ТРИГЛІЦЕРИДНО-ГЛЮКОЗНИЙ ІНДЕКС ЯК НОВІТНІЙ НЕІНВАЗИВНИЙ КРИТЕРІЙ В ДІАГНОСТИЦІ НЕАЛКОГОЛЬНОЇ ЖИРОВОЇ ХВОРОБИ ПЕЧІНКИ У ПАЦІЄНТІВ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2025.1.03Ключові слова:
тригліцеридно-глюкозний індекс, цукровий діабет 2 типу, неалкогольна жирова хвороба печінки, логістична регресія, ROC-аналіз, інсулінорезистентністьАнотація
Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) може розглядатися, як предиктор і один з найбільш ранніх і специфічних патогенетичних маркерів хронічних неінфекційних захворювань: цукрового діабету (ЦД) 2 типу та інсулінорезистентності (ІР). Тригліцеридно-глюкозний індекс (Triglyceride-glucose (TyG) index, TyG = ln[тригліцериди (ммоль/л) *18,018 *глікемія(ммоль/л)*18,018/2]) є параметром, за яким можна характеризувати ІР, оскільки вважається, що він є її непрямим показником. Індекс TyG можна розглядати як індикатор для визначення осіб із групи ризику за НАЖХП, оскільки підвищені рівні показників, з яких складається індекс (тригліцериди натще та глюкоза крові натще), є безпосередніми патогенетичними чинниками НАЖХП, а також компонентами метаболічного синдрому.
Метою дослідження було визначити наявність і характер зв’язку нового непрямого індексу інсулінорезистентності з наявністю (або відсутністю) неалкогольної жирової хвороби печінки у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу, а також визначити внесок індексу TyG у формування ризику розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки.
Матеріали та методи. Обстежено 61 хворого на ЦД 2 типу (34/27 чоловіки/жінки; вік 53±1,20 років; тривалість захворювання 13,36±3,49 років; з них з НАЖХП n=24, без НАЖХП n=37) та 12 практично здорових осіб, що співставні за віком та статтю з основною групою. Визначали рівні загального холестерина (ХС), холестерина ліпопротеїнів високої щільності (ХСЛПВЩ), тригліцеридів, вільних жирних кислот ферментативним методом, інсуліну, адипонектину, лептину, програнуліну та інших адипокінів – імуноферментно. ІР розраховували за індексом HOMA-IR (Homeostasis Model Assessment-Insulin Resistance), чутливість до інсуліну – за індексом QUICKI (Quantitative Insulin Check Index). Для оцінки діагностичних властивостей індексу TyG був застосований логістичний регресійний аналіз, в тому числі ROC-аналіз (receiver operation characteristic).
Результати. Обстежену групу склали пацієнти із ЦД 2 типу з інсулінорезистентним фенотипом (індекс маси тіла: 32,68±0,77 кг/м2, НОМА-IR 8,04±0,77 ум. од., QUICKI 0,46±0,007 ум. од.) з різним ступенем глікемічного контролю (HbA1c=7,06±0,18%). Пацієнти з НАЖХП характеризуються вищим показником індексу TyG (8,52±0,68), ніж група без НАЖХП (7,95±0,76; t=2,96; р=0,004), також встановлено, що індекс TyG у пацієнтів із ЦД 2 типу (8,17±0,78) був значуще вищий, ніж у контрольної групи (7,07±0,49; t=4,70; р=0,00001). Виявлена значуща кореляція між індексом TyG та низкою біохімічних параметрів: показниками інсулінорезистентності, ліпідограми та оксидативного стресу, адипокінами, параметрами хронічного запалення, що наочно підтверджує взаємозв’язок індексу TyG з патогенезом НАЖХП.
Висновки. Розроблена діагностична модель для формування груп ризику відносно неалкогольної жирової хвороби печінки серед пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу за допомогою логістичної регресії та ROC-аналізу. В якості діагностичного критерію виступає новітній показник – тригліцеридно-глюкозний індекс, порогове значення предиктора визначено як 8,018.
Посилання
1. Elsayed AK, Vimalraj S, Nandakumar M, et al. World J Stem Cells 2021;13(3): 221-235. https://doi.org/10.4252/wjsc.v13.i3.221
2. Alves-Bezerra M, Cohen DE. Compr Physiol 2017;8: 1-8. https://doi.org/10.1002/cphy.c170012
3. Dharmalingam M, Ganavi Yamasandhi P. Indian J Endocrinol Metab 2018;22(3): 421-428. https://doi.org/10.4103/ijem.IJEM_585_17
4. Dewidar B, KahlS, Pafili K, Roden M. Metab Clin Experim 2020;111: 154299 https://doi.org/10.1016/j.metabol.2020.154299
5. Wang J, Yan S, Cui Y. Nutrients 2022;14: 4969. https://doi.org/10.3390/nu14234969
6. Sheng G, Lu S, Xie Q, et al. Lipids Health Dis 2021;20: 134. https://doi.org/10.1186/s12944-021-01561-2.
7. Ferro D, Baratta F. Pastori Nutrients 2020;12: 2762. https://doi.org/10.3390/nu12092762.
8. Lee KCh, Wu PSh, Lin HCh. Clin Mol Hepatol 2023;29: 77-98. https://doi.org/10.3350/cmh.2022.0237
9. Amzolini AM, Fortofoiu MC, Abu-Alhija AB, et al. Rom J Morphol Embryol 2021;62(2): 475-480. https://doi.org/10.47162/RJME.62.2.13
10. Kurniawan LB. EJIFCC 2024;35(1): 44-51. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/38706737/
11. Amzolini AM, Forofoiu MC, Alhija AB, et al. J Clin Med 2022;11: 3043. https://doi.org/10.3390/jcm11113043
12. Simental-Mendia LE, Rodriguez-Moran M, Guerrero-Romero F. Metab Syndr Related Dis 2008;6: 299-304. https://doi.org/10.1089/met.2008.0034.
13. Wai-Sun W, Ekstedt G, Wong LH, et al. J Hepatol 2023;79: 842-852. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2023.04.036.
14. Tanase DM, Gosav EM, Costea CF, et al. J Diabetes Res 2020: 3920196. https://doi.org/10.1155/2020/3920196
15. Engin A. Adv Exp Med Biol 2017;960: 443-467. https://doi.org/10.1007/978-3-319-48382-5_19.
16. Guo X, Yin X, Liu Z, Wang J. Int J Mol Sci 2022;23(24): 15489. https://doi.org/10.3390/ijms232415489.
17. Shabalala SC, Dludla PV, Mabasa L, et al. Biomed Pharmacother 2020;131: 110785. https://doi.org/10.1016/j.biopha.2020.110785
18. Li W, Wang Y, He F, et al. BMC Endocrine Dis 2022;22: 261-267. https://doi.org/10.1186/s12902-022-01172-7
19. Zhang S, Du T, Zhang J, et al. Lipids Health Dis 2017;16: 15. https://doi.org/10.1186/s12944-017-0409-6
20. Matthews DR, Hosker JP, Rudenski AS, et al. Diabetologia 1985;28(7): 412-419, available at: https://link.springer.com/article/10.1007/BF00280883
21. Katz A, Nambi SS, Mather K, et al. J Clin Endocrinol Metab 2000;85(7): 2402-2410. https://doi.org/10.2337/diacare.26.8.2426
22. Fawcett T. Netherlands 2004: 1-38.
23. Hajian-Tilaki K. Caspian J Intern Med 2013;4(2): 627-635. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/24009950/
24. Huanan C, Sangsang L, Amoah AN, et al. BMJ Open 2020;10(11): e039804. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2020-039804.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Проблеми ендокринної патології

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

ISSN
ISSN 






