РОЛЬ ПОЛІМОРФІЗМУ ГЕНІВ ЛЕПТИНУ ТА РЕЦЕПТОРА ДО ЛЕПТИНУ У РЕАЛІЗАЦІЇ МЕТАБОЛІЧНИХ ЕФЕКТІВ ОМЕГА-3 ПОЛІНЕНАСИЧЕНИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ СХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ ПОПУЛЯЦІЇ

Автор(и)

  • Красова Н. С. ДУ “Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України”, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-7113-7616
  • Караченцев Ю. І. https://orcid.org/0000-0003-1317-6999
  • Горшунська М. Ю. Харківська медична академія післядипломної освіти https://orcid.org/0000-0002-4402-9441
  • Колеснікова А. О. ДУ “Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України” https://orcid.org/0000-0002-3799-0402
  • Лещенко Ж. А. ДУ “Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України” https://orcid.org/0000-0002-6141-689X
  • Гладких О. І. ДУ “Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України”
  • Воропай Т. І. ДУ “Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України”
  • Романова І. П. ДУ “Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України”
  • Полторак В. В. ДУ “Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України” https://orcid.org/0000-0002-3717-4413

DOI:

https://doi.org/10.21856/j-PEP.2021.4.04

Ключові слова:

цукровий діабет 2 типу, ген лептину, ген рецептора до лептину, поліморфізм, поліненасичені жирні кислоти

Анотація

Відомо, що однонуклеотидні поліморфізми (ОНП) в генах адипокінів здатні впливати як на розвиток патологічних станів, пов’язаних з ожирінням, так і на ефективність застосованої фармакотерапії. Мета. Оцінити вплив поліморфних варіантів генів лептину LEP 2548G>A (rs7799039) та рецептора до лептину LEPR 223G>А (rs1137101) на терапевтичну ефективність омега-3 поліненасичених жирних кислот у хворих на цукровий діабет 2 типу східноукраїнської популяції. Матеріали та методи. 61 хворий на цукровий діабет (ЦД) 2 типу (ч/ж: 34/27, вік 53,4±1,4 років, тривалість захворювання 5,3±0,7 років, глікемія 9,1±0,4 ммоль/л; HbА1c 7,7±0,2%) з надлишковою масою тіла або ожирінням (індекс маси тіла 33,3±0,9 кг/м2) отримував додатково до стандартної пероральної цукрознижуючої терапії (сульфонілсечовина та/або метформін) щоденно протягом 3 місяців препарат омега-3 поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) (460 мг ейкозапентаєнової кислоти + 380 мг докозагексаєнової кислоти). Контрольну групу складав 21 суб’єкт. Клініко-біохімічні параметри оцінювали до та після курсу лікування. Генотипування за ОНП LEP 2548G>A та LEPR 223G>А проводили за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції з використанням відповідних праймерів та ендонуклеаз (HhaI і MspI). Результати. Визначено, що хворі на ЦД 2 типу носії домінантного алеля G за ОНП 2548G>A гена лептину демонструють більшу ефективність омега-3 ПНЖК відносно зниження загальної інсулінорезистентності та інсулінорезистентності жирової тканини. Виявлено асоціацію рецесивного генотипу (АА) за поліморфізмом 223G>А гена рецептора лептину з більшою ефективністю омега-3 ПНЖК відносно зменшення інсулінорезистентності жирової тканини. Вивчені поліморфізми генів адипокінової ланки мають вплив на реалізацію терапевтичної гормонально-метаболічної ефективності препарату омега-3 ПНЖК за умов 3-місячного введення у пацієнтів з ЦД 2 типу та надлишковою масою тіла/ожирінням східноукраїнської популяції. Дані щодо поліморфного варіанту гена LEP та/або LEPR можуть бути використані в межах фармакогенетики як підґрунтя для персоналізованої профілактики та терапії з прогнозованим ефектом фармакологічного втручання.

Посилання

International Diabetes Federation. Diabetes Atlas. 9th Еd, Brussels, 2019: 176 р. available at: http://www.idf.org.

Rowley WR, Bezold C, Arikan Y, et al. Popul Health Manag 2017;20: 6-12.

Giralt M, Cereijo R, Villarroya F. Handb Exp Pharmacol 2016;233: 265-282.

Sheikh A, Nasrulla A, Haq S, et al. Cureus 2017;9(7): e1435. https://doi.org/10.7759/cureus.1435.

Laxhuber KS, Morrison MJ, Chure G, et al. PLoS One 2020;15(5): e0226453. https://doi.org/10.1371/journal. pone.0226453.

Li C, Yang Y, Liu X, et al. Diabetol Metab Syndr 2020; 12(1): 97. https://doi.org/10.1186/s13098-020-00604-5.

Kasim NB, Huri HZ, Vethakkan SR, et al. Biomark Med 2016;10(4): 403-415.

Zayani N, Omezzine A, Boumaiza I, et al. J Clin Lab Anal 2017;31(6): e22148. https://doi.org/10.1002/jcla.22148.

Manriquez V, Aviles J, Salazar L, et al. Mol Diagn Ther 2018;22(1): 101-113.

Wang H, Wang C, Han W, et al. Rev Soc Bras Med Trop 2020;53: e20190388. https://doi.org/10.1590/0037-8682-0388-2019.

Aljanabi MA, Alfaqih MA, Khanfar M, et al. Biomed Rep 2021;14(5): 44. https://doi.org/10.3892/br.2021.1420.

Li Y-Y, Wang H, Yang X-X, et al. Oncotarget 2017;8(37): 61927-61934.

O'Connell TD, Mason RP, Budoff MJ, et al. Eur Heart J (Suppl) 2020;22(Suppl. J): J3-J20.

Vanden Heuvel JP. Prog Mol Biol Transl Sci 2012;108: 75-112.

Vallee Marcotte B, Cormier H, Rudkowska I, et al. J Pers Med 2017;7(4): E15.

Adams-Huet B, Devaraj S, Siegel D, Jialal I. Metab Syndr Relat Disord 2014;12(10): 503-507.

Bosviel R, Joumard-Cubizolles L, Chinetti-Gbaguidi G, et al. Free Radic Biol Med 2017;103: 146-154.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-03

Як цитувати

Красова, Н., Караченцев, Ю., Горшунська, М., Колеснікова, А., Лещенко, Ж., Гладких, О., … Полторак, В. (2021). РОЛЬ ПОЛІМОРФІЗМУ ГЕНІВ ЛЕПТИНУ ТА РЕЦЕПТОРА ДО ЛЕПТИНУ У РЕАЛІЗАЦІЇ МЕТАБОЛІЧНИХ ЕФЕКТІВ ОМЕГА-3 ПОЛІНЕНАСИЧЕНИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ СХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ ПОПУЛЯЦІЇ. Проблеми ендокринної патології, 78(4), 27–33. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2021.4.04

Номер

Розділ

КЛІНІЧНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

<< < 1 2 3 4 5 

Схожі статті

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.