ОСОБЛИВОСТІ ПОКАЗНИКІВ ОБМІНУ СЕЧОВОЇ КИСЛОТИ У ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ФЕНОТИПУ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2022.1.08Ключові слова:
цукровий діабет, сечова кислота, метаболічний фенотип, ожиріння, гіпоксантингуанін-фосфорибозилтрансферазаАнотація
Порушення обміну сечової кислоти (СК) останнім часом розглядають як одне з поліметаболічних порушень, характерних для цукрового діабету (ЦД) 2 типу та метаболічного синдрому (МС). Показано, що дисметаболізм СК асоціюється з патофізіологічними фенотипами, що супроводжуються загальним та/або вісцеральним ожирінням і високим кардіоренальним ризиком. При цьому не завжди має місце гіперурикемія, однак дослідження екскреції уратів із сечею може виявити гіперпродукцію та гіперекскрецію СК. Метою нашої роботи було встановити особливості композиції тіла та метаболічного фенотипу (МФ), зокрема рівня урикемії, інсулінемії, показників ліпідного спектру сироватки крові у пацієнтів із ЦД 2 типу в залежності від статі, ступеня ожиріння та вмісту абдомінального жиру.
Матеріали та методи. Обстежено 47 пацієнтів із ЦД 2 типу (25 чоловіків та 22 жінки), віком від 30 до 82 років. Пацієнтів (окремо чоловіків і жінок) було розділено на підгрупи: без ожиріння (ІМТ < 30 кг/м2) та з ожирінням (ІМТ > 30 кг/м2). Визначали антропометричні параметри та композицію тіла (% загального жиру та води, рівень абдомінального жиру, сегментарний розподіл жирової та м’язової маси методом біоелектричного імпедансу), СК у сироватці крові та в добовій сечі, розраховували кліренс СК, фракційну екскрецію СК у відношенні до креатиніну, активність гіпоксантингуанінфосфорибозилтрансферази (ГГФРТ), а також показники вуглеводного обміну (глікемію натще, HbA1c, інсулін) та ліпідного спектру сироватки крові.
Результати. У пацієнтів з ожирінням, порівняно з особами без ожиріння, на тлі вищого рівня інсуліну та HOMA-IR, зафіксовано більші показники вісцерального жиру, вмісту загального жиру, кісткової маси, жирової маси корпусу. Середній рівень урикемії в обох підгрупах як жінок, так і чоловіків, знаходився в межах статевої норми, незважаючи на підвищену або наближену до верхньої межі норми добову продукцію СК. У підгрупі чоловіків із фенотипом ожиріння, у порівнянні з особами без ожиріння, виявлено підвищення рівня урикемії та тригліцеридів, що може бути пов’язано з впливом виявлених у цій групі анаболічних чинників, що активують процеси біосинтезу пуринів та жирних кислот de novo. У жінок з ожирінням, порівняно з підгрупою без ожиріння, виявлені достовірно вищі значення кліренсу СК та фракційної екскреції уратів, що, не виключено, дозволяє підтримувати нормальний рівень урикемії.
Висновок. Дослідження показників обміну сечової кислоти та ліпідного спектру в чоловіків і жінок із ЦД 2 типу в залежності від ступеня ожиріння дозволило виявити різницю механізмів, що викликають порушення пуринового і ліпідного обміну та характеру накопичення жиру, пов’язані зі змінами анаболічно-катаболічного балансу, зокрема рівня інсуліну та активності анаболічного шляху реутилізації пуринів.
Посилання
Alkhalaqi A, Al-Naimi F, Qassmi R, et al. Medicine (Baltimore) 2020; 99(35): e21327. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000021327
Chen C, Xu Y, Guo Z, et al. Lipids Health Dis 2014;13: 108. https://doi.org/10.1186/1476-511X-13-108
Dhana K, Koolhaas CM, van Rossum E, et al. PLoS ONE 2016;11(4): e0154273. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0154273
Gu D, Ding Y, Zhao Y, et al. Lipids Health Dis 2018;17(1): 101. https://doi.org/10.1186/s12944-018-0761-1
Lee RA, Harris CA, Wang JC. Nucl Receptor Res 2018;5: 101373. https://doi.org/10.32527/2018/101373
Wildman R, Muntner P, Reynolds K, et al. Arch Intern Med 2008;168: 1617-1624. https://doi.org/10.1001/archinte.168.15.1617.
Rospleszcz S, Dermyshi D, Müller-Peltzer K, et al. Sci Rep 2020;10: 442. https://doi.org/10.1038/s41598-020-57459-z
Yu J, Sun H, Zhu J, et al. Diabetes Metab Syndr Obes 2021;14: 1367-1374. https://doi.org/10.2147/DMSO.S301363
Prybyla OV, Zіnych OV, Korpachev VV, et al. Ukr Med J 2020;3(2): 31-37. https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.137.182448
Rocha E, Vogel M, Stanik J, et al. Horm Res Pediatr 2018;90: 19-27. https://doi.org/10.1515/jpem.2003.16.9.1225
Sculley DG, Dawson PA, Emmerson BT, Gordon RB. Human Genetics 1992;90(3): 195-207. https://doi.org/10.1007/BF00220062.
Kondratyuk VE, Tarasenko OM. Ukr J Rheumatol 2018;4: 32-37, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2018_4_6.
Kondratyuk VE, Tarasenko OM, Natrus LV, Ponomareva IG. Ukr Ther J 2019;1: 75-84, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2019_1_14.
Arshаvа ІF, Реtruk ОYu. Med Psyhologija 2017;12(4): 8-12, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mpsl_2017_12_4_4.
Gong M, Wen S, Nguyen T, et al. Diabetes Metab Syndr Obes 2020;13: 943-962. https://doi.org/10.2147/DMSO.S232377
Lee S, Lacy ME, Jankowich M, et al. J Clin Transl Endocrinol 2019;19: 100210. https://doi.org/10.1016/j.jcte.2019.100210
Thottam GE, Krasnokutsky S, Pillinger MH. Curr Rheumatol Rep 2017;19(10): 60. https://doi.org/10.1007/s11926-017-0688-y
Grygiel-Górniak B, Mosor M, Marcinkowska J, et al. Mol Cell Biochem 2018;443(1-2): 111-119. https://doi.org/10.1007/s11010-017-3215-6
Vakalyuk IP, Seredyuk NM, Vatseba MO. Art Med 2019;1: 27-31, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2019_1_7.
Vatseba MO. Ach Clin Experim Med 2019;1: 34-39, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2019_1_8.
Golovach IYu, Yegudina ED. Practitioner 2019;2: 9-27, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PraktLik_2019_8_2_4
Chernyaeva AA, Mykytyuk MR, Karachentsev YI, Kravchun NO. Int J Endocrinol 2019;4: 24-29. https://doi.org/10.22141/2224-0721.15.4.2019.174815
Rohde K, Keller M, la Cour Poulsen L, et al. Metabolism 2019;92: 37-50. https://doi.org/10.1016/j.metabol.2018.10.007
Maselko IR, Prokopchuk OV, Danchak SV. Nursing 2018;1: 30-32.
Qasim A, Turcotte M, de Souza RJ, et al. Obesity Rev 2018;19(2): 121-149. https://doi.org/10.1111/obr.v19.2
Islam S, Ferdous MZ, Islam U, et al. Int J Environ Res Public Health 2021;18: 1453. https://doi.org/10.3390/ijerph18041453.
Chung S, Kim GH. Electrolyte Blood Press 2021;19(1): 1-9. https://doi.org/10.5049/EBP.2021.19.1.1.
Yacovino LL, Aleksunes LM. J Biochem Mol Toxicol 2012;26(10): 407-421. https://doi.org/10.1002/jbt.21435.
Takiue Y, Hosoyamada M, Kimura M, Saito H. Nucleosides Nucleotides & Nucleic Acids 2011;30(2): 113-119. https://doi.org/10.1080/15257770.2010.551645
Mueller MB, Tuan RS. PM R 2011;3(6): S3-S11. https://doi.org/10.1016/j.pmrj.2011.05.009. PMID: 21703577.
Gus EI, Shahrokhi S, Jeschke MG. Burns 2020;46(1): 19. https://doi.org/10.1016/j.burns.2018.03.009.

ISSN
ISSN 






