ОЖИРІННЯ: ДІЄТИЧНІ СТРАТЕГІЇ ТА ТЕРАПЕВТИЧНІ ОПЦІЇ У ПРОГРАМІ РЕГУЛЯЦІЇ І КОРЕКЦІЇ КИШЕЧНОЇ МІКРОФЛОРИ ТА ЗНИЖЕННЯ ВІДСОТКУ РЕЦИДИВІВ ВАГІНАЛЬНОГО ДИСБІОЗУ

Анотація

Актуальність. Одним із факторів дисбіозу вагінальної мікроекосистеми є висока частота обмінних порушень, зокрема, ожиріння. У опрацьованій літературі роботи, присвячені оцінці мікробіоти піхви в жінок із надмірною масою тіла та ожирінням, є нечисленні і суперечливі. Мета дослідження: оцінка потенційних мікробних метаболітів та їх зміна при використанні програми регулювання кишкової мікробіоти у пацієнток з ожирінням та дисбіозом піхви.

Матеріали та методи. Проведено дослідження 90 пацієнток із дисбіотичними змінами слизової піхви: 60 осіб із надлишковою масою тіла (перша група) та 30 жінок з нормальним індексом маси тіла та дисбіозом піхви (друга група). Контрольну групу сформували 30 пацієнток репродуктивного віку з нормальним індексом маси тіла та нормобіоценозом слизової піхви. Для оцінки рівня ендотоксину та вираженості антиендотоксинового імунітету визначали концентрацію ліпополісахаридів у сироватці крові та ліпополісахаридзв’язуючого білка методом імуноферментного аналізу. Використано корекцію порушень дисбіозу піхви та мікробіоценозу кишківника із включенням у програму дієтичних стратегій та терапевтичних опцій – комбінованого синбіотика, омега-3 поліненасичених жирних кислот та вітамінно-мінерального комплексу з коензимом Q₁₀.

Результати. У обстежених пацієнток з ожирінням встановлено моноінфекцію вульвовагінального кандидозу (21,7% осіб), бактеріального вагінозу (16,7% осіб), поєднання вульвовагінального кандидозу та бактеріального вагінозу (46,7% осіб) і неспецифічний вагініт (15,0% осіб). Симптоми кишкової диспепсії у вигляді метеоризму та почастішання випорожнень відмітили у кожної третьої пацієнтки. Дослідження вагінального біотопу дозволило встановити помірний та виразний дисбіоз – у 66,6%, у 25,0% випадків вагома роль відведена анаеробній флорі, а також відмічене різке зниження представників нормальної мікрофлори піхви (Lactobacillus spp. і Bifidobacterium spp.), яких верифікували тільки у третини хворих. Отримані результати демонструють у випадку надмірної ваги та ожиріння зростання ризику рецидивів бактеріального вагінозу (OR=3,0; 0,95% CI 1,0-9,85, р<0,05) та кандидозу (OR=3,05; 0,95% CI 1,09-8,57, р<0,05). Дослідження рівня ендотоксемії демонструє присутність ендотоксину у сироватці крові у різних концентраціях, але таких, що перевищують 1,0 ОЕ/мл у жінок з надмірною вагою та ожирінням, причому у 29 осіб (48,3%) рівень ендотоксину знаходився у межах 1,5-1,8 ОЕ/мл. Оцінка ефективності запропонованої терапії характеризувалася не тільки відновленням нормобіоценозу у більшої частини пацієнтів, але і нижчою у 1,5 рази долею рецидивів у основній групі.

Висновки. Запропонована терапія із додаванням синбіотику, омега-3 поліненасичених жирних кислот та вітамінно-мінерального комплексу характеризувалася не тільки вдвічі більш ефективним відновленням нормобіоценозу, але і зниженням у 1,5 рази частоти рецидивів у пацієнтів із надмірною вагою.