ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ ТА ЕКЗОКРИННА НЕДОСТАТНІСТЬ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ: СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ

Анотація

Екзокринна недостатність підшлункової залози (ЕНПЗ) натепер визначається поширеною супутньою патологією при цукровому діабеті (ЦД) як 1, так і 2 типу, яка часто залишається своєчасно недіагностованою через неспецифічність симптомів та відсутність стандартизованих підходів до її скринінгу. Метою даної роботи є узагальнення сучасних даних щодо патофізіологічних механізмів, епідеміології, клінічних проявів, діагностичних алгоритмів і терапевтичних стратегій при ЕНПЗ у хворих на ЦД.

Проведено літературний пошук з використанням баз даних Web of Science, Scopus, The Cochrane Library, MedLine, EMBASE, Global Health та ін.

У роботі акцентовано увагу на тісному функціональному взаємозв’язку між ендокринною та екзокринною частинами підшлункової залози, коли дисфункція одного компоненту спричиняє порушення іншого. Показано, що розвиток ЕНПЗ зумовлений інсуліновим дефіцитом (особливо при ЦД1), інсулінорезистентністю (ЦД 2 типу), оксидативним та ендоплазматичним стресом, аутоімунним запаленням, мікроангіопатією та впливом певних нутрієнтів (фруктоза, етанол, BCAA – три незамінних амінокислоти – лейцин, ізолейцин, валін, з розгалуженим ланцюгом, які організм людини не виробляє самостійно). Обґрунтовано клінічну важливість ЕНПЗ у контексті погіршення нутритивного статусу, дефіциту жиророзчинних вітамінів, саркопенії, мальдигестії, декомпенсації вуглеводного обміну та зниження якості життя. Висвітлено діагностичні критерії ЕНПЗ з наголосом на визначення фекальної еластази-1 як доступного маркера, що використовується для рутинного скринінгу. Надано огляд сучасних доказів щодо ефективності замісної ферментної терапії (ЗФТ), зокрема препарату панкреоліпази, який дозволяє не лише коригувати симптоми мальдигестії, а й стабілізувати рівень глюкози, покращити нутритивні показники, знизити частоту гіпоглікемій і зменшити системне запалення.

Представлено дані клінічних досліджень, що підтверджують ефективність і безпечність тривалого застосування ЗФТ навіть у пацієнтів без явних клінічних проявів ЕНПЗ. Підкреслено необхідність впровадження національних клінічних протоколів діагностики та лікування ЕНПЗ у хворих на ЦД, що відповідатимуть сучасним міжнародним рекомендаціям (UEG, AGA, ESPEN). Представлені підходи мають на меті покращити метаболічний контроль, нутритивний статус та зменшити ризики діабетичних ускладнень, особливо у пацієнтів з коморбідною патологією.