494120913032. http://doi.org/10.1177/2633494120913032.

6. Fu H, Lin Y, Deng X, et al. Syst Biol Reprod Med 2021;67(2): 112-120. Biol Reprod Med 2021;67(2): 112-120. http://doi.org/10.1080/19396368.2020.1860155.

7. Elgun T, Karacan M, Sandal AI, et al. Gynecol Obstet Reprod Med 2020;26(1): 25-30. http://doi.org/10.21613/GORM.2018.897.

8. Dietz de Loos A, Hund M, Buck K, et al. Fertil Steril 2021;116(4): 1149-1157. http://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2021.05.094/.

9. Abdelazim IA, Bekmukhambetov Y, Aringazina R, et al. J Fam Med Prim Care 2020;9(3): 1678. http://doi.org/10.4103/jfmpc.jfmpc_1054_19.

10. Hyvlud A, Sabadash V, Gumnitsky J, Ripak N. Chem Chem Tech 2019;13(1): 95-100. http://doi.org/10.23939/chcht13.01.095.

11. Jensterle Sever M, Salamun V, Vrtacnik-Bokal E, et al. J Endocr Soc 2019;3(1): MON-220. http://doi.org/10.1210/js.2019-MON-220.

12. Ansari AM, Bhat KG, Dsa SS, et al. J Ped Hematol Oncol 2018;40(2): 128-131. http://doi.org/10.1097/MPH.0000000000001011.

13. Sorokman T, Makarova O, Ostapchuk V. Int J Endocrinol 2022;18(3): 163-168. http://doi.org/10.22141/2224-0721.18.3.2022.1164.

14. Kim van der Ham K, Laven JSE, Tay CT, et al. Fertil Steril 2024;122(4): 727-739. http://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2024.05.163.

15. Vale-Fernandes E, Pignatelli D, Monteiro MP. Eur J Endocrinol 2025; 192(4): R29-R43. http://doi.org/10.1093/ejendo/lvaf062.

16. Gorzko A, Melnyk M, Nawrocka-Rutkowska J, et al. J Clin Med 2025;14(8): 2677. http://doi.org/10.3390/jcm14082677.

17. Natsuki Miyake, Satoko Osuka, Isao Ohsawa, et al. Reprod Med Biol 2024;23(1): е12615. http://doi.org/10.1002/rmb2.12615.

18. Nasreen A. Osman. GREM 2024;5(2). http://doi.org/10.53260/grem.245021.

19. Mariane de Oliveira Gomes, Juliane de Oliveir Gomes, Lucas Fernandes Ananias, et al. AJOG 2025;232(6): 506-523. http://doi.org/10.1016/j.ajog.2025.01.044.

20. Patrícia Jorge Schwenck de Carvalho, Giovana De Nardo Maffazioli, Ricardo Santos Simões, et al. MedRxiv 2025, available at: https://www.medrxiv.org/content/10.1101/2025.01.25.25321110v1.full.

21. Teede HJ, Tay CT, Laven JJE, et al. J Clin Endocrinol Metab 2023;108(10): 2447-2469. http://doi.org/10.1210/clinem/dgad463.

22. Chang RJ, Dumesic DA. Yen and Jaffe’s Reprod Endocrinol 2019: 520-555.e13. http://doi.org/10.1016/b978-0-323-47912-7.00021-4.

23. Sivanandy MS, Ha SK. Diagnostics 2023;13(5): 907. http://doi.org/10.3390/diagnostics13050907.

24. Rudnicka E, Kunicki M, Calik-Ksepka A, et al. Int J Mol Sci 2021;22(22). http://doi.org/10.3390/ijms222212507.

25. Higgins JPT, Morgan RL, Rooney AA, et al. Environ Int 2024;186(186): 108602. http://doi.org/10.1016/j.envint.2024.108602.

26. Adamska A, Łebkowska A, Krentowska A, et al. Front Endocrinol 2020;11. http://doi.org/10.3389/fendo.2020.00440.

27. Albahlol IA, Neamatallah M, Serria MS, et al. BMC Medical Genomics 2023;16(1). http://doi.org/10.1186/s12920-023-01541-8.

28. Armstrong J, Cortes C, Hawkins K, Younis A. Gynecol Reprod Health 2022;6(5). http://doi.org/10.33425/2639-9342.1203.

29. Bahadur A, Verma N, Mundhra R, et al. Cureus 2021. http://doi.org/10.7759/cureus.16047.

30. Carmina E, Lobo RA. Diagnostics 2022;12(10): 2313. http://doi.org/10.3390/diagnostics12102313.

31. Mackens S, Drakopoulos P, Moeykens MF, et al. Reprod BioMed Online 2022;44(3): 565-571. http://doi.org/10.1016/j.rbmo.2021.11.009.

32. Huijgen NA, Laven JSE, Labee CT, et al. PLOS ONE 2015;10(11): e0142772. http://doi.org/10.1371/journal.pone.0142772.

33. Ibrahim IYM. Indian J Forensic Med Toxicol 2022;16(1). http://doi.org/10.37506/ijfmt.v16i1.17566.

34. Le NSV, Le MT, Nguyen ND, et al. Int J Women’s Health 2021;13: 793-801. http://doi.org/10.2147/ijwh.s329082.

35. Kaur J, Mahajan N. J Human Reprod Sci 2019;12(2): 104. http://doi.org/10.4103/jhrs.jhrs_149_18.

36. Malhotra N, Mahey R, Cheluvaraju R, et al. Reprod Sci 2023. http://doi.org/10.1007/s43032-023-01195-y.

37. Mitra S, Saharia GK, Jena SK. Ann d’Endocrinol 2024;85(1): 44-47. http://doi.org/10.1016/j.ando.2023.06.001.

38. Ozay AC, Emekcı Ozay O, Gulekli B. Ginekologia Polska 2020;91(11): 661-667. http://doi.org/10.5603/gp.a2020.0122.

39. Asih D, None Ashon Sa’adi, None Budi Utomo, None Arif Tunjungseto. Bali Med J 2023;12(1): 861-865. http://doi.org/10.15562/bmj.v12i1.4201.

40. Santhiya R, Syed Habeebullah, Ghose S. Sahel Med J 2021;24(1): 15-21. http://doi.org/10.4103/smj.smj_50_20.

41. Si M, Xu W, Qi X, et al. J Clin Med 2023;12(15): 5073-5073. http://doi.org/10.3390/jcm12155073.

42. Sumji S, Bhat A, Rashid A, et al. Indian J Clin Biochem 2023;38: 457-465. http://doi.org/10.1007/s12291-022-01058-4.

##submission.additionalFiles##

Опубліковано

2026-03-15

Як цитувати

Фартушок, Т., Фартушок, Н., Беседін O., & Ісаева, К. (2026). АНТИМЮЛЛЕРІВ ГОРМОН ЯК ПРОГНОСТИЧНИЙ МАРКЕР ДІАГНОСТИКИ СИНДРОМУ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ У РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУПАХ. Проблеми ендокринної патології, 83(1), 32–41. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2026.1.04

Номер

Розділ

КЛІНІЧНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ

Схожі статті

1 2 3 4 5 6 7 8 9 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.