АНАМНЕСТИЧНЕ АНКЕТУВАННЯ ЯК СКЛАДОВА ЗАПРОВАДЖЕННЯ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОГО МОНІТОРИНГУ ОЖИРІННЯ У ДІТЕЙ НА РІВНІ ЗАКЛАДУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я (результати пілотного опитування респондентів)
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2020.3.01Ключові слова:
діти, ожиріння, надлишкова маса тіла, фактори ризику, діти, ожиріння, надлишкова маса тіла, фактори ризикуАнотація
Мета: вивчити серед дітей шкільного віку, які прикріплені для медичного обслуговування до закладу охорони здоров’я, сімейну (спадкову та поведінкову) обтяженість щодо ризику розвитку ожиріння. До програми профілактичних оглядів школярів включено анамнестичне опитування бать- ків із формалізацією відповідей за шкалами із наростанням ознак. В ході анкетування отримано 90 заповнених анкет. Встановлено, що у розвитку зайвої ваги у школярів серед біологічних факторів провідне місце займають: обтяжена спадковість дитини на надлишкову масу тіла та ожиріння (ВР = 1,88, 95%ДІ: 1,27–2,77; А Р = 43,8%), ц укровий д іабет 2 т ипу ( ВР = 1,31, 95%ДІ: 1,09–1,57; А Р = 22,4%) та на артері- альну гіпертензію (ВР = 1,24, 95%ДІ: 1,04–1,47; АР = 17,9%). Вірогідність розвитку зайвої ваги у шко- лярів за умов наявності у них у віці 2 років маси тіла > 90 центиля становить 41,0% (ВР = 1,89, 95%ДІ: 1,04–3,42). Вірогідність розвитку зайвої ваги у школярів за умов наявності у них маси тіла у віці 5 ро- ків > 90 центиля — 57,7% (ВР = 2,92, 95%ДІ: 1,13–7,56). Соціально-гігієнічні фактори — нераціональне харчування та низька фізична активність складають несприятливий фон середньої сили щодо форму- вання та розвитку у дитини зайвої ваги (AUC = 0,6–0,7). Запровадження заходів з виявлення несприятливих спадкових та поведінкових предикторів ожи- ріння у дітей дозволить своєчасно організувати заходи з профілактики розвитку зайвої ваги шляхом формування прихильності батьків до збалансованого харчування дитини та орієнтації сімейного сте- реотипу на здоровий спосіб життя.
Посилання
Noorzada O. Adverse Childhood Experiences and the Association with Childhood Obesity: A Cross-Sectional Study of the U.S. National Survey of Children’s Health (NSCH), 2011-2012, Georgia State University, 2016: 152 р. https://scholarworks.gsu.edu/iph_theses/477.
Tremmel M, Gerdtham Ulf-G, Nilsson PM, Saha S. Int J Environ Res Public Health 2017; 14(4): 435. https://doi.org/10.3390/ijerph14040435.
Styne DM, Arslanian SA, Connor EL, et al. J Clin Endocrinol Metab 2017; 102(3): 709-757. https://doi.org/10.1210/jc.2016-2573.
Inchley J, Currie D, Young T, et al. Growing up unequal: gender and socioeconomic differences in young people’s health and well-being (health behaviour in school-aged children (HBSC) study: international report from the 2013/2014 survey), Copenhagene, 2016: 292 р. http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0003/303438/HSBC-No.7-Growing-up-unequal-Full-Report.pdf?ua=1.
Katzmarzyk PT, Chaput JP, Fogelholm M, et al. Nutrients 2019; 11(4): E848. https://doi.org/10.3390/nu11040848.
Reuter CP, de Mello ED, da Silva PT, et al. J Obesity 2018; 2018. https://doi.org/10.1155/2018/6128034.
Koval'ova VI, Burdejko OA, Kosovcova GV. Faktory Eksperymental'noi' Evoljucii' 2015; 6: 201-205.
2016 recommendations for preventive pediatric health care (Committee on Practice and Ambulatory Medicine and Bright Futures Periodicity Schedule Workgroup). Pediatrics 2016;137(1). https://doi.org/10.1542/peds.2015-3908.
Ognjev VA, Pomogajbo KG. Mizhnar Med Zhurn 2017; 4: 92-66.
Sorokman TV, Popeljuk OMV, Ushakova KJu. Zdorov'e Rebenka 2016; 2(70): 29-32.

ISSN
ISSN 






