ХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БІОМЕМБРАН ГРАНУЛОЦИТІВ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ У ЧАСТО ХВОРИХ ДІТЕЙ ІЗ СИНДРОМОМ ВЕГЕТАТИВНИХ ДИСФУНКЦІЙ ТА НАДЛИШКОВОЮ МАСОЮ ТІЛА

Автор(и)

  • Попов М. М. Харківський національний університет імені В.М. Каразіна, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-5759-9654
  • Лядова Т. І. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-9255-6019
  • Оленич В. Б. Харківський національний університет імені В.М. Каразіна, м. Харків, Україна; Обласна дитяча клінічна лікарня №1, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-4776-1486
  • Огнівенко О. В. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-3936-0305
  • Савво О. М. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, м. Харків, Україна; Обласна дитяча клінічна лікарня №1, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-8584-3749
  • Сухоносова О. Ю. Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-1205-4896

DOI:

https://doi.org/10.21856/j-PEP.2022.1.16

Ключові слова:

діти, які часто хворіють, синдром вегетативних дисфункцій, гранулоцити, імунореактивність, надлишкова вага

Анотація

Діти, що часто хворіють (ЧХД), складають особливу групу пацієнтів, яка потребує пильної уваги з боку лікарів-фахівців. Особливо це стосується народжених недоношеними дітей із перинатальним ураженням центральної нервової системи (ЦНС), у яких надалі розвився синдром вегетативних дисфункцій, надлишкова вага та нижча імунореактивність порівняно зі здоровими однолітками.

Мета роботи – дослідити стан біохімічного показника імунокомпетентних клітин (фосфоліпідний (ФЛ) склад мембран гранулоцитів) у дітей, що часто хворіють, із синдромом вегетативної дисфункції та надлишковою вагою, які народилися недоношеними з перинатальним ураженням ЦНС.

Матеріали та методи. Обстежено 68 дітей віком 6-7 років з групи ЧХД, яких розподілили у такий спосіб: 1 група — 36 дітей з синдромом вегетативних дисфункцій (СВД) з надлишковою вагою (перевищення вікової норми на 24-30 %), що народилися недоношеними з перинатальним гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС (1 група) та 32 дитини з СВД, які мають нормальну масу тіла (2 група). Групу контролю склали 30 здорових дітей. Програма біохімічних досліджень полягала у дослідженні ФЛ-складу мембран гранулоцитів.

Результати. Вивчення ФЛ-складу мембран гранулоцитів крові в групах дослідження встановило вірогідні відмінності проти зазначених показників групи контролю. Отримані дані свідчать про збільшення вмісту ненасичених жирних кислот і порушеня співвідношення насичені / ненасичені жирні кислоти біомембран клітин крові у ЧХД. Це також супроводжувалося підвищенням окиснення ліпідів мембран, про що свідчили високі рівні лізофосфатидилхолінів. Зокрема, зміни у біомембранах гранулоцитів були більш виразними у групі дітей із СВД та надлишковою масою тіла проти дітей з нормальною вагою.

Висновки. У дітей, що часто хворіють, народжених недоношеними з перинатальним ураженням ЦНС, як з нормальною, так і з надлишковою масою тіла, зміни в імунокомпетентних клітинах відзначаються певними особливостями, які виявляються підвищенням полярності ліпідного компонента та зменшенням відносного вмісту нейтральних ліпідів у біомембранах. Зазначені порушення спричиняють зміни білок-ліпідних взаємодій – змінюється мікров'язкість і структурно-функціональні властивості біомембран. Виявлені зміни біохімічних характеристик мембран більшою мірою відбуваються за умов надлишкової маси тіла. Зазначене дає змогу припустити, що діти з надлишковою вагою додатково до метаболічного мають певні особливості неврологічного та імунного статусу, що реалізуються в умовах змінених індивідуальних реакцій на тлі метаболічних розладів. Це наголошує необхідність використання мультидисциплінарного підходу до проблеми надлишкової ваги у дітей, щоб сприяти не лише зменшенню маси тіла, а й удосконаленню роботи серцево-судинної, нервової та імунної системи.

 

 

Посилання

Lukashchuk SV, Lemko OІ. Probl klіn pedіatr 2016;3-4: 66-71, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pkp_2016_3-4_23

Lukashchuk SV, Lemko OІ. Suchasna pedіatrіya 2016;7: 48-52, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2016_7_10

Moyseenko RO, Dudіna OO, Goyda NG. Sovremennaya pediatriya 2017;2(82): 17-27, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2017_2_5

Lee RHC, Lee MHH, Wu CYC, et al. Neural Regen Res 2018;13(3): 373-385. https://doi.org/10.4103/1673-5374.228711.

Popov NN, Olenych VB, Savvo AN. Sovremennyy nauchnyy vestnik 2014;31(227): 49-56.

Popov NN, Olenych VB, Ognivenko YeV, Savvo ON. Modern scientific potential – 2017: materials of the XIII International scientific and practical Conference, Sheffield, 2017: 3-6.

Popov NN, Piantkovskaya OV, Olenych VB, et al. Int Acad J Web Scholar 2017;9(18): 72-75. available at: https://ws-conference.com/webofscholar

Popov NN, Piantkovskaya OV, Olenych VB, et al. International Trends in Science and Technology: Proceedings of the XIV International Scientific and Practical Conference, Warsaw, 2019: 34-37.

Senchuk VV. Kurs lektsiy po biokhimii, Minsk, 2005: 137-139.

Severin SYe, Soloveva TA. Praktikum po biokhimii, Moskva, 1989: 509 p.

Kanskaya NV, Ivanov VV, Stepovaya YeA. Siberian J Clin Experim Med 2014;29(1): 69-73. https://doi.org/10.29001/2073-8552-2014-29-1-69-73.

Vladimirov YuA, Dobretsov TYe. Flyuorestsentnye zondy v issledovanii biologicheskikh membran, Moskva, 1980: 320 p.

Boulgouris NV, Plataniotis KN. Biometrics: Theory, Methods, and Applications, Hoboken, NJ, 2009: 763 p.

Meloun M, Militky J. Statistical Data Analysis: A Practical Guide. Woodhead Publishing, 2011: 800 p.

Popov NN, Ognivenko YeV. Ekserim klin med 2007;3: 8-12.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-03-15

Як цитувати

Попов, М., Лядова, Т., Оленич, В., Огнівенко, О., Савво, О., & Сухоносова, О. (2022). ХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БІОМЕМБРАН ГРАНУЛОЦИТІВ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ У ЧАСТО ХВОРИХ ДІТЕЙ ІЗ СИНДРОМОМ ВЕГЕТАТИВНИХ ДИСФУНКЦІЙ ТА НАДЛИШКОВОЮ МАСОЮ ТІЛА. Проблеми ендокринної патології, 79(1), 118–124. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2022.1.16

Номер

Розділ

ПРАКТИКУЮЧОМУ ЕНДОКРИНОЛОГУ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

Схожі статті

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.