LEVEL OF MONOCYTE CHEMOATTRACTANT PROTEIN-1 IN MEDULLARY AND PAPILLARY THYROID CARCINOMAS

Наталія Кобринська; Володимир Пушкарьов; Наталія Левчук; Богдан Гуда; Ігор Комісаренко; Ольга Фурманова; Олена Ковзун

doi:10.21856/j-PEP.2026.2.01

РІВЕНЬ ХЕМОАТРАКТАНТНОГО БІЛКА-1 МОНОЦИТІВ ПРИ МЕДУЛЯРНІЙ ТА ПАПІЛЯРНІЙ КАРЦИНОМАХ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Автор(и)

Кобринська Н. Я. ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-8698-9793
Пушкарьов В. М. ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-0347-7771
Левчук Н. І. ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-0482-5176
Гуда Б. Б. ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-9181-0679
Комісаренко І. І. ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-1808-667X
Фурманова О. В. ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-9414-7761
Ковзун О. І. ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-6906-6636

DOI:

https://doi.org/10.21856/j-PEP.2026.2.01

Ключові слова:

моноцитарний хемоатрактантний білок-1, медулярна карцинома щитоподібної залози, папілярна карцинома щитоподібної залози, метастазування, біомаркер

Анотація

Хемоатрактантний білок-1 моноцитів (MCP-1), також відомий як ліганд хемокінів C-C мотиву 2 (CCL2), є прототиповим членом надродини хемокінів C-C (MCP-1/2/3/4), сигналінг якого здійснюється через рецептори, пов'язані з G-білком, організуючи рекрутинг лейкоцитів. Завдяки регуляції транспорту та активації моноцитів і базофілів MCP-1 критично модулює запальні реакції. В онкологічному контексті MCP-1 сприяє прогресуванню пухлини та метастатичному поширенню шляхом рекрутингу пухлинно-асоційованих макрофагів, створюючи мікросередовище, сприятливе для виживання, міграції та інвазії ракових клітин. Дослідження мало на меті порівняти рівні MCP-1 в умовно нормальній (УН) тканині щитоподібної залози (ЩЗ), тканині первинної пухлини медулярної карциноми щитоподібної залози (МКЩЗ) та її метастазах (Мтс), а також у плазмі крові пацієнтів з медулярною карциномою щитоподібної залози та папілярною карциномою щитоподібної залози (ПКЩЗ), як із метастазами, так і без них.

Матеріали та методи. Післяопераційні зразки тканини ЩЗ та плазми периферичної крові були отримані від пацієнтів, які пройшли хірургічне лікування. Концентрація MCP-1 визначалася за допомогою імуноферментного аналізу (ІФА).

Результати. Експресія MCP-1 була значно підвищена у тканині первинної пухлини МКЩЗ без метастазів порівняно з відповідною УН тканиною ЩЗ. У тканині метастатичної МКЩЗ рівні MCP-1 були підвищені більш ніж утричі порівняно з відповідною нормальною тканиною, причому найвища експресія спостерігалася в метастатичних ураженнях лімфатичних вузлів. Відповідно, концентрації MCP-1 у крові були вищими у пацієнтів із метастатичним МКЩЗ порівняно з пацієнтами з неметастатичною формою захворювання. Не було виявлено суттєвої різниці в концентрації MCP-1 у плазмі між метастатичним ПКЩЗ та ПКЩЗ без метастазів.

Висновки. Експресія MCP-1 значно підвищена при метастатичній медулярній карциномі щитоподібної залози порівняно з неметастатичною формою як на тканинному, так і на системному рівнях. Ці дані вказують на те, що MCP-1 може слугувати потенційним передопераційним біомаркером для стратифікації ризику метастазування при медулярній карциномі щитоподібної залози.

Посилання

1. Komisarenko II, Guda BB, Kroups’ka IV, et al. Endokrynologia 2025;30(1): 51-59. http://doi.org/10.31793/1680-1466.2025.30-1.51.

2. Guda BB, Pushkarеv VM, Kovalenko AE, et al. Endokrynologia 2019;24(1): 53-65. http://doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-1.53.

3. Li Z, Wang N, Li X, et al. Oncol Lett 2025;30(5): 520. http://doi.org/10.3892/ol.2025.15266.

4. Deshmane SL, Kremlev S, Amini S, Sawaya BE. J Interferon Cytokine Res 2009;29(6): 313-326. http://doi.org/10.1089/jir.2008.0027.

5. Wang L, Lan J, Tang J, Luo N. Oncol Lett 2022;23(1): 26. http://doi.org/10.3892/ol.2021.13144.

6. Kanevskyi VA, Pushkarev VM. Cytol Genet 2017;51(6): 462-469. http://doi.org/10.3103/S0095452717060044.

7. Singh S, Anshita D, Ravichandiran V. Int Immunopharmacol 2021;101(Pt B): 107598. http://doi.org/10.1016/j.intimp.2021.107598.

8. Fujisaki K, Fujimoto H, Sangai T, et al. Breast Cancer Res Treat 2015;150(2): 255-263. http://doi.org/10.1007/s10549-015-3318-2.

9. Wu Q, Li B, Li Z, et al. J Hematol Oncol 2019;12(1): 95, available at: https://link.springer.com/article/10.1186/s13045-019-0778-6.

10. Yoshimura T, Li C, Wang Y, Matsukawa A. Cell Mol Immunol 2023;20(7): 714-738. http://doi.org/10.1038/s41423-023-01013-0.

11. Bradford ММ. Anal. Biochem 1976;72(1): 248-254. http://doi.org/10.1016/0003-2697(76)90527-3.

12. Pernot S, Evrard S, Khatib AM. Front Immunol 2022;13: 850856. http://doi.org/10.3389/fimmu.2022.850856.

13. Garifulin OM, Filonenko VV, Bdzhola AV, et al. Cytol Genet 2023;57(4): 305-311. http://doi.org/10.3103/S0095452723040059.

14. Sun C, Li X, Guo E, et al. Oncogene 2020;39(8): 1681-1695. http://doi.org/10.1038/s41388-019-1090-1.

15. Yoshimura T. Cytokine 2017;98: 71-78. http://doi.org/10.1016/j.cyto.2017.02.001.

16. Tanaka K, Kurebayashi J, Sohda M, et al. Thyroid 2009;19(1): 21-25. http://doi.org/10.1089/thy.2008.0237.

17. Qin Y, Ding W, Wu X, Qin D. J Biochem Mol Toxicol 2024;38(12): e70060. http://doi.org/10.1002/jbt.70060.

18. Kimura T, Kruhlak M, Zhao L, et al. Am J Cancer Res 2024;14(12): 5812-5825, available at: https://e-century.us/files/ajcr/14/12/ajcr0161725.pdf.

19. Candelotti E, De Luca R, Megna R, et al. Front Cell Dev Biol 2021;9: 651492. http://doi.org/10.3389/fcell.2021.651492.

20. Dutta P, Sarkissyan M, Paico K, et al. Breast Cancer Res Treat 2018;170(3): 477-486. http://doi.org/10.1007/s10549-018-4760-8.

21. Mohamed HT, El-Ghonaimy EA, El-Shinawi M, et al. Toxicol Appl Pharmacol 2020;401: 115092. http://doi.org/10.1016/j.taap.2020.115092.

22. Lindholm PF, Sivapurapu N, Jovanovic B, Kajdacsy-Balla A. J Clin Cell Immunol 2015;6(2): 308. http://doi.org/10.4172/2155-9899.1000308.

23. Liu JF, Chen PC, Chang TM, Hou CH. J Exp Clin Cancer Res 2020;39(1): 254. http://doi.org/10.1186/s13046-020-01756-y.

24. Kobrynska NYa, Pushkarev VM, Levchuk NI, et al. Probl Endocrine Pathol 2025;4: 14-18. http://doi.org/10.21856/j-PEP.2025.4.02.

25. Kobrynska N, Pushkarev V, Levchuk N, et al. Endokrynologia 2025;30(2): 119-123. http://doi.org/10.31793/1680-1466.2025.30-2.119.

26. Kobrynska NYa, Pushkarev VM, Levchuk NI, et al. Endokrynologia 2025;30(4): 305-316. http://doi.org/10.31793/1680-1466.2025.30-3.305.

27. Zinych PP, Pushkarev VM, Levchuk NI, et al. Endokrynologia 2025;30(4): 291-295. http://doi.org/10.31793/1680-1466.2025.30-4.291.

28. Zinych PP, Pushkarev VM, Levchuk NI, et al. Mìžnar Endokrinol Žurn 2026;22(1): 11-14. http://doi.org/10.22141/2224-0721.22.1.2026.1668.

##submission.downloads##

PDF EN (English)

Опубліковано

2026-06-15

Як цитувати

Кобринська, Н., Пушкарьов, В., Левчук, Н., Гуда, Б., Комісаренко, І., Фурманова, О., & Ковзун, О. (2026). РІВЕНЬ ХЕМОАТРАКТАНТНОГО БІЛКА-1 МОНОЦИТІВ ПРИ МЕДУЛЯРНІЙ ТА ПАПІЛЯРНІЙ КАРЦИНОМАХ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ. Проблеми ендокринної патології, 83(2), 7–13. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2026.2.01