ДІАБЕТИЧНІ ПОЛІНЕЙРОПАТІЇ: ВАРІАНТИ ПЕРЕБІГУ ТА ВПЛИВ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ХВОРИХ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2019.3.19Ключові слова:
діабетична периферична полінейропатія, якість життяАнотація
Діабетична периферична полінейропатія (ДПН) відноситься до найбільш частих та важких ускладнень цукрового діабету (ЦД). З'являючись на будь-якому етапі еволюції ЦД, полінейропатія визначає тяжкість перебігу основного захворювання та нерідко призводить до інвалідизаціі хворих. Серед уражень периферичної нервової системи за ЦД, зазвичай, виділяють діабетичну сенсомоторну полінейропатію та автономну нейропатію. Важливе практичне значення має діабетична автономна нейропатія (ДАН), розвиток якої надає істотний вплив не тільки на перебіг ЦД, посилюючи метаболічні порушення, але і на психоемоційний стан хворих, їх соціальну адаптацію, обумовлює обмеження професійної діяльності та нерідко чинить травмуючий ефект з відповідними психоемоційними наслідками аж до розвитку психічних розладів. Найчастішою формою ДПН визнана хронічна симетрична сенсомоторна полінейропатія (ХССМПН), яка проявляється відчуттями оніміння, мерзлякуватості, поколювання та/або болем в кінцівках, окрім того спостерігаються симетричні порушення всіх видів чутливості (больової, температурної, тактильної і вібраційної) — в зонах по типу «шкарпеток» і «рукавичок». Переважна більшість хворих з ХССМПН відзначають емоційний дискомфорт, проблеми при спілкуванні, у тому числі і в сім'ї та, в загальному, показують більш низькі показники якості життя, ніж такі у хворих на ЦД за відсутності ДПН. При порушенні чутливості пальців рук та виникнення інших нейропатичних проявів використання портативних глюкометрів і тонких тест-смужок при проведенні заходів щодо самоконтролю може викликати у хворих певні труднощі. Для осіб з порушеннями чутливості пальців доцільно застосування тест-смужок BIONIME Rightesttm, конструкція яких забезпечує зручність при їх використанні.
Посилання
Feldman EL, Callaghan BC, Pop-Busui R, et al. Nat Rev Dis Primers 2019; 5(1): 41. https://doi.org/10.1038/s41572-019-0092-1.
Iftikhar M, Hussain A, Rizvi A. J Ayub Med Coll Abbottabad 2014; 26(4): 584-586.
Sohaib Ahma, Manish Mittal. JIMSA 2015;28(1): 51-53.
Dzjak LA, Zozulja OA. Mezhdunar Nevrol Zhurn 2008; 4(20), available at: www.mif-ua.com/archive/article/7170.
Kadzharjan VG, Solov’juk AO, Bidzilja PP. Zaporozh Med Zhurn 2010; 12(4): 108-114.
Tesfaye S, Boulton AJ, Dyck PJ, et al. Toronto Diab Neuropat Exp Group Diabetes Care 2010; 33(10): 2285-2293. https://doi.org/10.2337/dc10-1303.
Vinik AI, Mehrabyan A. Med Clin North Am 2004; 88(4): 947-999. https://doi.org/10.1016/j.mcna.2004.04.009.
Levin OS. Klinicist 2013;7(2): 54-63.
Danilova LI, Jaroshevich NA. Saharnyj diabet i ego oslozhnenija: klinicheskie varianty diabeticheskoj nejropatii, Minsk, 2009: 67 p.
Maisey A. Diabetes Ther 2 016; 7 (3): 3 79-386. https://doi.org/10.1007/s13300-016-0182-y.
Golbidi S, Laher I. Front Pharmacol 2010; 1: 136. https://doi.org/10.3389/fphar.2010.00136.
Oyer DS. Curr Diabetes Rev 2013; 9(3): 195-208.
Callaghan BC, Price RS, Feldman EL. JAMA 2015; 314(20): 2172-2181. https://doi.org/10.1001/jama.2015.13611.
Dermanovic Dobrota V, Hrabac P, Skegro D, et al. Health Qual Life Outcomes 2014;12: 171. https://doi.org/10.1186/s12955-014-0171-7.
D’Amato C. Morganti R, Greco C, et al. Diab Vasc Dis Res 2016; 13(6): 418-428. https://doi.org/10.1177/1479164116653240.
Argoff CE, Cole BE, Fishbain DA, Irving GA. Mayo Clin Proc 2 006; 8 1(4): S 3-S11. https://doi.org/10.1016/s0025-61961161474-2.
Levterova B, Naydenov V, Todorov Pl, Levterov G. Trakia J Sci 2018; 16(1): 71-76. https://doi.org/10.15547/tjs.2018.s.01.015.
ISSN 
ISSN 
