Цитокiновий дисбаланс у хворих на цукровий дiабет 2 типу, що перенесли не-Q-iнфаркт мiокарда
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2016.4.01Ключові слова:
цукровий дiабет 2 типу, постiнфарктний кардiосклероз, цитокiновий дисбалансАнотація
У статтi представленi результати дослiдження рiвнiв С-реактивного бiлку, iнтерлейкiну-6, фактору некрозу пухлин-α та iнтерлейкiну-10 у постiнфарктних хворих з цукровим дiабетом 2 типу. Виявлено достовiрно вищу концентрацiю С-реактивного бiлку, прозапальних iнтерлейкiну-6 i фактору некрозу пухлин-α та протизапального iнтерлейкiну-10 порiвняно з особами контрольної групи. У дослiдженнi встановлено, що при поєднаннi постiнфарктного кардiосклерозу та цукрового дiабету 2 типу спостерiгається вищий ступiнь активностi маркерiв системного запалення, нiж за окремого перебiгу iшемiчної хвороби серця та цукрового дiабету, при спiвставному протизапальному захистi. Отриманi данi показали, що рiвень глiкемiї прямо впливає на концентрацiю С-реактивного бiлку та iнтерлейкiну-10, тодi як iнсулiнорезистентнiсть напряму залежна вiд активностi маркерiв запалення.
Посилання
Hu Y, Zhou X, Guo DH, et al. Int J Endocrinol Metab 2016; 14 (1): e34400. http://dx.doi.org/10.5812/ijem.34400
Zozulinska D, Wierusz-Wysocka B. Diabetes Res Clin Pract 2006; 74(2):12-16. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.diabres.2006.06.007
Senn J, Klover P, Nowak I, et al. Diabetes 2002; 51:3391-3399. doi: http://dx.doi.org/10.2337/diabetes.51.12.3391
Miyazaki Y, Pipek R, Mandarino LJ, et al. J. Obes Relat Metab Disord 2003; 27:88-94. doi: http://dx.doi.org/10.1038/sj.ijo.0802187
Greenberg AS, McDaniel ML. Europ J Clin Invest 2002; 32(3):24-34. doi: http://dx.doi.org/10.1046/j.1365-2362.32.s3.4.x
Pavlikova EP, Merai IA. Kardiologija 2003; 8:68-71.
Gontsariuk DO, Khristich TM, Fediv OI, et al. Praktychna Angiologija 2012; 3/4:26-30.
Kravchun PP, Bilovol OM. Liky Ukrai’ny 2010; 8(144):101-103.
Martin-Timon I, Sevillano-Collantes C, Segura-Galindo A, et al. World J Diabetes 2014; 5(4):444-470. doi: http://dx.doi.org/10.4239/wjd.v5.i4.444
Scholten BJ, Reinhard H, Hansen TW, et al. J Diabetes Complications 2016; 30(2):248-255. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.jdiacomp.2015.11.005
Zhuravleva LV, Sokolnikova NV. Mezhdunar Endokrinol Zhurn 2012; 5(45):13-17.
Borowska M, Dworacka M, Wesolowska A, et al. Pharmacology 2016; 97(3-4):189-194. doi: http://dx.doi.org/10.1159/000443897
Moretini M, Storm F, Sacchetti M, et al. Prev Med Rep 2015; 2:538-547. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.pmedr.2015.06.012
Krysiak R, Gdula-Dymek A, Marek B, Okopien B. Endokrynologia Polska 2016; 67(2):190-196. doi: http://dx.doi.org/10.5603/EP.a2016.0021
Francisco CO, Catai AM, Moura-Tonello SC, et al. Braz J Med Biol Res. 2016; 49(4):e5062.
Gorshunska MYu, Krasova NS, Karachentsev YuI, et al. Probl Endokryn Patol 2009; 1:5-11.
Li Y, Ni J, Guo R, et al. BioMed Res Intern 2016; 2016:8734827. doi: http://dx.doi.org/10.1155/2016/8734827
Barry JC, Shakibakho S, Durrer C, et al. Sci Rep 2016; 6:21244. doi: http://dx.doi.org/10.1038/srep21244
ISSN 
ISSN 
