ВПЛИВ ЕКСТРАКТУ ЛИСТЯ ПЕРСИКА ЗВИЧАЙНОГО (PERSICA VULGARIS) НА СТАН ГІПОТАЛАМО-ГІПОФІЗАРНО-НАДНИРКОВОЇ СИСТЕМИ ЩУРІВ ЗА УМОВ ХРОНІЧНОГО ІММОБІЛІЗАЦІЙНОГО СТРЕССУ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2019.2.13Ключові слова:
густий екстракт листя персика звичайного, хронічний іммобілізаційний стрес, надниркові залози, тимус, виразкоутворення у шлункуАнотація
Вивчено вплив густого екстракту з листя персика звичайного (ГЕЛП) (Пат. 103001, Україна), що був отриманий на кафедрі хімії природних сполук Національного фармацевтичного університету, на стан органів гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи (ГГНС) щурів за умов хронічного іммобілізаційного стресу. Модель хронічного іммобілізаційного стресу відтворювали протягом 18 діб шляхом щоденної чотирьохгодинної іммобілізації щурів у тісних пеналах. Досліджуваний ГЕЛП вводили внутрішньошлунково в умовноефективній дозі 100 мг/кг. Як препарат порівняння використовували сироп «Імуно-Тон» у дозі 3 мл/кг внутрішньошлунково. Стан ГГНС визначали за коефіцієнтами маси надниркових залоз та тимуса, ступенем виразкоутворення у шлунку та результатами гістологічного дослідження структури надниркових залоз. Встановлено протективний вплив ГЕЛП на стан ГГНС, що підтверджується зниженням ступеню виразкового пошкодження шлунку, зменшенням інволюції тимуса і гіпертрофії надниркових залоз. ГЕЛП сприяв зменшенню морфологічних змін у тканинах надниркових залоз щурів у порівнянні з нелікованими тваринами за рахунок гальмування підвищеної активності адренокортикоцитів кори, нейроендокриноцитів мозкового шару, а також зменшенню морфометричних показників: ширини пучкової зони та діаметру ядер адренокортикоцитів пучкової зони.
За виразністю стреспротекторної дії ГЕЛП за більшістю показників був на рівні препарату порівняння «Імуно-Тон». Отримані результати обґрунтовують доцільність подальшого дослідження фармакодинаміки та механізмів дії ГЕЛП для розробки на його основі нового лікарського засобу стреспротекторної дії.
Посилання
Baraboj VA, Reznykov OG. Fiziologija, biohimija i psyhologija stresu, Kyi’v, 2013: 314 p.
Krivomaz T. Farmacevt Praktik 2017;12: 14-16.
Zhigulina VV. Verhnevolzh Med Zhurn 2014; 12(4): 25-30.
Prohorenko IO, Germanova VN, Sergeev OS. Vestn med in-ta «Reaviz»: reabilitacija, vrach i zdorov’e 2017; 25(1): 82-90.
Studencov EP, Ramsh SM, Kazurova NG, et al. Obzory po klinicheskoj farmakologii i lekarstvennoj terapii 2013; 11(4): 3-43. https://doi.org/10.17816/RCF1143-43.
Lipkan GN. Lekarstvennye rastenija – adaptogeny, Kiev, 2014: 686 p.
Sambukova TV, Ovchinnikov BV, Ganapol’skij VP, et al. Obzory po klinicheskoj farmakologii i lekarstvennoj terapii 2017; 15(2): 56-63.
Patent 103001. Likars’kyj zasib z imunotropnoju aktyvnistju.
Doklinichni doslidzhennja likars’kyh zasobiv: metod. rekomendacii’, za red. Stefanova OV, Kyi’v, 2001: 528 p.
Ulanova I, Sidorov KK, Halepo AI. Toksikologija novyh promyshlennyh himicheskih veshhestv, Leningrad, 1968; 10: 18-25.
Bonashevs’kaja TI, Beljaeva NN, Kumpan NB, Panasik LV. Morfofunkcional’nye issledovanija v gigiene, Moskva, 1984: 160 p.
Official J. Eur Union 2010; 276: 33-79.
Lapach SN, Chubenko AV, Babich PN. Statisticheskie metody v mediko–biologicheskih issledovanijah s ispol’zovaniem Excel, Kiev, 2000: 320 p.
Halafjan AA. STATISTICA 6. Statisticheskij analiz dannyh, Moskva, 2007: 512 p.
Van Bodegom M, Homberg JR, Henckens MJAG. Front Cell Neurosci 2017;11(87): 1-33. https://doi.org/10.3389/fncel.2017.00087.
Everds NE, Snyder PW, Bailey KL, et al. Toxicol Pathol 2013; 41(4): 560-614. https://doi.org/10.1177/0192623312466452.
Mishchenko O, Zaychenko G, Sharifov Ch, et al. ScienceRise: Pharmac Sci 2018; 3(13): 13-18.
Zainab MA, Maysara MS. J Med Histol 2017; 1(1): 44-56
ISSN 
ISSN 
