ФЕРТИЛЬНОСТЬ САМИЦЬ - НАЩАДКІВ ЩУРІВ НАРОДЖЕНИХ ВІД МАТЕРІВ ІЗ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2020.4.18Ключові слова:
плодючість самиць, фетоплацентарна недостатність, статеві гормони, фармацевтична композиціяАнотація
Проникнення токсичних речовин в організм матері призводить до кумулятивного ксенобіотіческого навантаження різного ступеня з подальшим індукуванням реакцій виведення і розвитком акушерських ускладнень, а також може викликати метаболічну форму фетоплацентарної недостатності. Патогенез фетоплацентарної недостатності визначається морфологічними змінами та порушеннями функціонування плаценти. Метою даної роботи було вивчення впливу віддалених наслідків експериментальної фетоплацентарної недостатності у матерів молодого і зрілого репродуктивного віку на фертильність самиць-нащадків і вивчити захисні властивості оригінальної фармацевтичної композиції. Матеріали та методи. В експерименті використовували здорових статевозрілих самиць щурів, молодого (3 місяці) і зрілого (10 місяців) репродуктивного віку. Сформовано 8 груп по 7 вагітних самиць в кожній: 1-а та 2-а групи — інтактні тварини молодого і зрілого репродуктивного віку; 3-я та 4-а групи — самки з експериментальної фетоплацентарной недостатністю молодого і зрілого репродуктивного віку відповідно; 5-а та 6-а групи — молоді та зрілого репродуктивного віку з фетоплацентарної недостатністю, які отримували фармацевтичну композицію з 11 по 19 добу вагітності. Групи 7-а та 8-а — тварини з експериментальною фетоплацентарной недостатністю, які отримували препарат порівняння — дипіридамол. Моделювання фетоплацентарної недостатності проводилося шляхом щоденного підшкірного введення 50% масляного розчину тетрахлорметана в дозі 2 мл/кг маси тіла з 12 по 18 день вагітності. Плодючість самиць визначали за результатами спарювання з інтактними здоровими самцями. Зразки сироватки крові брали для визначення рівнів естрадіолу та тестостерону. Отримані результати. Фетоплацентарна недостатність впливає на фертильність самиць-нащадків, народжених від матерів молодого і зрілого репродуктивного віку. У всіх груп самиць-нащадків, народжених від матерів з фетоплацентарної недостатністю, значно знижався індекс вагітності та інтегральна плодючість. Тільки у нащадків, народжених від матерів молодого репродуктивного віку з фетоплацентарної недостатністю, спостерігалося зниження кількості жовтих тіл вагітності, місць імплантацій і плодів. Введення фармацевтичної композиції вагітним самицям призвело до нормалізації рівнів статевих гормонів, але тим не менш, тварини продемонстрували зниження плідності.
Посилання
Janovych DO, Janovych NJe. Nauk Visn LNUVMBT im. S.Z. G'zhyc'kogo 2011; 13(2): 305-311.
Erickson AC, Arbour L. J Environ Public Health 2014;2014: 901017. doi: http://doi.org/10.1155/2014/901017.
Gorbach TV, Denisenko SA, Martynova SN, Gopkalov VG. Funkcional'naja biohimija sistemy mat'–placenta–plod: metod. ukaz. dlja studentov II kursa med.fakul'teta, Har'kov, 2013: 64 p.
Sharma D, Shastri S, Sharma P. Clin Med Insights Pediatr 2016; 10: 67-83.
Burton GJ, Jauniaux E. Am J Obstet Gynecol 2018;218(2S): S745-S761. doi: http://doi.org/10.1016/j.ajog.2017.11.577.
Reznykov OG. Perynatal'ne programuvannja rozladiv endokrynnyh funkcij i povedinky, Kyi'v, 2019: 270 p.
Botting KJ, McMillen IC, Forbes H, et al. J Am Heart Assoc 2014; 3(4). doi: http://doi.org/10.1161/JAHA.113.000531.
Luyckx VA, Brenner BM. Nat Rev Nephrol 2015; 11(3):135-149. doi: http://doi.org/10.1038/nrneph.2014.251.
de Rooij SR, Wouters H, Yonker JE, et al. Proc Natl Acad Sci U S A 2010; 107(39): 16881-16886.
Giussani DA. J Physiol 2016; 594: 1215-1230. doi:http://doi.org/10.1113/JP271099.
Salonia A, Rastrelli G, Hackett G, et al. Nat Rev Dis Primers 2019; 5(1): 38. doi: http://doi.org/10.1038/s41572-019-0087-y.
Pampanini V, Germani D, Puglianiello A, et al. J Endocrinol 2017; 232(2): 247-257.
Kupryjanova LS. Zaporiz Med Zhurn 2014; 5(86): 78-81.
Matthews TJ, Hamilton BE. First births to older women continue to rise. NCHS Data Brief 2014; 152: 1-8.
Patel R, Moffatt JD, Mourmoura E, et al. J Physiol 2017;595(6): 2065-2084. doi: http://doi.org/10.1113/JP273350.
Jakovljeva LV, Zajchenko GV, Cypkun AG, et al. Doklinichne vyvchennja likars'kyh zasobiv, pryznachenyh dlja likuvannja placentarnoi' dysfunkcii': metod. rekomendacii',Kyi'v, 2009: 14 p.
Byshovec' TF. Doklinichni doslidzhennja likars'kyh zasobiv / za red OV. Stefanova, Kyi'v, 2001: 115-138.
Karpenko NO, Tal'ko VV, Omel'chuk ST, Lapta SS. Ukr Biofarmacevtych Zhurn 2011; 13(2): 64-68.
Seljukova NJu, Misjura KV. Probl Endokryn Patologii' 2019; 4: 130-142.
Seljukova NJu, Lar'janovs'ka JuB, Volohov IV, et al. Ukr Zhurn Medycyny, Biologii' ta Sportu 2020;5(4): 386-394.
Palomba S, Falbo A, Russo T, et al. Fertil Steril 2010; 94(5): 1805-1811.
Beckett EM, Astapova O, Steckler TL, et al. Reproduction 2014; 148(2): 199-209.
Barry JA, Hardiman PJ, Siddiqui MR, Thomas M. J Obstet Gynaecol 2011; 31(8): 697-702.
Sathishkumar K, Elkins R, Chinnathambi V, et al.Reprod Biol Endocrinol 2011; 9: 110. doi: http://doi.org/10.1186/1477-7827-9-110.
Bakkera J, Michael J. Front Neuroendocrinol 2008;29(1): 1-16.
ISSN 
ISSN 
