ДІАГНОСТИЧНА ЦІННІСТЬ ОПОСЕРЕДКОВАНИХ ІНДЕКСІВ ІНСУЛІНОРЕЗИСТЕНТНОСТІ У ПАЦІЄНТІВ ЗІ СТАБІЛЬНОЮ ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ НА ТЛІ ОЖИРІННЯ З НОРМАЛЬНИМ РІВНЕМ ГЛЮКОЗИ НАТЩЕ

Анотація

Ожиріння досягло масштабів епідемії у всьому світі і асоціюється з різною коморбідною патологією, включаючи ішемічну хворобу серця (ІХС) та цукровий діабет 2 типу (ЦД2). Інсулінорезистентність — це стан, який є предиктором виникнення ЦД2. Метод еуглікемічного гіперінсулінемічного клемпу за­лишається золотим стандартом для оцінки чутливості до інсуліну у пацієнтів, проте він є інвазивним та непрактичним для рутинного застосування. Запропоновано різні опосередковані методи для кіль­кісного визначення чутливості до інсуліну. Рання ідентифікація інсулінорезистентності у пацієнтів є надзвичайно важливою для первинної профілактики ЦД2.

Метою даного дослідження було вивчення чутливості та специфічності простих індексів HOMA-IR, QUICKI та McAuley у пацієнтів з ІХС на тлі ожиріння та нормальним рівнем глікемії натще.

Методи: Обстежено 52 пацієнти зі стабільною ІХС та ожирінням віком 45–79 років. Їм проводи­ли визначення глюкози, інсуліну, глікованого гемоглобіну та ліпідів натще. Інсулінорезистентність розраховувалася за допомогою HOMA-IR, QUICKI та McAuley. Проаналізовано чутливість та специ­фічність індексів HOMA-IR, QUICKI та McAuley як діагностичних тестів порівняно з рівнем інсуліну натще, розрахованих за допомогою чотирипільних таблиць.

Результати: В дослідній групі інсулінорезистентними за концентрацією інсуліну натще були 23,1 % пацієнтів, за індексом HOMA-IR — 28,8 %, за QUICKI — 36,5 % та 34,6 % за McAuley. Аналіз показав, що чутливість була ідентичною для QUICKI і HOMA-IR (100 %), тоді як McAuley мав нижчу чутливість (81,8 %). Але QUICKI мав найвищу специфічність 95,1 %. 

Висновок: Індекс QUICKI може бути рекомендований для оцінки інсулінорезистентності зважаючи на його високу чутливість та специфічність серед інших методів у пацієнтів зі стабільною ІХС на тлі ожиріння та нормоглікемією натще.