ВПЛИВ ІНТЕНСИВНИХ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА КОНЦЕНТРАЦІЮ ТЕСТОСТЕРОНУ, КОРТИЗОЛУ ТА ІНСУЛІНУ В КРОВІ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2021.2.07Ключові слова:
кваліфіковані спортсмени, тестостерон, кортизол, інсулін, фізичне навантаженняАнотація
Мета роботи – дослідити вплив інтенсивних фізичних навантажень на концентрацію тестостерону, кортизолу та інсуліну в крові кваліфікованих спортсменів. Дослідження здійснено за участю 26-ти кваліфікованих спортсменів видів спорту, пов’язаних з проявом витривалості. Дослідження передбачало визначення концентрації гормонів до та через 40 хвилин після виконання фізичного навантаження. В межах даного дослідження вивчали вплив інтенсивних фізичних навантажень швидкісно-силової спрямованості та навантаження зростаючої потужності до досягнення максимального споживання кисню.
Середні значення загального тестостерону в сироватці крові до виконання фізичного навантаження у спортсменів склали 28,2 нмоль·л-1, через 40 хвилин після виконання фізичного навантаження – 19,2 нмоль·л-1. Концентрація кортизолу до виконання фізичного навантаження в середньому становила 506,2 нмоль·л-1, після виконання фізичних навантажень ‑ 518,1. Середнє значення концентрації інсуліну, визначеного вранці натще становило 6,6 мкМЕ·л-1, після навантаження – 5,6 мкМЕ·л-1.
У дослідженні встановлено достовірне (р = 0,001) зниження концентрації загального тестостерону через 40 хвилин після завершення фізичного навантаження, зареєстровані зміни концентрації кортизолу та інсуліну статистично не достовірні.
Виявлено достовірний кореляційний взаємозв'язок (р ≤ 0,05) між максимальним споживання кисню (МСК, мл·хв·кг-1), з однієї сторони та концентрацією тестостерону (0,76 – до виконання навантаження, 0,87 – після фізичного навантаження), а також концентрацією кортизолу (r = ‑ 0,69) та інсуліну (r = ‑ 0,51) після фізичного навантаження.
У даному дослідженні виявлені відмінності впливу фізичних навантажень різної спрямованості (швидкісно-силові та зростаючої потужності до досягнення максимального споживання кисню) на концентрацію тестостерону у найближчому відновному періоді. Вірогідних відмінностей зміни концентрації кортизолу та інсуліну залежно від тесту в цьому дослідженні не виявлено.
Посилання
Hriaznykh AV. Vestnik JuUrGU. Serija Obrazovanie, zdravoohranenie, fizicheskaja kul'tura 2011; 20(237): 107-111.
Schumann M, Eklund D, Taipale RS, et al. J Strength Cond Res 2013;7(2): 421-433. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e31827f4a10 .
Andrzejewski M, Podgórski T, Kryściak J, et al. Res Sports Med 2020; 1-14. https://doi.org/10.1080/15438627.2020.1734930.
Boyce MJ, Baisley KJ, Clark EV, Warrington SJ. BJU Int 2004;94(6): 881-885. https://doi.org/10.1111/j.1464-410X.2004.05051.
Bermon S, Garnier PY. Br J Sports Med 2017;51(17): 1309-1314. https://doi.org/10.1136/bjsports-017-097792.
Lee EC, Fragala MS, Kavouras SA, et al. J Strength Cond Res 2017;31(10): 2920-2937. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000002122.
Cadegiani FA, Kater CE. J Sports Sci 2018;36(16): 1902-1910. https://doi.org/10.1080/02640414.2018.1424498.
Casto KV, Edwards DA. Horm Behav 2016;82: 21-37. https://doi.org/10.1016/j.yhbeh.2016.04.004.
Crowley MA, Matt KS. Eur J Appl Physiol Occup Physiol 1996; 73(1-2): 66-72. https://doi.org/10.1007/BF00262811.
Hill EE, Zack E, Battaglini C, et al. J Endocrinol Invest 2008;31(7): 587-591. https://doi.org/10.1007/BF03345606.
Gaviglio CM. The efficacy of salivary testosterone and cortisol as a biomarker of training and competition in elite rugby union athletes. PhD Thesis, The University of Queensland, 2017: 126 p.
Hackney AC, Viru A. J Athl Train 2008;43(6): 631-639. https://doi.org/10.4085/1062-6050-43.6.631.
Handelsman DJ, Hirschberg AL, Bermon S. Endocr Rev 2018; 39(5): 803-829. https://doi.org/10.1210/er.2018-00020.
Travison TG, Vesper HW, Orwoll E, et al. J Clin Endocrinol Metab 2017;102(4): 1161-1173. https://doi.org/10.1210/jc.2016-2935.
Kraemer WJ, Ratamess NA. Sports Med 2005;35(4): 339-361. https://doi.org/10.2165/00007256-200535040-00004.
Clark RV, Wald JA, Swerdloff RS, et al. Clin Endocrinol 2019;90(1): 15-22. https://doi.org/10.1111/cen.13840.
Michailidis Y. J Sport Health Sci 2014;3(4): 279-283. https://doi.org/10.1016/j.jshs.2014.03.016.
Bosco C, Colli R, Bonomi R, et al. Med Sci Sports Exerc 2000;32(1): 202-208. https://doi.org/10.1097/00005768-200001000-00030.
Muraleedharan V, Jones TH. Therap Adv Endocrinol Metab 2010;1(5): 207-223. https://doi.org/10.1177/2042018810390258.
Häkkinen K, Pakarinen A, Alen M, et al. J Appl Physiol 1988;65(6): 2406-2412. https://doi.org/10.1152/jappl.1988.65.6.2406.
Tostes RC, Carneiro FS, Carvalho MH, Reckelhoff JF. Am J Physiol Regul Integr Comp Physiol 2016; 310(1): 1-14. https://doi.org/10.1152/ajpregu.00392.2014.
Schumann M, Walker S, Izquierdo M, et al. Eur J Appl Physiol 2014;14(4): 867-880. https://doi.org/10.1007/s00421-013-2813-6.
Viru A, Viru M. Int J Sports Med 2004;25(6): 461-464. https://doi.org/10.1055/s-2004-821068.
Wilkerson JE, Horvath SM, Gutin B. J Appl Physiol Respir Environ Exerc Physiol 1980;49(2): 249-253. https://doi.org/10.1152/jappl.1980.49.2.249.
ISSN 
ISSN 
