ВПЛИВ КОМПОЗИЦІЙНОГО ЗАСОБУ РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ В УМОВАХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ГІПОТИРЕОЗУ

Анотація

Один з аспектів комплексного патогенезу автоімунного тиреоїдиту та супутнього ускладнення – гіпотиреозу пов'язаний із зниженою метаболічною активністю сполук, які захищають щитоподібну залозу (ЩЗ) від оксидативного стресу. Відомо також, що для повноцінної роботи імунної системи необхідний баланс вітамінів, мікроелементів, мінералів, амінокислот та жирних кислот. Їх дефіцит або дисбаланс викликає прогресування багатьох захворювань, пов’язаних із розладами імунної системи. Питання ефективного застосування засобів на рослинній основі у поєднанні з вітамінами у комплексному лікуванні автоімунного тиреоїдиту для відновлення функції ЩЗ приділяється мало уваги, обґрунтоване їх використання на сьогодні є вкрай актуальним. Мета дослідження: вивчити в експерименті ефективність композиційного засобу рослинного походження, до складу якого входять танін, калію йодид та вітамін С, для корекції гіпотиреозу автоімунного ґенезу та супутніх метаболічних порушень.

Матеріали та методи. Дослідження проведено на 60 статевозрілих самцях нелінійних щурів. Гіпотиреоз автоімунного генезу (АІГ) у щурів викликали шляхом імунізації тварин антигеном ЩЗ в комбінації з повним ад’ювантом Фрейнда. Експериментальний композиційний засіб рослинного походження (біологічно-активна добавка, до складу якої входять танін, калію йодид, вітамін С) під назвою Самірін (СМ) вводили протягом 10 діб в 10% розчині крохмалю з розрахунку 300 мг активних речовин на 1 кг маси тіла, препарат порівняння L-тироксин (LT₄) вводили у 2% розчині крохмалю у дозі 10 мкг/кг протягом 10 діб. Інтенсивність перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) оцінювали по накопиченню дієнових кон'югатів (ДК) і малонового діальдегіду (МДА) в плазмі крові. У якості основних показників антиоксидантного захисту (АОЗ) визначали активність ферментів каталази і супероксиддисмутази (СОД) еритроцитів. Статистичну обробку отриманих даних здійснювали за допомогою параметричних методів. Нормальність розподілу визначали за допомогою критерію Колмогорова-Смірнова. Для порівняння показників, які характеризуються нормальним розподілом, застосовували непарний t-критерій Стьюдента. Дані, наведені як середнє значення ± похибка середнього. Різниця вважалася вірогідною при Р<0,05.

Результати. Показано, що у тварин з АІГ на фоні зниженого рівня тиреоїдних гормонів відбуваються процеси активації ліпопероксидації і гальмування ферментативної ланки системи антиоксидантного захисту. При цьому зазначені процеси з часом мали тенденцію до поглиблення: через 3 міс. досліджень у тварин з АІГ зберігалися стійкі ознаки розбалансування системи ПОЛ-АОЗ. Через 1 міс. спостережень в групах щурів з АІГ, яким вводили СМ та LT₄, показники МДА та ДК були вірогідно нижчими, ніж у щурів в групі АІГ, і практично не відрізнялися від контрольних значень. Через 3 міс. у щурів в цих групах зберігався значний нормалізуючий вплив саме на процеси пероксидації. У той же час обидва препарати на цьому терміні сприяли збереженню активності СОД на достатньо високому рівні відносно щурів групи АІГ без терапії, і дія СМ була більш виразною.

Висновки. Застосування композиційного засобу на рослинній основі Саміріну або L-тироксину нівелювало посилення ліпопероксидації, обумовленої експериментальним гіпотиреозом автоімунного генезу. На віддаленому терміні спостерігався протекторний вплив Cаміріну на ферментну ланку системи антиоксидантного захисту. Виявлені властивості дозволять в перспективі використовувати Самірін в медичній практиці не тільки для комплексного лікування гіпотиреозу та його метаболічних ускладнень, а й в терапії інших захворювань, що супроводжуються оксидативним стресом.