АБСЦЕСИ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ, УСКЛАДНЕНІ СЕПСИСОМ (КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК)

Анотація

Мета – демонстрація особливостей діагностики та оперативного лікування абсцесів щитоподібної залози (ЩЗ), ускладнених сепсисом.

Матеріали та методи. Пацієнт Б., 45 років, надійшов до Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (ВМКЦ ПнР) зі скаргами на загальну слабкість, ниючий біль в нижніх кінцівках. З анамнезу відомо, що хворіє біля 4 місяців. Лікувався в одній з многопрофільних лікарень міста Харків. За тиждень до надходження до ВМКЦ ПнР виконана артронекректомія, дренування правого колінного суглобу, розкриття абсцесів ділянки нижньої щелепи та нижньої третини лівого стегна.

Пацієнт був обстежений, виконані загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз сечі, коагулограма крові, група крові та Rh-фактор, крові на гепатити, ВІЧ та сифіліс, гормони щитоподібної залози, посів пунктату з абсцесів на мікрофлору та чутливість до антибіотиків, люмбальні пункції, ультразвукове дослідження ЩЗ, електрокардіографія, мультиспіральна комп’ютерна томографія (МСКТ) голови, шиї та органів грудної клітки з контрастуванням та без.

Результати. В посіві крові на мікрофлору та чутливість до антибіотиків виявили Actinomyces sp. За даними МСКТ голови, шиї та органів грудної клітки виявлено множинні гіподенсивні вогнища супратенторіальних та субтенторіальних структур головного мозку, гострий гнійний тиреоїдит, абсцеси правої та лівої долей ЩЗ, медіастінальна лімфоаденопатія.

В культурологічному дослідженні пунктату ЩЗ та правого колінного суглобу виявили Actinomyces sp. 10⁵. В посіві крові на мікрофлору виявили Actinomyces sp.

Заключний діагноз: хронічний генералізований актиномікоз. Гнійний гоніт обох колінних суглобів. Абсцеси ділянки нижньої щелепи, лівого стегна, правого передпліччя. Множинні гіподенсивні вогнища супратенторіальних та субтенторіальних структур головного мозку. Вторинний менінгоенцефаліт. Гострий гнійний тиреоїдит. Абсцеси правої та лівої долей ЩЗ. Пізня госпітальна пневмонія в нижній долі правої легені, неважкий перебіг, ІІІ клінічна група, ДН 0. Гострий хірургічний сепсис асоційований з Actinomyces sp., стадія септикопіємія. Гіпертонічна хвороба 2 стадії, 3 ступеня, ризик високий. Операція (за 7 діб до надходження): артронекректомія. Дренування правого колінного суглобу. Розкриття абсцесів ділянки нижньої щелепи та нижньої третини лівого стегна. Операція (при надходженні): розкриття та дренування абсцесу правого передпліччя. Операція (на другу добу після надходження): розкриття та дренування абсцесів правої та лівої долей ЩЗ. Постановка проточно-промивної системи в правий колінний суглоб, видалена на 5 добу. На 19-ту добу після надходження виконана операція: вторинна повторна хірургічна обробка рани шиї, ушивання рани шиї, дренування післяопераційної рани.

Гормони ЩЗ при надходження: трийодтиронiн вiльний – 3,4 пмоль/л, тироксин вiльний – 41,1 пмоль/л, тиреотропний гормон – 0,07 мкМО/мл, антитіла до тиреоїдної пероксидази – 0,01 Од/мл; через 2 тижні: трийодтиронiн вiльний – 2,3 пмоль/л, тироксин вiльний – 14 пмоль/л, тиреотропний гормон – 0,3 мкМО/мл, антитіла до тиреоїдної пероксидази – 2,8 Од/мл.

На двадцять четверту добу після надходження пацієнт був переведений на наступний рівень надання медичної допомоги, де через 4 доби видалені дренажі з післяопераційної рани, шви зняті через 10 діб. Рани на шиї загоїлась вторинним натягом. Загальний ліжко-день склав 34 доби. Пацієнт був представлений на військово-лікарську комісію, згідно з її рішенням отримав відпустку за станом здоров’я на 30 календарних днів.

Висновки. Абсцеси щитоподібної залози на фоні сепсису асоційованого з Actinomyces sp. є рідкою патологією. В діагностиці абсцесів щитоподібної залози провідними методами дослідження є МСКТ шиї, пункція абсцесів під ультразвуковим контролем, дослідження пунктату на мікрофлору, загальний аналіз крові та дослідження гормонів щитоподібної залози. В лікуванні абсцесів щитоподібної залози головними напрямками є оперативне лікування, направлене на санацію вогнища інфекції, антибактеріальна терапія, призначена згідно чутливості до інфекційного агенту.