ЕНДОТОКСІНЕМІЯ У ПАЦІЄНТІВ З ОЖИРІННЯМ ТА НЕАЛКОГОЛЬНОЮ ЖИРОВОЮ ХВОРОБОЮ ПЕЧІНКИ

Анотація

Мета — вивчити особливості ендотоксинемії та їх зв'язок зі змінами у мікробному спектрі кишковика у пацієнтів з ожирінням та неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП). Матеріали і методи. Матеріали і методи. О бстежено 8 4 пацієнти н а ожиріння т а НАЖХП. К онтрольну г рупу с клали 20 практично здорових осіб. Концентрацію ендотоксину (ЕТ) в сироватці крові визначали з використанням набору реактивів «LAL Chromogenic Endpoint Assay» виробництва «Hycult Biotech» (Нідерланди), відносний кількісний склад мікробіоти на рівні основних філотипів — методом полімеразної ланцюгової реакції у режимі реального часу (CFX96Touch (Bio-Rad, США)) з використанням універсальних праймерів для гена 16SpPHK і таксон специфічних праймерів, кількісний склад мікробіоти – з використанням тест системи «Колонофлор-16» (Альфалаб, РФ) методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу. Результати. Серед пацієнтів з коморбідністю ожиріння та НАЖХП було 40,48 % пацієнтів чоловічої статі і 59,52 % жіночої, середній вік яких склав 53,72 ± 4,61 року. Рівень ЕТ у обстежених пацієнтів з коморбідністю ожиріння та НАЖХП був вірогідно (р < 0,001) вищим (1,01 Од. ЕТ/мл), ніж у групі контролю (0,60 Од. ЕТ/мл), був вірогідно (р < 0,05) вище у жінок, ніж у чоловіків (1,06 та 0,92 Од. ЕТ/мл відповідно) і п ідвищувався з і з ростанням в іку п ацієнтів ( r = 0 ,30, р < 0 ,05). Р івень Е Т к орелював з вмістом Firmicutes (r = 0,39, р < 0,05) та їх співвідношенням до Bacteroidetes (r = 0,29, р < 0,05) і рівнем Bifidobacterium spp. (r = 0,37, р < 0,05) та мав зворотній зв'язок з вмістом Bacteroidetes (r = – 0,42, р < 0,01), у тому числі Bacteroides fragilis group (r = – 0,43, р < 0,01), Escherichia coli (r = – 0,41, р < 0,01) та загальною бактеріальною масою (r = – 0,39, р < 0,05). У мікробіоті кишковику у досліджуваних хворих виявлено зменшення Lactobacillus spp. і Bifidobacterium spp. у 84,5 % і 30,9 % пацієнтів відповідно, а також і Bacteroides thetaiotaomicron (88,0 %), Akkermansia muciniphila (79,8 %) та Faecalibacterium prausnitzii (33,3 %); тоді як кількість грам-негативних бактерій зростала в першу чергу за рахунок Enterobacter spp. / Citrobacter spp. (45,2 %), Escherichia coli (19 %), Bacteroides fragilis group (29,8 %). Підвищення загальної бактеріальної маси супроводжувалося з підвищенням вмісту Escherichia coli, представників Bacteroides fragilis group, ентеробактерій Enterobacter spp/Citrobacter spp та сприяло анаеробному дисбалансу у мікробіоті. Слід зазначити, що зниження рівня A. muciniphila часто супроводжувалося підвищеням вмісту ентеробактерій, тоді як надлишковий вміст представникыв B. fragilis group супроводжувався збільшенням понад верхня межа норми вмісту E.coli та наявністю анаеробного дисбалансу у мікробіоті. В свою чергу підвищення кількості Enterobacter spp./Citrobacter spp. Часто супроводжувалося підвищеням вмісту E.coli та представників B. fragilis group, на фоні зниженої кількості A. muciniphila. Висновки. В ище з азначене с відчить п ро н аявність у п ацієнтів з к оморбідністю о жиріння та НАЖХП метаболічної ендотоксинемії на тлі зменшення кількості грам-позитивних анаеробних Lactobacillus spp. і Bifidobacterium spp. та бактерій, що беруть участь у формуванні бар’єрної функції кишковика (Bacteroides Thetaiotaomicron, Akkermansia muciniphila, Faecalibacterium prausnitzii), що створює умови для потрапляння підвищеної кількості ЕТ у кровообіг та є особливо актуальним на фоні збільшення вмісту грам-негативних бактерій (представників гаммапротеобактерій та бактерій групи Bacteroides fragilis), що можуть бути джерелом ЕТ.