АНАЛІЗ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СПЕКТРУ ВІЛЬНИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ СИРОВАТКИ КРОВІ ТА ПОКАЗНИКІВ ЛІПІДІВ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ ЯК СКЛАДОВА МЕТАБОЛОМІЧНОГО ПРОФІЛЮВАННЯ ПРИ ТЕРАПІЇ ДАПАГЛІФЛОЗИНОМ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2022.3.04Ключові слова:
цукровий діабет 2 типу, вільні жирні кислоти, ліпідні фракції сироватки крові, жирнокислотний спектр, дапагліфлозинАнотація
Обґрунтування: Оцінка спектру жирних кислот (ЖК) як частини метаболомічного профілювання може спрогнозувати кардіоваскулярні ускладнення цукрового діабету (ЦД) 2 типу ще до появи клінічних симптомів, а кількісне визначення багатьох ЖК та оцінка їх відносних рівнів в динаміці лікування захворювання можуть дати більш повну картину метаболізму ЖК, ніж дослідження кількох окремих ЖК.
Мета дослідження: метаболомічне профілювання вільних жирних кислот сироватки крові хворих на ЦД 2 типу з дисліпідемією, з метою порівняння жирнокислотного профілю до і після курсу лікування дапагліфлозином.
Матеріали та методи. Обстежено 30 хворих на ЦД 2 типу з дисліпідемією, віком більше 45 років, з рівнем HbA1c>7,5% на тлі прийому 2000 мг метформіну. У пацієнтів визначали показники вуглеводного обміну, ліпідного спектру сироватки крові. За допомогою газо-рідинної хроматографії визначали жирнокислотний склад вільних жирних кислот (ВЖК).
Результати: Після лікування пацієнтів дапагліфлозином впродовж 1 року достовірно знизився рівень холестерину, тригліцеридів та ВЖК без збільшення дози статинів, проте не спостерігалось достовірних змін у інших фракціях ліпідів. Зафіксовані також достовірні зміни індексу вісцерального ожиріння, що свідчить про зниження ризику атерогенезу та поліпшення функції вісцеральної жирової тканини. Виявлено, що в результаті лікування відбулося достовірне зниження не лише кількості ВЖК, а й зміни їх жирнокислотного спектру, а саме, перерозподіл співвідношення насичених і ненасичених ЖК у бік зниження ступеня насиченості за рахунок зменшення вмісту пальмітинової, стеаринової та міристинової кислот та зростання ненасиченості за рахунок підвищення частки мононенасиченої пальмітолеїнової та поліненасиченої арахідонової кислот.
Висновки. Показано, що вплив терапії дапагліфлозином у пацієнтів з цукровим діабетом типу 2 та дисліпідемією проявився у підвищенні відношення сумарної кількості ненасичених жирних кислот до насичених жирних кислот у фракції вільних жирних кислот на тлі зниження рівня холестерину та тригліцеридів. Крім того, зниження вмісту лінолевої кислоти у фракції вільних жирних кислот може вказувати на поліпшення її конверсії на арахідонову, яка є попередником ейкозаноїдів з протизапальними, вазоділятаційними, нейротропними властивостями. Отже, застосування дапагліфлозину не лише сприяє корекції порушень ліпідного спектру сироватки крові, а також за рахунок зміни якісного складу вільних жирних кислот покращує іх біодоступність до β-окислення у печінці, що свідчить про вплив дапагліфлозину на метаболомічному рівні та надає нові уявлення про дію цього препарату.
Посилання
Diabetes Care 2022;45 (1): 144-174. https://doi.org/10.2337/dc22-S010
Ptaszynska A, Hardy E, Johnsson E, et al. Postgrad Med 2013. https://doi.org/10.3810/pgm.2013.05.2667
Rodríguez-Gutiérrez R, Gonzalez-Saldivar G. Clin J Med 2014. https://doi.org/10.3949/ccjm.81c.02003
Calapkulu M, Cander S, Gul OO, Ersoy C. Diabetes Metab Syndr 2019;13. https://doi.org/ 10.1016/j.dsx.2019.01.016
Ji W, Zhao M, Wang M, et al. PLoS ONE 2017;12, e0179960. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0179960
Hayashi T, Fukui T, Nakanishi N, et al. Cardiovasc Diabetol 2017. https://doi.org/10.1186/s12933-016-0491-5
Cha SA, Park YM, Yun JS, et al. Lipids Health Dis 2017. https://doi.org/10.1186/s12944-017-0443-4
Basu D, Huggins LA, Scerbo D, et al. Arterioscler Thromb Vasc Biol 2018. https://doi.org/10.1161/ATVBAHA.118.311339
Hirayama S, Miida T. Clin Chim Acta 2012. https://doi.org/10.1186/s12933-016-0491-5
Mikhailidis DP, Elisaf M, Rizzo M, et al. Curr Vasc Pharmacol 2011;9: 533-571. https://doi.org/10.2174/157016111796642661
Fan J, Liu Y, Yin S, et al. Nutr Metab 2019;16: 7. https://doi.org/10.1186/s12986-019-0334-y
Nikolic D, Katsiki N, Montalto G, et al. Nutrients 2013;3: 928-948. https://doi.org/10.3390/nu5030928
Goldberg R, Temprosa M, Otvos J, et al. J Clin Endocrinol Metab 2013. https://doi.org/10.1210/jc.2013-1452
Liansheng W, Xing Z, Yuqi F, Fuxiang C. Heart 2011;97: A244. https://doi.org/10.1136/heartjnl-2011-300867.719
Thongtang N, Diffenderfer MR, Ooi EMM, et al. J Lipid Res 2017;68: 1315-1324. https://doi.org/10.1194/jlr.M073882
Ohmura H, Mokuno H, Sawano M, et al. Metabolism 2002. https://doi.org/10.1053/meta.2002.34695
Tabak AG, Jokela M, Akbaraly TN, et al. Lancet 2009;373(9682): 2215-2221. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(09)60619-X
Altmaier E, Fobo G, Heier M, et al. Eur J Epidemiol 2014;29: 325. https://doi.org/10.1007/s10654-014-9910-7.
Xu Q, Liu Y, Zhang Q, et al. Acta Pharmacol Sin 2014;35: 1265-1273. https://doi.org/10.1038/aps.2014.72
Alba GF, Burkart AM, Isganaitis E, Patti ME. Curr Diab Rep 2016;16(8): 74. https://doi.org/10.1007/s11892-016-0763-1
Tsoukalas D, Alegakis AK, Fragkiadaki P, et al. Int J Mol Med 2019;43(1): 233-242. https://doi.org/10.3892/ijmm.2018.3989
Newgard CB, An J, Bain JR, et al. Cell Metab 2009;9(4): 311-326. https://doi.org/10.1016/j.cmet.2009.02.002.
Virtanen JK, Mursu J, Voutilainen S, et al. Diabetes Care 2014;37(1):189-196. https://doi.org/10.2337/dc13-1504.
Rhee EP, Cheng S, Larson MG, et al. J Clin Invest 2011;21(4): 1402-1411. https://doi.org/10.1172/JCI44442
Wallenius K, Kroon T, Hagstedt T, et al. J Lipid Res 2022;63(3): 100176. https://doi.org/10.1016/j.jlr.2022.100176
Amato MC, Giordano C, Galia M, et al. Diabetes Care 2010;33(4): 920-922. https://doi.org/10.2337/dc09-1825
Yamazaki T, Okada H, Sakamoto T, et al. Biol Pharm Bull 2012;35(1): 116-120. https://doi.org/10.1248/bpb.35.116

ISSN
ISSN 






