ЗВ'ЯЗОК ІНСУЛІНОРЕЗИСТЕНТНОСТІ ТА АВТОНОМНОЇ НЕРВОВОЇ РЕГУЛЯЦІЇ В УМОВАХ ДОЗОВАНОЇ ГІПОКСІЇ В ПОХИЛОМУ ВІЦІ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2023.3.01Ключові слова:
інсулінорезистентність, автономна нервова система, гіпоксія, старінняАнотація
Актуальність. З віком зростає захворюваність на цукровий діабет та частота виявлення інсулінорезистентності. Важлива роль в процесах порушення вуглеводного обміну належить регуляції автономної нервової системі.
Мета дослідження. З’ясувати стан автономної нервової регуляції та її реакцію на дозовану гіпоксію у людей похилого віку із інсулінорезистентністю.
Матеріали та методи. Обстежено 55 людей похилого віку з порушеною толерантністю до глюкози та 30 людини похилого віку зі збереженою толерантністю до глюкози. Визначали стан регуляції автономної нервової системи при диханні повітрям та при 12 % дозованої гіпоксії.
Результати. Вагусна активність в умовах нормоксії у людей похилого віку із порушеною та збереженою толерантністю до глюкози достовірно не розрізнялась. Проте у людей із порушеною толерантністю до глюкози спостерігалась більш значна активність симпатичних впливів. Встановлена наявність статистично значимого прямого кореляційного зв’язку між показниками вуглеводного обміну та станом симпатичного відділу АНС у людей похилого віку із порушенням толерантністю до глюкози.
У відповідь на дозовану гіпоксію у людей похилого віку як із порушеною, так і збереженою толерантністю до глюкози спостерігається зниження потужності всіх спектральних компонент варіабельності ритму серця. При цьому нерівномірність зниження різних спектральних компонент варіабельності ритму серця призводило до відносного превалювання симпатичної активності. Проте за умов гіпоксії у людей похилого віку із порушенням толерантності до глюкози відбувалась більш значна відносна активація симпатичної ланки автономної нервової системи.
Висновки. При порушенні толерантності до глюкози у людей похилого віку розвивається більш значна активність симпатичного відділу автономної нервової системи. Встановлено причинно-наслідковий зв'язок між підвищенням симпатичної активності та інсулінорезистентністю у людей похилого віку із порушеною толерантністю до глюкози. При розвитку порушення толерантності до глюкози у людей похилого віку за умов дозованої гіпоксії спостерігається більш значна відносна активація симпатичної відділу автономної нервової системи.
Посилання
Bellary S, Kyrou I, Brown JE, Bailey CJ. NatRevEndocrinol 2021;17(9): 534-548. doi: 10.1038/s41574-021-00512-2.
Rodgers JL, Jones J, Bolleddu SI, et al. J CardiovascDevDis 2019;6(2): 19. doi: 10.3390/jcdd6020019.
DeVegt F, Dekker JM, Jager A, et al. JAMA. 2001;285: 2109-2113.
Frontoni S, Bracaglia D, Gigli F. Nutr Metab Cardiovasc Dis 2005;15: 441-449. doi: 10.1016/j.numecd.2005.06.010.
Feldstein C, Julius S. J Am Soc Hypertens 2009;3: 353-365. doi: 10.1016/j.jash.2009.10.001
Agashe S, Petak S. Methodist Debakey Cardiovasc J 2018;14(4): 251-256. doi: 10.14797/mdcj-14-4-251.
Bahremand M, Shahebrahimi K, Seyed F, Montazeri N. Revista Latino Americana de Hipertension 2019;14(3): 328-331.
Chen W, Leo S, Weng C, et al. Herz 2015;40: 190-196. doi: 10.1007/s00059-014-4072-7.
Limberg JK, Soares RN, Padilla J. Curr Diab Rep 2022;22: 169-175. doi: 10.1007/s11892-022-01456-1
Miller AJ, Arnold AC. Peptides 2022;150: 170733. doi: 10.1016/j.peptides.2021.170733.
Botsva N, Naishtetik I, Khimion L, Chernetchenko D. Pacing Clin Electrophysiol 2017;40(11): 1269-1278. doi: 10.1111/pace.13180.
Diagnosis and classification of diabetes mellitus. American diabetes association. Diabetes Care 2004;27(l): S62-S69. https://doi.org/10.2337/dc14-S081
McAuley KA, Williams SM, Mann JI. DiabetesCare 2001;24: 460-464.
Patent 7845 UA. Sposib viznachennja stіjkostі organіzmu ljudini do gіpoksії.
Krivoshhekov SG, et al. Fiziologijacheloveka 2014;40(6): 34-45.
daSilva AA, doCarmo JM, Li X, et al. Can J Cardiol 2020;36(5): 671-682. doi: 10.1016/j.cjca.2020.02.066.
Hara M, Fowler JL, Bell GI, et al. Diabetes Metab 2016;42(3): 157-161. doi: 10.1016/j.diabet.2016.01.001.
Sander M. Adv Exp Med Biol 2016;903: 375-393. doi: 10.1007/978-1-4899-7678-9_25.
ISSN 
ISSN 
