ОСОБЛИВОСТІ РЕАКЦІЇ ОРГАНІЗМУ НА ДОЗОВАНУ ГІПОКСІЮ У ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ З ПОРУШЕНОЮ ТОЛЕРАНТНІСТЮ ДО ГЛЮКОЗИ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2022.3.01Ключові слова:
толерантність до вуглеводів, інсулін, глюкоза, стійкість до гіпоксії, старінняАнотація
Актуальність. З віком зростає частота виявлення порушень вуглеводного обміну, внаслідок цього значно підвищується ризик серцево-судинних захворювань. В патогенезі порушень вуглеводного обміну важлива роль належить гіпоксії.
Мета дослідження. Встановити особливості вуглеводного обміну при гіпоксії у людей похилого віку з порушеною толерантністю до вуглеводів.
Матеріали та методи. Обстежено 20 людей похилого віку з порушеною толерантністю до глюкози та 23 людини похилого віку зі збереженою толерантністю до глюкози. Визначали концентрацію глюкози та інсуліну в крові при диханні повітрям та при 12 % дозованої гіпоксії.
Результати. При гіпоксії у людей з порушеною толерантністю до глюкози зниження сатурації більш значне, ніж у людей зі збереженою толерантністю до глюкози. Зсуви концентрації глюкози при гіпоксії у людей з порушеною толерантністю до глюкози більші, але показник співвідношення Δконцентрації глюкози/ΔSpO2 вищий, ніж у людей зі збереженою толерантністю до глюкози. Зсуви концентрації інсуліну в крові при гіпоксії не розрізнялися у людей з різною толерантністю до глюкози, але співвідношення Δконцентрації інсуліну/ΔSpO2 у людей з порушеною толерантністю до глюкози менше. У людей з порушеною толерантністю до глюкози виявлена залежність між рівнем глюкози через 120 хвилин глюкозотолерантного тесту та зсувами SpO2 в умовах гіпоксії, а також залежність між індексом НОМА та зсувами SpO2 при гіпоксії.
Висновки. У людей похилого віку з порушеною толерантністю до глюкози знижена стійкість організму до гіпоксії та відбувається підвищена утилізація глюкози при гіпоксії, що обумовлено меншими змінами концентрації інсуліну. При цьому у них порушення вуглеводного обміну залежить від стійкості до гіпоксії.
Посилання
La Vignera S, Aversa A, Monzani F. Endocrine Frailty in the Elderly, Lausanne: Frontiers Media SA, 2019: 147 p. https://doi: 10.3389/978-2-88963-234-3.
Smith NL, Savage PJ, Heckbert SR, et al. J Am Geriat Soc 2002;50: 416-423.
Nyengaard JR, Ido Y, Kilo C, Williamson JR. Diabetes 2004;53(11): 2931-2938. https://doi.org/10.2337/diabetes.53.11.2931
Mansor LS, Mehta K, Aksentijevic D, et al. J Physiol 2015;17: 307-320. https://doi.org/10.1113/JP271242
Polak J, Shimoda LA, Drager LF, et al. Sleep 2013;36(10): 1483-1490. https://doi.org/10.5665/sleep.3040
Chyzhova VP. Dr. of medical sci. diss, Kiev:DU «In-t of gerontology named by D.F. Chebotarev NAMS of Ukraine», 2019; 509 p.
Korkushko OV, Shatilo VB, Chizhova VP, et al. Fіzіol. zhurn 2016;62(1): 33-41.
Diagnosis and classification of diabetes mellitus. American diabetes association. Diabetes Care 2004;27(l): S62-S69. https://doi.org/10.2337/dc14-S081
Patent 7845 UA. Sposib viznachennja stіjkostі organіzmu ljudini do gіpoksії.
Krivoshhekov SG, et al. Fiziologija cheloveka 2014;40(6): 34-45.
McAuley KA, Williams SM, Mann JI. Diabetes Care 2001;24: 460-464.
Erecińska M, Silver IA. Respiration physiology 2001;128(3): 263-276. https://doi.org/10.1016/s0034-5687(01)00306-1
Duelli R, Kuschinsky W. News Physiol. Sci. 2001;16: 71-76. https://doi.org/10.1152/physiologyonline.2001.16.2.71
Drager LF, Jun JC, Polotsky VY, et al. Best Pract Res Clin Endocrinol Metab 2010;24(5): 843-851.
Doumit J, Prasad B. Diabetes Spectrum 2016;29(1): 14-19. https://doi.org/10.2337/diaspect.29.1.14
Cao L, Mao C, Li S, et al. Endocrinology 2012;153(10): 4955-4965.
ISSN 
ISSN 
