ВПЛИВ ПОЛІМОРФНИХ ВАРІАНТІВ ГЕНІВ ЛЕПТИНУ LEP -2548G>A (rs7799039) ТА РЕЦЕПТОРА ЛЕПТИНУ LEPR 223Q>R (rs1137101) НА РОЗВИТОК СЕРЦЕВО-СУДИННИХ УСКЛАДНЕНЬ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2022.4.07Ключові слова:
цукровий діабет 2 типу, серцево-судинні ускладнення, лептин, рецептор лептину, однонуклеотидні поліморфізмиАнотація
Активно триває пошук функціональних однонуклеотидних поліморфізмів (ОНП) генів, здатних впливати на ризик розвитку ожиріння, цукрового діабету (ЦД) 2 типу та асоційованих судинних ускладнень. Мета дослідження: оцінити вплив ОНП гена лептину LEP -2548G/A та рецептора лептину LEPR 223Q/R на ризик розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на ЦД 2 типу східно-української популяції з плином часу.
Матеріали та методи. Оцінено стан пацієнтів з ЦД 2 типу при первинному обстеженні та через 10 років після першого звернення. За цей час в досліджуваній групі (n=60) зареєстровано 5 нелетальних інфарктів та 16 летальних випадків внаслідок серцево-судинного захворювання. У вихідному стані обстежено 60 хворих на ЦД 2 типу (ж/ч: 26/34) віком 53,35±1,38 років, тривалістю діабету 5,33±0,67 років, рівнем HbА1c 7,74±0,19 %, з індексом маси тіла 33,28±0,89 кг/м2, зі співвідношенням обсягу талії до обсягу стегон 0,99±0,01. Генотипування проводили за методом полімеразної ланцюгової реакції та поліморфізму довжин рестриктних фрагментів з використанням відповідних праймерів (LEP -2548G/A: прямий: tcccatgagaactattcttcttttg; зворотній: atatggctccctttgcccgacc; LEPR 223Q/R: прямий: acctctggttccccaaaaag; зворотній: tcatcattttagtgcataacttaccc) та ендонуклеаз (HhaI і MspI відповідно). Продукти рестрикції проаналізували за допомогою електрофорезу в 2% агарозному гелі. Як маркер молекулярної маси використали ДНК pUC19, гідролізовану ендонуклеазою MspI (MBI Fermentas, Литва). Застосовували непарний двобічний t-критерій Стьюдента, критерій Манна-Уітні та критерій χ2. Перевірка нульових гіпотез проведена на рівні значущості Р ≤ 0,05.
Результати. Визначено, що ОНП LEP -2548G/A суттєво впливає на розвиток серцево-судинних ускладнень у хворих на ЦД 2 типу в східно-українській популяції, а саме, A-алель пов'язаний з підвищеним ризиком розвитку серцевої недостатності у жінок і серцевої недостатності та ішемічної хвороби серця у чоловіків. Наявність гетерозиготного генотипу за поліморфізмом LEPR 223Q/R пов’язана з меншим ризиком розвитку серцевої недостатності у чоловіків, хворих на ЦД 2 типу східно-української популяції. Мінорні генотипи, а саме, АА за поліморфізмом LEP -2548G/A та RR за поліморфізмом LEPR 223Q/R, суттєво підвищують ризик смертності, пов’язаної з серцево-судинними подіями (OR (АА) = 21,00; ДІ 3,75-117,76, Р <0,05; OR (RR) = 5,00; ДІ 1,343-18,62, Р<0,05, відповідно).
Висновки. Доведено функціональну значущість однонуклеотидних поліморфізмів LEP -2548 G/A та LEPR 223Q/R відносно розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на цукровий діабет 2 типу східно-української популяції. Дані відносно досліджених поліморфних варіантів генів лептину та рецептора лептину можуть бути використані для формування груп ризику та враховані під час вибору ефективних профілактичних та терапевтичних стратегій.
Посилання
Leon BM, Maddox TM. World J Diabetes 2015;6(13): 1246-1258.
Glovaci D, Fan W, Wong ND. Curr Cardiol Rep 2019;21(4): 21. http://doi.org/10.1007/s11886-019-1107-y.
De Rosa S, Arcidiacono B, Chiefari E, et al. Front Endocrinol (Lausanne) 2018;9(2). http://doi.org/10.3389/fendo.2018.00002.
Zeng R, Xu CH, Xu YN, et al. Arq Bras Endocrinol Metabol 2014;58: 817-823.
Recinella L, Orlando G, Ferrante C, et al. Front Physiol 2020;11: 578966. http://doi.org/10.3389/fphys.2020.578966.
Katsiki N, Mikhailidis DP, Banach M. Acta Pharmacol Sin 2018;39(7): 1176-1188. http://doi.org/10.1038/aps.2018.40.
Zhang L, Lu M, Yuan L, et al. Wei Sheng Yan Jiu 2014;43(1): 128-132.
Consortium T 1000 GP. Nature 2012;491: 56-65.
Daghestani M, Purohit R, Daghestani M, et al. PLOS One 2019;14: e0211381.
Yang MM, Wang J, Fan JJ, et al. J Diabetes Res 2016;2016: 5412084.
Saukko M, Kasaniemi YA, Ukkola O. Metab Syndr Relat Disord 2010;8(5): 425-430.
Krasova NS, Karachentsev YuI, Gorshunska MYu, et al. Probl Endokrin Patol 2021;78(4): 27-33.
Matthews DR, Hosker JP, Rudenski AS, et al. Diabetologia 1985;28: 412-419.
Matsuhisa M, Yamasaki Y, Emoto M, et al. Diabetes Res Clin Pract 2007;77: 151-154.
Katz A, Nambi SS, Mather K, et al. J Clin Endocrinol Metab 2000;85: 2402-2410.
Inoue M, Yano M, Yamakado M, et al. Metabolism 2006;55: 1248-1254.
Adams-Huet B, Devaraj S, Siegel D, Jialal I. Metab Syndr Relat Disord 2014;12(10): 503-507.
Sabi EM, Bin Dahman LS, Mohammed AK, et al. Medicina (Kaunas) 2022;58(3): 346. http://doi.org/10.3390/medicina58030346.
Ben Ali S, Kallel A, Ftouhi B, et al. Blood Press 2008;17(5-6): 278-283. http://doi.org/10.1080/08037050802488960.

ISSN
ISSN 






