ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ ТА ЕКЗОКРИННА НЕДОСТАТНІСТЬ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ: СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2025.4.05Ключові слова:
екзокринна недостатність підшлункової залози, цукровий діабет, інсулінорезистентність, фекальна еластаза-1, замісна ферментна терапія, панкреоліпаза, оглядАнотація
Екзокринна недостатність підшлункової залози (ЕНПЗ) натепер визначається поширеною супутньою патологією при цукровому діабеті (ЦД) як 1, так і 2 типу, яка часто залишається своєчасно недіагностованою через неспецифічність симптомів та відсутність стандартизованих підходів до її скринінгу. Метою даної роботи є узагальнення сучасних даних щодо патофізіологічних механізмів, епідеміології, клінічних проявів, діагностичних алгоритмів і терапевтичних стратегій при ЕНПЗ у хворих на ЦД.
Проведено літературний пошук з використанням баз даних Web of Science, Scopus, The Cochrane Library, MedLine, EMBASE, Global Health та ін.
У роботі акцентовано увагу на тісному функціональному взаємозв’язку між ендокринною та екзокринною частинами підшлункової залози, коли дисфункція одного компоненту спричиняє порушення іншого. Показано, що розвиток ЕНПЗ зумовлений інсуліновим дефіцитом (особливо при ЦД1), інсулінорезистентністю (ЦД 2 типу), оксидативним та ендоплазматичним стресом, аутоімунним запаленням, мікроангіопатією та впливом певних нутрієнтів (фруктоза, етанол, BCAA – три незамінних амінокислоти – лейцин, ізолейцин, валін, з розгалуженим ланцюгом, які організм людини не виробляє самостійно). Обґрунтовано клінічну важливість ЕНПЗ у контексті погіршення нутритивного статусу, дефіциту жиророзчинних вітамінів, саркопенії, мальдигестії, декомпенсації вуглеводного обміну та зниження якості життя. Висвітлено діагностичні критерії ЕНПЗ з наголосом на визначення фекальної еластази-1 як доступного маркера, що використовується для рутинного скринінгу. Надано огляд сучасних доказів щодо ефективності замісної ферментної терапії (ЗФТ), зокрема препарату панкреоліпази, який дозволяє не лише коригувати симптоми мальдигестії, а й стабілізувати рівень глюкози, покращити нутритивні показники, знизити частоту гіпоглікемій і зменшити системне запалення.
Представлено дані клінічних досліджень, що підтверджують ефективність і безпечність тривалого застосування ЗФТ навіть у пацієнтів без явних клінічних проявів ЕНПЗ. Підкреслено необхідність впровадження національних клінічних протоколів діагностики та лікування ЕНПЗ у хворих на ЦД, що відповідатимуть сучасним міжнародним рекомендаціям (UEG, AGA, ESPEN). Представлені підходи мають на меті покращити метаболічний контроль, нутритивний статус та зменшити ризики діабетичних ускладнень, особливо у пацієнтів з коморбідною патологією.
Посилання
Zhang J, Hou J, Liu D, et al. Int J Endocrinol 2022;2022: 7764963. http://doi.org/10.1155/2022/7764963
Hardt PD, Krauss A, Bretz L, et al. Acta Diabetol 2000;37(3): 105-110. http://doi.org/10.1007/s005920070011
Bremer AA, Mietus-Snyder M, Lustig RH. Pediatrics 2012;129(3): 557-570. http://doi.org/10.1542/peds.2011-2912
Zhao L, Zou Y, Liu F. Front Cell Dev Biol 2020;8: 187. http://doi.org/10.3389/fcell.2020.00187
Larger E, Philippe MF, Barbot-Trystram L, et al. Diabet Med 2012;29(8): 1047-1054. http://doi.org/10.1111/j.1464-5491.2012.03597.x
Garciafigueroa Y, Phillips BE, Engman C, et al. Front Endocrinol (Lausanne) 2021;12: 565981. http://doi.org/10.3389/fendo.2021.565981
Lemos JRN, Hirani K, von Herrath M. Front Immunol 2024;14: 1326711. http://doi.org/10.3389/fimmu.2023.1326711
Hardt PD, Ewald N. Exp Diabetes Res 2011;2011: 761950. http://doi.org/10.1155/2011/761950
Yoo D, Hwang S, Kim KH, et al. J Gastrointest Surg 2014;18(9): 1604-1609. http://doi.org/10.1007/s11605-014-2583-4
Turner KM, Delman AM, Johnston Ii ME, et al. HPB (Oxford) 2022;24(7): 1194-1200. http://doi.org/10.1016/j.hpb.2021.12.021
Zsóri G, Illés D, Terzin V, et al. Pancreatology 2018;18(5): 559-565. http://doi.org/10.1016/j.pan.2018.05.006
Vujasinovic M, Valente R, Del Chiaro M, et al. Nutrients 2017;9(3): 183. http://doi.org/10.3390/nu9030183
Puttaiah Kadyada S, Thapa BR, Kaushal K, et al. J Gastroenterol Hepatol 2018;34(1): 293-301. http://doi.org/10.1111/jgh.14288
Dominguez-Muñoz JE, Vujasinovic M, de la Iglesia D, et al. United Europ Gastroenterol J 2025;13(1): 125-172. http://doi.org/10.1002/ueg2.12674
Takahashi F, Hashimoto Y, Kaji A, et al. Nutrients 2021;13(11): 3729. http://doi.org/10.3390/nu13113729
Whitcomb DC, Lehman GA, Vasileva G, et al. Am J Gastroenterol 2010;105(10): 2276-2286. http://doi.org/10.1038/ajg.2010.201
Alexandre-Heymann L, Yaker F, Lassen PB, et al. Diabetol Metab Syndr 2024;16(1): 39. http://doi.org/10.1186/s13098-024-01265-4
Weitgasser R, Abrahamian H, Clodi M, et al. Wien Klin Wochenschr 2012;124(2): 100-103. http://doi.org/10.1007/s00508-012-0290-2
Radlinger B, Ramoser G, Kaser S. Curr Diab Rep 2020;20(6): 18. http://doi.org/10.1007/s11892-020-01304-0
Kadaj-Lipka R, Monica M, Stożek-Tutro A, et al. Dig Dis Sci 2025;70: 2270-2284. https://doi.org/10.1007/s10620-025-09011-0
de la Iglesia-García D, Huang W, Szatmary P, et al. Gut 2017;66(8): 1354-1355. http://doi.org/10.1136/gutjnl-2016-312529
Wynne K, Devereaux B, Dornhorst A. J Gastroenterol Hepatol 2018;34(2): 346-354. http://doi.org/10.1111/jgh.14451
Gan C, Chen YH, Liu L, et al. Oncotarget 2017;8(55): 94920-94931. http://doi.org/10.18632/oncotarget.21659
Lewis D. Diabetes Technol Ther 2023;25(9): 585-592. http://doi.org/10.1089/dia.2023.0157
Stumpf JL, Kurian RM, Vuong J, et al. Ann Pharmacother 2014;48(4): 483-487. http://doi.org/10.1177/1060028013515435
Kelter R, Akpinar M, Arns J, et al. Obes Surg 2024;34(11): 4106-4115. http://doi.org/10.1007/s11695-024-07526-5
Sayiner ZA, Uyar N, Yıldırım AE. Turk J Gastroenterol 2021;32(5): 481-487. http://doi.org/10.5152/tjg.2021.19373
##submission.additionalFiles##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Кравчун Н. О.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

ISSN
ISSN 






