НЕЙРОГУМОРАЛЬНІ ПРОФІЛІ ТА ІНСУЛІНОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ

Автор(и)

  • Шевчук С. В. Науково-дослідний інститут реабілітації осіб з інвалідністю (ннлк) Вінницького Національного медичного університету ім. М. І. Пирогова https://orcid.org/0000-0002-5649-2775
  • Корчинський В. С. Вінницький інститут університету «Україна» https://orcid.org/0000-0003-3460-4526

DOI:

https://doi.org/10.21856/j-PEP.2021.4.09

Ключові слова:

артеріальна гіпертензія, інсулінорезистентність, нейрогуморальні профілі

Анотація

Мета дослідження: вивчення показників вуглеводного обміну, активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), глюкокортикоїдної функції наднирників, кальцій-регулюючих і тиреоїдних гормонів і їх можливих взаємозв’язків у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) з інсулінорезистентністю (ІР) в залежності від стану вегетативного тонусу.

Проведено комплексне дослідження гормонального профілю радіоімунним методом і вегетативного тонусу у 68 хворих на АГ II стадії, 1-2 ступеня, чоловічої статі (середній вік – 53,7 ± 3,4 роки), з індексом маси тіла до 30 кг/м² і верифікованою ІР, з яких у 37 хворих переважав симпатичний тонус (І група), у 31 хворого – парасимпатичний тонус (ІІ група). Інсулінорезистентність верифікували за величиною індексу Царо (глюкоза, ммоль/л / інсулін, мкОд/мл), що не перевищувала 0,33. Для оцінки стану вегетативної нервової системи проводили варіаційну пульсометрію.

В ході дослідження встановлено, що у хворих на АГ з ІР при симпатикотонії підвищений вміст катаболічних гормонів: тиреотропного гормону, тироксину, трийодтироніну, кортизолу, кальцитоніну, альдостерону, при парасимпатикотонії – анаболічних гормонів: інсуліну, паратгормону, прогестерону. Існує тісний взаємозв’язок між тиреоїдними і кальцій-регулюючими гормонами, інсуліном в регуляції вуглеводного обміну і формуванні ІР, посередниками якого є система аденілатциклази, вміст внутрішньоклітинного Ca²⁺ і Mg²⁺. Вплив кальцій-регулюючих гормонів на розвиток ІР у хворих на АГ залежить від вегетативного тонусу. Механізми взаємодії інсуліну і РААС при АГ з ІР залежать від концентрації гормонів, глюкокортикоїдної функції наднирників, активності вегетативної нервової системи.

Висновки: нейрогуморальний профіль і міжгормональні взаємодії при АГ впливають на механізми формування ІР залежно від вегетативного тонусу: при перевазі парасимпатичного тонусу, ймовірно, переважають рецепторні і пострецепторні механізми ІР, при АГ з симпатикотонією – на рівні клітин-мішеней інсулінчутливих тканин.

Посилання

Ormazabal V, Nair S, Elfeky O, et al. Cardiovascular Diabetol 2018;17(1): 122-136. https://doi.org/10.1186/s12933-018-0762-4.

Zhou D, Xi B, Zhao M, et al. Sci Rep 2018;8(1): 9418. https://doi.org/10.1038/s41598-018-27377-2.

Pashentseva AV, Verbovoy AF, Sharonova LA. Obes Metabol 2017;14(2): 9-17. https://doi.org/10.14341/omet201729-17.

Sokolova LA, Ievskaia EV, Vavilova TV, e t a l. Arterial Hypertens 2017; 23(4): 294-302. https://doi.org/10.18705/1607-419X-2017-23-4-294-302.

Statsenko ME, Derevyanchenko MV. Rus J Cardiol 2020;25(4): 27-34. https://doi.org/10.15829/1560-4071-2020-3752.

Zhou M, Schulman I, Zeng Q. Vasc Med 2012;17(5): 330-341. https://doi.org/10.1177/1358863X12450094.

Gutiйrrez-Rodelo C, Roura-Guiberna A, Olivares-Reyes JA. Gac Med Mex 2017;153(2): 214-228.

Balu D, Ouyang J, Parakhia RA, et al. Front Endocrinol (Lausanne) 2020;25: 11-33. https://doi.org/10.3389/fendo.2020.00033.

Mancusi С, Izzo R, Giuseppe di Gioia G, e t a l. High Blood Press Cardiovasc Prev 2020;27(6): 515-526. https://doi.org/10.1007/s40292-020-00408-8.

Williams B, Mancia G, Spiering W, et al. Eur Heart J 2018;39(33): 3021-3104. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339.

Gao P, Hu Y, Wang J, et al. Med Sci Monit 2020;11(26): e924334. https://doi.org/10.12659/MSM.924334.

Kurt Hшjlund. Dan Med J 2014;61(7): B4890.

Osegbe I, Okpara H, Azinge E. Ann African Med 2016; 15(1): 14. https://doi.org/10.4103/1596-3519.158524.

Forrester SJ, Booz GW, Sigmund CD, et al. Physiol Rev 2018;98(3): 1627-1738. https://doi.org/10.1152/physrev.00038.

Korchynski V. Ukr J Cardiol 2014;6: 60-65.

Baevsky RM. et al. Analysis of heart rate variability using various electrocardiographic systems: method. Recommendations, Moskva, 2002: 53 p.

Zhang S, Wei M, Yue M, et al. Endocrine 2018;62(3): 588-601. https://doi.org/10.1007/s12020-018-1700-7.

Moisa S. J Biomed Sci Engineering 2017;10(7): 343-354. https://doi.org/10.4236/jbise.2017.107026.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-03

Як цитувати

Шевчук, С., & Корчинський, В. (2021). НЕЙРОГУМОРАЛЬНІ ПРОФІЛІ ТА ІНСУЛІНОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ. Проблеми ендокринної патології, 78(4), 65–71. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2021.4.09

Номер

Розділ

КЛІНІЧНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ

Схожі статті

1 2 3 4 5 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.